Кримінальна відповідальність за злочини проти конституційних основ національної безпеки України - Автореферат

Тому порушення встановленого Конституцією України порядку створення та захисту конституційного ладу, території України, а також порядку виконання представниками влади своїх повноважень може створювати загрозу основам національної безпеки взагалі та конституційним основам національної безпеки України зокрема. Законодавець розмістив ці склади злочинів у Розділі I Особливої частини КК, який має назву «Злочини проти основ національної безпеки України», чим підкреслив особливу значимість для людини, суспільства і держави тих обєктів кримінально-правової охорони, які маються на увазі у вказаних статтях кримінального закону. При характеристиці цих злочинів в науковій та навчальній літературі зазвичай вказується на їх особливу суспільну небезпечність, а також на явно виражену антиконституційну спрямованість, однак не ставиться питання про виокремлення їх як відносно самостійного виду серед злочинів проти основ національної безпеки України. При цьому наукові дослідження у зазначеній сфері останнім часом значно активізувалися, і в тому числі щодо злочинів проти конституційних основ національної безпеки України. Зазначені обставини підтверджують необхідність здійснення комплексного, системного дослідження злочинів проти конституційних основ національної безпеки України як окремого виду посягань на основи національної безпеки, встановлення спільних рис цих діянь та їх відмінностей, а також неузгодженостей та протиріч між їх ознаками, що містяться у вітчизняному кримінальному законі, його вдосконалення на цих підставах.Зясовано, що злочини проти конституційних основ національної безпеки України є особливим видом злочинів проти основ національної безпеки і передбачені статтями, що містяться у Розділі І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини КК України, тому вказані у цьому розділі злочини можна поділити на три групи: 1) злочини проти конституційних основ національної безпеки України (ст. ст. Встановлено, що злочини проти конституційних основ національної безпеки України - це такий вид передбачених Розділом І Особливої частини КК злочинів проти основ національної безпеки України, які посягають на конституційний лад і державну владу, територіальну цілісність і недоторканість України, а також на нормальну діяльність усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової) та політичних партій і порядок виконання їх представниками своїх обовязків та повноважень. Доведено, що в історії вітчизняного кримінального права, злочини, які зараз мають назву «злочини проти основ національної безпеки України» і містяться у Розділі І Особливої частини КК раніше мали назву «контрреволюційні злочини», «особливо небезпечні державні злочини», «особливо небезпечні злочини проти держави» і передбачалися як складова частина більш широкої категорії злочинів як мала назву «державні злочини», «злочини проти держави». У свою чергу поняттям «основи національної безпеки» як складової частини національної безпеки України охоплюються не тільки найбільш важливі та основні складові безпеки держави але й найбільш важливі та основні складові безпеки суспільства і особи, тому злочини проти основ національної безпеки України - це такі злочини, які цим основним і найбільш важливим складовим безпеки держави, суспільства і особи завдають істотної шкоди. При цьому у кримінальних кодексах багатьох держав такий вид злочинів, як злочини проти конституційних основ чітко виокремлений шляхом прямої вказівки на це у назвах відповідних глав та розділів, які мають наприклад, такий вигляд: «Злочини проти основ конституційного ладу та безпеки держави», «Посягання на конституційний порядок та демократичний устрій», «Посягання проти Конституції і вищих органів влади», «Злочини проти Конституції» тощо.Злочини проти конституційних основ національної безпеки України - це такий вид злочинів проти основ національної безпеки, які посягають на конституційний лад і державну владу, територіальну цілісність, а також на нормальну діяльність усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової) та політичних партій і порядок виконання їх представниками своїх обовязків і повноважень. На явний антиконституційний характер дій, передбачених цими статтями, звичайно вказується в науковій літературі, проте вони потребують виокремлення саме як злочини проти конституційних основ національної безпеки України. Водночас, включення в конструкції статей 109 і 110 КК ознак публічних закликів до вказаних тут дій, чи розповсюдження матеріалів з такими закликами не відповідає принципу системно-правової несуперечливості, оскільки в КК України мають місце також інші норми про відповідальність за публічні заклики до вчинення певних дій і вони передбачені в окремих статтях - 258-2 і 295 КК. З метою усунення вказаних недоліків доцільно зі статей 109 і 110 КК виключити ознаки публічних закликів або розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій і встановити за це відповідальність в окремій новій статті 114-1 КК України. Принципу безпрогаленості не від

Основний зміст роботи