Поняття кримінальної відповідальності та її види. Значення категорії "кримінальна відповідальність" у кримінальному праві. Звільнення від покарання та від відбування покарання. Юридичний, філософський та процесуальний аспекти підстав відповідальності.
Згідно з Основним Законом України кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння. 2 має назву «Підстава кримінальної відповідальності»; глава II - «Закон про кримінальну відповідальність»; глава IX - «Звільнення від кримінальної відповідальності»). У науці кримінального права немає єдиного розуміння кримінальної відповідальності: одні автори ототожнюють її з кримінальним покаранням; інші характеризують кримінальну відповідальність як певного роду обовязок особи, що вчинила злочин; треті розглядають її як конкретний вид кримінально-правових відносин; четверті розуміють кримінальну відповідальність як реалізацію санкції кримінально-правової норми; пяті вважають кримінальну відповідальність осудом винного обвинувальним вироком суду за вчинений злочин із призначенням покарання або без нього і т.д. Ними є такі: 1) кримінальна відповідальність - це вид державного примусу, що полягає, насамперед, в осуді злочинця та його діяння обвинувальним вироком суду, а також у покладанні додаткових для винного позбавлень і обмежень; 2) вид і міра обмежень особистого (наприклад, позбавлення волі), майнового (наприклад штраф) або іншого характеру (наприклад позбавлення права займати визначені посади) визначені тільки в кримінальному законі і, насамперед, у санкції відповідної кримінально-правової норми; 3) кримінальна відповідальність являє собою реальну взаємодію суду і спеціальних органів виконавчої влади держави та особи, визнаної винною у вчиненні злочину, в результаті чого ця особа зазнає визначених обмежень; Кримінальна відповідальність у традиційному аспекті як ретроспективна (негативна) відповідальність - це особливий елемент механізму кримінально-правового реагування держави стосовно особи, яка вчинила злочин, форма реалізації державою правоохоронних норм, що, як правило, полягає у застосуванні до того, хто вчинив злочин, конкретних кримінально-правових заходів примусового характеру через обвинувальний вирок суду.Кримінальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, яка в юридичної літератури визнається як вид і міра примусового перетерпіння особою, що вчинила правопорушення, певних позбавлень державно-правового характеру, які передбачені законом. Правопорушення, як один із різновидів протиправних діянь, тягне за собою ретроспективну юридичну відповідальність, що є реакцією держави на правопорушника і ті діяння, які він скоїв і за які зобовязаний понести певну кару чи стягнення з метою виправлення і перевиховання. кримінальна відповідальність - це передбачені Кримінальним кодексом обмеження прав і свобод особи, яка вчинила злочин, що індивідуалізуються в обвинувальному вироку суду і здійснюються спеціальними органами виконавчої влади держави. Залежно від того, чи поєднується здійснений в обвинувальному вироку суду державний осуд злочинця із застосуванням до нього заходів кримінально-правового впливу, а також залежно від того, який саме із зазначених заходів фактично застосовано до злочинця, можна виокремити такі форми реалізації кримінальної відповідальності. В деяких джерелах ці форми реалізації кримінальної відповідальності відповідно називають звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання та призначення покарання. Вважається, що з моменту, коли особа вчинила злочин, між нею та державою виникають певні юридичні відносини, у силу яких у держави виникають владні повноваження щодо особи, яка вчинила злочин, а в особи - обовязок підкоритися законному обмеженню державою її певних прав і свобод. кримінально-правові відносини, як уявляється, є більш широким правовим явищем, ніж кримінальна відповідальність, а їх співвідношення потребує окремого розгляду.
Вывод
Кримінальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, яка в юридичної літератури визнається як вид і міра примусового перетерпіння особою, що вчинила правопорушення, певних позбавлень державно-правового характеру, які передбачені законом. Правопорушення, як один із різновидів протиправних діянь, тягне за собою ретроспективну юридичну відповідальність, що є реакцією держави на правопорушника і ті діяння, які він скоїв і за які зобовязаний понести певну кару чи стягнення з метою виправлення і перевиховання. кримінальна відповідальність - це передбачені Кримінальним кодексом обмеження прав і свобод особи, яка вчинила злочин, що індивідуалізуються в обвинувальному вироку суду і здійснюються спеціальними органами виконавчої влади держави.
