Кримінальна відповідальність за злочини у сфері приватизації - Автореферат

Важливість охорони суспільних відносин у сфері приватизації зумовлює необхідність у захисті інтересів держави, а також інших учасників приватизації. Ситуація, яка склалася у сфері приватизації, характеризується невиконанням запланованих її обсягів, збереженням високого рівня монополізації економіки, недосконалістю методичної та нормативної бази, послабленням контролю над стратегічно важливими господарськими комплексами, невирішеністю питання щодо належного інформаційного забезпечення учасників приватизаційного процесу, диверсифікації приватизаційних майнових сертифікатів, проведення якісної достовірної оцінки державного майна тощо. У теорії кримінального права певні аспекти кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері приватизації розглядалися у роботах П.П. Вищевикладене зумовлює необхідність наукового осмислення й детального теоретико-практичного дослідження кримінальної відповідальності за злочини у сфері приватизації. Метою дослідження є визначення на основі теоретичного аналізу та з урахуванням правозастосовчої практики змісту всіх ознак складів злочинів у сфері приватизації, а також виявлення недоліків у законодавчих конструкціях, що зумовлюють труднощі при застосуванні кримінально-правових норм про ці злочини і розробка науково-методичних та практичних пропозицій щодо вдосконалення диспозицій статей, які розглядаються.«Нормативно-правове регулювання та практика приватизації в Україні» обґрунтовано, що нормативно-правове регулювання приватизації в Україні - це діяльність уповноважених державних органів з розробки, прийняття і виконання законів України, Державної програми приватизації, указів Президента України, нормативних актів Кабінету Міністрів України, інших законодавчих та підзаконних актів, які регулюють процес приватизації. Законодавство у сфері приватизації - це нормативно-правові акти, які встановлюють державну політику у сфері приватизації (приватизаційне законодавство у «широкому» розумінні), а також нормативно-правові акти, які безпосередньо регулюють порядок та механізм відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб (приватизаційне законодавство у «вузькому» розумінні). Вивчення приватизаційного законодавства та аналіз практики приватизації дають підстави зазначити, що основними чинниками неналежного правового регулювання приватизаційних процесів є причини організаційно-управлінського характеру, а також недоліки нормативно-правового регулювання приватизації в Україні. 235 КК України, є суспільні відносини, що виникають між органами приватизації та покупцями (учасники відносин) у процесі приватизації державного і комунального майна (предмети відносин) і полягають у дотриманні ними визначених законодавством прав та обовязків (соціальний звязок) стосовно подання відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується майно, та в інших документах, необхідних для його приватизації, а також стосовно вимог щодо подальшого використання приватизованого обєкта, інших обовязкових умов щодо приватизації. Використовуючи при визначенні ознак певних альтернативних форм цього злочину (приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою) словосполучення «сама приватизація», законодавець вказує на приватизацію як результат процесу відчуження майна, тобто на перехід права власності.Злочини у сфері приватизації - це передбачені кримінальним законом діяння, які порушують визначені приватизаційним законодавством обовязкові умови проведення процесу приватизації державного і комунального майна. Кримінально-правові норми, що встановлюють відповідальність за вчинення злочинів у сфері приватизації, в цілому дозволяють забезпечити кримінально-правову охорону господарських відносин, що виникають між субєктами приватизації, визначаються їх правами та обовязками в процесі зміни форми власності. 233-235 КК України, зокрема, запропоновано включити до переліку органів приватизації контрольні комісії з питань приватизації, передбачити чіткий, конкретний перелік покупців майна, яке підлягає приватизації, диференційованими за їх родовими та видовими ознаками. Зокрема, визначено, що безпосереднім обєктом незаконної приватизації державного, комунального майна є суспільні відносини, що виникають між органами приватизації, покупцями та посередниками (учасники відносин) у процесі приватизації державного і комунального майна (предмети відносин) і полягають в дотриманні ними визначених спеціальним законодавством прав та обовязків (соціальний звязок) стосовно визначення обєктів приватизації, їх вартості та правомочних покупців, а також стосовно використання ними приватизаційних документів. Приватизація майна будь-яким способом, не передбаченим законодавством, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою, - караються ….

Основний зміст

У висновках сформульовані основні результати дослідження проблем кримінальної відповідальності за злочини у сфері приватизації. Проведене дослідження дозволяє зробити висновки, які мають значення як у теоретичному, так і в практичному плані: 1. Злочини у сфері приватизації - це передбачені кримінальним законом діяння, які порушують визначені приватизаційним законодавством обовязкові умови проведення процесу приватизації державного і комунального майна.

2. Кримінально-правові норми, що встановлюють відповідальність за вчинення злочинів у сфері приватизації, в цілому дозволяють забезпечити кримінально-правову охорону господарських відносин, що виникають між субєктами приватизації, визначаються їх правами та обовязками в процесі зміни форми власності.

