Кримінальна відповідальність за зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем - Автореферат

За статистичними даними Верховного Суду України, у 1998 році за військові службові злочини було засуджено 290 осіб, у 1999 році - 354 особи, а в 2000 році - 287 осіб. У 2005 році кількість офіцерів і прапорщиків, засуджених за злочини, передбачені статтями 423-426 КК України, становила 68 % від загальної кількості військовослужбовців, засуджених за військові службові злочини. Зловживаючи владою або службовим становищем, військові службові особи не лише завдають шкоди військовій безпеці держави, а й порушують права та законні інтереси підлеглих військовослужбовців, чим суттєво підривають авторитет і довіру до органів військового управління. Зокрема, прийнято нове Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців; Закони України: “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”, “Про розвідувальні органи України”, “Про Службу зовнішньої розвідки України”, “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України”, “Про Державну прикордонну службу України”, внесені зміни до Законів України “Про прокуратуру”, “Про Службу безпеки України”, “Про оборону України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про військовий обовязок і військову службу”, “Про державну спеціальну службу транспорту”. У роботі використано наступні наукові методи: - порівняно-правовий: під час аналізу норм КК 1927, 1960 року та норм чинного Кримінального кодексу України щодо відповідальності за зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем, а також при порівнянні ст.Автор робить висновок, що родовим обєктом зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем є суспільні відносини, які виникають у звязку з регулюванням порядку проходження або (та) несення військової служби із забезпечення військової безпеки держави. Порядок несення військової служби охоплює собою суспільні відносини, які виникають у звязку з регулюванням діяльності, повязаної з реалізацією військовослужбовцями спеціальних прав і обовязків з виконання завдань бойового чергування, внутрішньої, прикордонної, вартової (вахтової) та патрульної служб на певний період часу. 423 КК не має значення, у якій з ланок вчинено злочин, а також у якому за ступенем підпорядкування структурному підрозділі апарату військового управління проходить службу субєкт злочину. військова служба зловживання влада злочин Незаконне використання військовою службовою особою транспортних засобів, споруд, іншого військового майна полягає у можливості особи всупереч інтересам проходження або несення військової служби отримувати самому чи дозволити отримувати третім особам користь з цього майна за відсутності незаконного безоплатного звернення у свою власність або у власність інших осіб. Інше зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем може полягати в умисному використанні військовою службовою особою всупереч інтересам проходження або несення військової служби своїх прав і владних повноважень, які надані цій особі у звязку з перебуванням на відповідній посаді.У дисертації теоретично узагальнено та подано нове вирішення наукового завдання, що полягає у здійсненні юридичного аналізу складу зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем, визначенні поняття та ознак злочину, передбаченого ст. Родовим обєктом злочину, що розглядається, виступають суспільні відносини, які виникають у звязку з регулюванням порядку проходження або (та) несення військової служби із забезпечення військової безпеки держави. Порядок проходження військової служби охоплює собою ті суспільні відносини, які виникають у звязку з регулюванням процесу життєдіяльності Збройних Сил України та інших військових формувань і повязані з виконанням завдань, покладених на ці військові формування. Порядок несення військової служби є складовою частиною порядку проходження військової служби і охоплює собою більш вузьке коло суспільних відносин, які виникають у звязку з регулюванням діяльності, повязаної з реалізацією військовослужбовцями спеціальних прав та обовязків щодо виконання завдань бойового чергування, внутрішньої, прикордонної, вартової (вахтової) та патрульної служб на певний період часу. 423 КК, описаний у ній злочин може бути вчинено у трьох основних формах: 1) незаконному використанні транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна; 2) незаконному використанні підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим особам; 3) іншому зловживанні владою або службовим становищем.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації теоретично узагальнено та подано нове вирішення наукового завдання, що полягає у здійсненні юридичного аналізу складу зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем, визначенні поняття та ознак злочину, передбаченого ст. 423 КК, формулюванні пропозицій стосовно вдосконалення кримінального законодавства щодо правильного застосування ст. 423 КК України, відпрацюванні рекомендацій і пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності діяльності органів військової юстиції у боротьбі зі злочинами у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Основні наукові та практичні результати роботи містять такі положення: 1. Родовим обєктом злочину, що розглядається, виступають суспільні відносини, які виникають у звязку з регулюванням порядку проходження або (та) несення військової служби із забезпечення військової безпеки держави. Порядок проходження військової служби охоплює собою ті суспільні відносини, які виникають у звязку з регулюванням процесу життєдіяльності Збройних Сил України та інших військових формувань і повязані з виконанням завдань, покладених на ці військові формування. Порядок несення військової служби є складовою частиною порядку проходження військової служби і охоплює собою більш вузьке коло суспільних відносин, які виникають у звязку з регулюванням діяльності, повязаної з реалізацією військовослужбовцями спеціальних прав та обовязків щодо виконання завдань бойового чергування, внутрішньої, прикордонної, вартової (вахтової) та патрульної служб на певний період часу.

2. Головним завданням проходження або несення військової служби є забезпечення військової безпеки держави. Військова безпека є складовою частиною національної безпеки держави і визначається як стан захищеності країни від зовнішніх та внутрішніх загроз, обовязок щодо протидії яким покладено на військові формування України.

