Характеристика основних статей, що встановлюють відповідальність за самовільне залишення військової частини у пенітенціарному кодексі Естонії. Специфічні особливості визначення кваліфікуючих ознак дезертирства у кримінальному законодавстві Молдови.
При низкой оригинальности работы "Кримінальна відповідальність за злочини проти порядку проходження військової служби: порівняльно-правове дослідження", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З огляду на те, що Україна протягом 1917-1991 рр. перебувала у складі Радянського Союзу, важливо проаналізувати й кримінально-правові заборони у сфері проходження військової служби у кримінальних кодексах (КК) держав пострадянського простору (Азербайджанської Республіки [3], Вірменської Республіки [4], Грузії [5], Естонської Республіки [6], Киргизької Республіки [7], Латвійської Республіки [8], Литовської Республіки [9], Республіки Білорусь [10], Республіки Казахстан [11], Республіки Молдова [12], Республіки Таджикистан [13], Республіки Туркменістан [14], Республіки Узбекистан [15], Російської Федерації [16]. Мета статті - проаналізувати кримінально-правові норми кодексів країн пострадянського простору, в яких передбачається відповідальність за злочини проти порядку проходження військової служби. Характеризуючи суспільно небезпечне діяння, зауважимо, що в усіх КК альтернативно передбачено два діяння: самовільне залишення військової частини або місця військової служби чи незявлення у строк до військової частини або місця військової служби. Слід звернути увагу і на те, що у багатьох КК законодавець передбачає стимулюючу норму та вміщує умови звільнення від кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця військової служби (КК Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Киргизії, Грузії, РФ, Таджикистану, Туркменістану). Кваліфікуючими ознаками дезертирства у проаналізованих КК визначено: 1) дезертирство зі зброєю (КК Молдови), зі зброєю, ввіреною по службі (КК Грузії, Вірменії, Казахстану, Киргизії, РФ, Таджикистану, Туркменістану), зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами, ввіреними по службі (КК Азербайджану); 2) дезертирство, вчинене двома або більше особами (КК Молдови), групою осіб (КК Азербайджану, Грузії), групою осіб за попередньою змовою (КК Вірменії, Туркменістану), групою осіб за попередньою змовою або організованою групою (КК Казахстану, Киргизії, РФ, Таджикистану).
Список литературы
1. Ковалевский М.М. Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приемы изучения истории права / М.М. Ковалевский. - М.: Типография Ф.Б. Миллера, 1880. - 72 с.
2. Шемшученко Ю.С. Місія порівняльного правознавства / Ю.С. Шемшученко // Порівняльне правознавство: сучасний стан та перспективи розвитку: збірн. наук. праць / за ред. Ю.С. Шемшученка, В.П. Тихого, М.М. Цимбалюка, І.С. Гриценка.
3. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики: Закон от 30 декабря 1999 года.
4. Уголовный кодекс Республики Армения: Закон от 18 апреля 2002 года.
5. Уголовный кодекс Грузии: Закон от 22 июля 1999 года.
6. Пенитенциарный кодекс Эстонской Республики: Закон от 6 июня 2001 года.
7. Уголовный кодекс Киргизской Республики: Закон от 1 октября 1997 года.
8. Уголовный кодекс Латвийской Республики: Закон от 17 июня 1998 года.
9. Уголовный кодекс Литовской Республики: Закон от 26 сентября 1999 года.
10. Уголовный кодекс Республики Беларусь: Закон от 2 июня 1999 года.
11. Уголовный кодекс Республики Казахстан: Закон от 3 июля 2013 года.
12. Уголовный кодекс Республики Молдова: Закон от 18 апреля 2003 года.
13. Уголовный кодекс Республики Таджикистан: Закон от 21 мая 1998 года.
14. Уголовный кодекс Республики Туркменистан: Закон от 12 июня 1997 года.
15. Уголовный кодекс Республики Узбекистан: Закон от 22 сентября 1994 года.
16. Уголовный кодекс Российской Федерации: Закон о 13 июня 1996 года.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