3. Разом з тим неповнота, суперечливість, розпорошеність положень регулюючого законодавства у сфері приватизації, а також суттєві редакційні та системні недоліки диспозицій ст. ст. 233-235 КК України є основними чинниками, що ускладнюють правозастосування цих кримінально-правових норм.

4. Пропонується ряд змін і доповнень до регулюючого приватизаційного законодавства, що певним чином полегшить застосування бланкетних диспозицій ст. ст. 233-235 КК України, зокрема, запропоновано включити до переліку органів приватизації контрольні комісії з питань приватизації, передбачити чіткий, конкретний перелік покупців майна, яке підлягає приватизації, диференційованими за їх родовими та видовими ознаками.

5. Сформульовані та обґрунтовані визначення усіх ознак злочинів у сфері приватизації. Зокрема, визначено, що безпосереднім обєктом незаконної приватизації державного, комунального майна є суспільні відносини, що виникають між органами приватизації, покупцями та посередниками (учасники відносин) у процесі приватизації державного і комунального майна (предмети відносин) і полягають в дотриманні ними визначених спеціальним законодавством прав та обовязків (соціальний звязок) стосовно визначення обєктів приватизації, їх вартості та правомочних покупців, а також стосовно використання ними приватизаційних документів.

6. Визначені напрями подальшого вдосконалення кримінального законодавства України про відповідальність за злочини у сфері приватизації: а) статтю 233 КК України викласти в такій редакції: «Стаття 233. Незаконна приватизація майна

1. Приватизація майна будь-яким способом, не передбаченим законодавством, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою, - караються ….

2. Ті самі діяння, якщо вони призвели до незаконної приватизації майна в великих розмірах або вчинені групою осіб за попередньою змовою, - караються…

3. Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, якщо вони призвели до незаконної приватизації майна в особливо великих розмірах, або вчинені особою, раніше судимою за незаконну приватизацію державного, комунального майна, або організованою групою, або з використанням службового становища, - караються…

Примітка. Великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, особливо великим розміром - незаконна приватизація майна на суму, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.» б) статті 234 і 235 КК України виключити.

1. Заруба П.І. Правове регулювання приватизаційних процесів: зарубіжний досвід та українські реалії // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - №6. - С. 89-93.

2. Заруба П.І. Кримінально-правова охорона суспільних відносин у сфері приватизації: зарубіжний досвід // Юридична Україна. - 2005. - №7. - С. 71-77.

3. Заруба П.І. Злочини у сфері приватизації: теоретико-прикладні проблеми протидії // Прокуратура. Людина. Держава. - 2005. - №8. - С. 116-120.

4. Заруба П.І. Злочин як соціальне явище // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - №10. - С. 137-140.

5. Заруба П.І. Обєкт злочинів у сфері приватизації: проблеми визначення // Юридична Україна. - 2005. - №11. - С. 62-71.

6. Заруба П.І. Приватизація в Україні: окремі проблеми кримінально-правової охорони // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2005. - №2. - С. 159-163.

7. Заруба П.І. Кримінально-правова характеристика ст. 306 КК України // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. - 2005. Спецвипуск №2. - С. 163-168.

8. Заруба П.І. Кримінально-правовий аналіз субєктів злочинів у сфері приватизації // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - №6. - С. 119-122.

9. Заруба П.І. Незаконна приватизація державного, комунального майна: проблеми визначення обєктивної сторони злочину // Юридична Україна. - 2006. - №6. - С. 66-71.

10. Заруба П.І. Недотримання особою обовязкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання (ст. 235 КК України): перспективи та можливості декриміналізації // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - №10. - С. 122-126.

11. Заруба П.І. Злочини у сфері приватизації: проблеми застосування кримінально-правових норм // Другі юридичні читання: Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції 18 травня 2005 року. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - С. 204-207.

12. Заруба П.І. Організована злочинність у сфері приватизації: теоретико-прикладні проблеми протидії // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості». - Львівський університет МВС України, 2005. - С. 139-143.

13. Заруба П.І. Досвід країн СНД з кримінально-правового регулювання суспільних відносин у сфері приватизації // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 7-8 квітня 2006 р. У 2-х ч. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006. - Ч. 2. С. 283-286.

14. Заруба П.І. Розмежування злочинів у сфері приватизації від службових злочинів // Тези доповідей щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Запорізькі правові читання», м. Запоріжжя, 18-19 травня 2006 року / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - С. 304-306.

15. Заруба П.І. До питання про підстави криміналізації діянь, що вчиняються в процесі приватизації // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 13-15 квітня 2007 р. У 2-х ч. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007. - Ч. 2. С. 56-58.

Размещено на .ru