3. Безпосереднім обєктом злочину, передбаченого ст.423 КК є суспільні відносини, які виникають у звязку з реалізацією службовими особами апарату військового управління прав і виконанням обовязків із забезпечення військової безпеки держави. Органи військового управління можуть бути класифіковані за двома ознаками: “за горизонталлю” і “за вертикаллю”. Для застосування ст. 423 КК не має значення, у якому за ступенем підпорядкування структурному підрозділі апарату військового управління проходить службу субєкт злочину.

4. Злочин, передбачений ст. 423 КК може бути вчинено лише шляхом активної поведінки - дії. У разі, якщо діяння, описане у ст. 423 КК вчинюється шляхом бездіяльності, воно підпадає під ознаки ст. 426 КК.

5. Відповідно до диспозиції ст. 423 КК, описаний у ній злочин може бути вчинено у трьох основних формах: 1) незаконному використанні транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна; 2) незаконному використанні підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим особам; 3) іншому зловживанні владою або службовим становищем. При цьому для констатації кожної із зазначених форм діяння необхідно, щоб вони були вчинені військовою службовою особою: з використанням свого службового становища; всупереч інтересам військової служби.

6. Суспільно - небезпечні наслідки зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем, виступаючи як обовязкові ознаки обєктивної сторони цього злочину, полягають у спричиненні істотної шкоди не лише військовій безпеці держави, а у певних випадках - й охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

7. При зловживанні військовою службовою особою владою або службовим становищем вина може бути як умисною, так і мати змішану форму. При цьому стосовно діяння може мати місце лише прямий умисел, бо в законі визначено певний мотив злочину. Ставлення винного до наслідків може полягати як у формі умислу, так і необережності. Обовязковою ознакою субєктивної сторони злочину, передбаченого ст. 423 КК виступають корисливий мотив, інші особисті інтереси, а також інтереси третіх осіб.

8. Субєкт злочину, що розглядається - спеціальний. Ним може бути лише громадянин України - військова службова особа. Військові службові особи інших держав не можуть виступати як виконавці злочину, передбаченого ст. 423 КК. Водночас, названі особи можуть нести відповідальність за співучасть у зловживанні військовою службовою особою владою або службовим становищем. Не є субєктом даного військового злочину і цивільні особи, які обіймають відповідні посади у військових формуваннях. За інших рівних умов їхня відповідальність може наставати за ст. 364 КК.

9. При призначенні покарання особі, яка вчинила злочин, що розглядається, суд може в порядку ст.ст. 65, 66 КК разом з іншими обставинами враховувати також й соціально-економічні умови життя військовослужбовця, його сімї, інші умови проходження військової служби.

10. У тексті дисертації сформульовано пропозиції щодо удосконалення положень КК України, зокрема пропонується: а) розділ XIX КК пропонується назвати: “Злочини проти встановленого порядку проходження або несення військової служби (Військові злочини)”. б) ч.1 ст. 401 КК викласти у такій редакції: “Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством порядку проходження або несення військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобовязаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів”;

в) примітку 1 до ст. 423 КК викласти у такій редакції: “Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, представники влади -військовослужбовці, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно - господарських обовязків, або виконують такі обовязки за спеціальним дорученням повноважного командування”.

1. Туркот М.С. Щодо кваліфікації військових службових злочинів // Вісник прокуратури. - 2000. - № 3. - С. 84-87;

2. Туркот М.С. Відмежування перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень від суміжних злочинів // Вісник прокуратури. - 2001. - № 5. - С. 21-25;

3. Туркот М.С. Кваліфікація використання військовою службовою особою владних повноважень всупереч інтересам служби // Вісник прокуратури. - 2002. - № 6. - С. 20-24;

4. Туркот М.С. Обєкт зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем // Прокуратура. Людина. Держава. 2004. - № 3. - С. 65-70;

5. Туркот М.С. Щодо визначення такого складу злочину, як зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем за обєктивними ознаками // Прокуратура. Людина. Держава. - 2004. - № 11.- С. 18-23;

6. Туркот М.С. Військова службова особа, як субєкт злочину, передбаченого статтею 423 КК України // Прокуратура. Людина. Держава. - 2005. - № 11. - С. 58-65;

7. Туркот М.С. Проблемні питання кваліфікації зловживання владою або службовим становищем, вчиненого працівником правоохоронного органу // Право військової сфери. - 2006. - № 2. - С. 21-24;

8. Туркот М.С. Відмежування зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем від військового дисциплінарного правопорушення // Вісник прокуратури. - 2006. - № 6. - С. 89-95.

9. Туркот М.С. Військова безпека держави як складова частина її національної безпеки // Матер. наук. - практ. конф. (м. Київ, 17-18 квітня 2007 року). - К.: Вид-во нац. акад. обор. України, 2007. - С. 347-352.

10. Туркот М.С. Проблемні питання адміністративної та дисциплінарної відповідальності військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Матер. наук. - практ. конф. (м. Харків, 25-26 травня 2007 року). - Х.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2007. - С. 136-138.