Можна виділити три види кримінальної відповідальності - реальна, потенційна і ретроспективна.
Залежно від того, чи поєднується здійснений в обвинувальному вироку суду державний осуд злочинця із застосуванням до нього заходів кримінально-правового впливу, а також залежно від того, який саме із зазначених заходів фактично застосовано до злочинця, можна виокремити такі форми реалізації кримінальної відповідальності.
Перша з них - засудження винного, виражене в обвинувальному вироку суду, не повязане, проте, із призначенням йому кримінального покарання.
Другою формою реалізації кримінальної відповідальності є засудження особи, поєднане з призначенням їй конкретної міри покарання, від реального відбування якого засуджена особа, проте, звільняється.
Третьою, найбільш типовою формою реалізації кримінальної відповідальності, є відбування винним призначеного йому судом покарання (наприклад, відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк).
В деяких джерелах ці форми реалізації кримінальної відповідальності відповідно називають звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання та призначення покарання.
Кримінально-правові відносини - це специфічний вид суспільних відносин які виникають у звязку із вчиненням особою найтяжчого виду правопорушень - злочинів. За змістом кримінально-правові відносини можуть бути диференційовані на два основних види: охоронні кримінально-правові відносини які становлять переважну більшість, оскільки саме для охорони найважливіших цінностей суспільства покликана дана галузь права;
заохочувальні кримінально-правові відносини які покликані регулювати позитивну поведінку громадян в екстремальних ситуаціях, що примикають до сфери кримінально-правового регулювання - необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця та ін.
Вважається, що з моменту, коли особа вчинила злочин, між нею та державою виникають певні юридичні відносини, у силу яких у держави виникають владні повноваження щодо особи, яка вчинила злочин, а в особи - обовязок підкоритися законному обмеженню державою її певних прав і свобод. кримінально-правові відносини, як уявляється, є більш широким правовим явищем, ніж кримінальна відповідальність, а їх співвідношення потребує окремого розгляду. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини. Кримінально-правові відносини, тобто відносини, які регулюються нормами кримінального права, неоднорідні. Серед них розрізняють так звані регулятивні і охоронні кримінально-правові відносини. Кримінальна відповідальність, у її ретроспективному розумінні, повязана з останніми, а саме з тими із них, що виникають у звязку з вчиненням злочину.
Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності полягає у відповіді на запитання, чому суспільство і держава мають право докоряти людині, яка порушила кримінально-правову заборону, і на чому заснований такий докір.
Кращим з цього питання є погляд (діалектичний детермінізм), відповідно до котрого людина, опинившись перед вибором - вчинити злочин або утриматися від нього, є залежною як від зовнішніх обставин, так і від власного розуму, совісті, переконань, схильностей, потреб, інтересів тощо. При ньому навряд чи правильно стверджувати, що тільки зовнішні обставини або тільки внутрішній стан особи фатальним чином визначають її поведінку.
Юридичний аспект припускає відповідь на запитання, що є підставою кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин.
Кримінальні правовідносини знаходять свою реалізацію в кримінальному процесі. Вона здійснюється в такій послідовності: порушення кримінальної справи; притягнення особи як обвинуваченого; складання обвинувального висновку і направлення справи до суду; постановлення обвинувального вироку з призначенням покарання та вступ його в законну силу; виконання покарання; наслідки відбування покарання - судимість; погашення чи зняття судимості.
Список литературы
кримінальний покарання відповідальність відбування
1. Кримінальне право України: Загальна частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Кривоченко та ін.; За ред. проф. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 496 с.
2. Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 960 с.
3. Кримінальне право і законодавство України: Частина загальна / За ред. М.І. Коржанського. - К.: Атака, 2001. - 432 с.
4. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. М.І. Мельника, В.Н. Клименко. - К.: Атака, 2008. - 376 с.
5. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 2001. - №25-26. - ст. 131
6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Атака, 2005. - 1064 с. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //www.pravo.vuzlib.net/book_z1728
7. Кримінальне право України: Загальна частина: За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 480 с.
8. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. - ст. 141
9. Хохлові І.В., Шемяков О.П. Кримінальне право зарубіжних країн. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 256 с.
10. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Атака, 2004. - 488 с. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:/ www.vuzlib.net/beta3/html/1/19908
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
