Кримінальна відповідальність за зґвалтування (порівняльно-правовий аналіз) - Автореферат

Теоретичної та практичної значущості спеціальне дослідження особливостей кримінальної відповідальності за зґвалтування набуває й у звязку з необхідністю осмислення відповідних положень Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року (далі - КК або КК України) з врахуванням того, що зміст окремих положень ст. Застосування цього методу як основного для дослідження особливостей кримінальної відповідальності за зґвалтування в науці кримінального права України дотепер місця не мало. Між тим, зясування спільних підходів до формулювання окремих ознак зґвалтування та деяких інших статевих злочинів і встановлення особливостей інших їх ознак за кримінальним правом окремих зарубіжних держав дозволить оцінити коректність і точність відповідних формулювань КК України, а також запропонувати певні зміни та доповнення до нього. Проект нової постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи" на момент завершення роботи над дисертацією прийнятий у першому читанні, також потребує подальшого аналізу. Для досягнення даної мети дисертантом визначені такі основні завдання: 1) проаналізувати концептуальні аспекти порівняльного правознавства, класифікувати та дати загальну характеристику основних правових сімей сучасності; 2) визначити методику порівняльно-правового дослідження особливостей відповідальності за зґвалтування за кримінальним правом окремих держав; 3) дослідити основні термінологічні та змістовні аспекти зґвалтування як окремого виду (різновиду) злочину за кримінальним правом України та окремих зарубіжних держав; 4) зробити порівняльно-правовий аналіз змісту окремих обєктивних та субєктивних ознак зґвалтування; 5) дослідити обставини, що обтяжують зґвалтування у порівняльно-правовому аспекті та розкрити особливості змісту окремих з них; 6) дослідити особливості караності зґвалтування за кримінальним правом України та окремих зарубіжних держав; 7) сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства, що регламентує відповідальність за вчинення зґвалтування.У даному дослідженні такими проблемами є: порівняння підходів законодавства різних держав до визначення поняття окремих статевих злочинів та кримінально-правового змісту того злочину, який у КК України названий зґвалтуванням, обсяг розкриття змісту обєктивних і субєктивних ознак зґвалтування, виокремлення обставин, що обтяжують такий злочин, питання караності, особливі види звільнення від покарання за вчинення цього злочину тощо. Другий розділ "Порівняльно-правова характеристика зґвалтування як злочину за кримінальним правом України та окремих зарубіжних держав" складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2.1 "Зґвалтування як окремий вид (різновид) злочину за кримінальним правом України та окремих зарубіжних держав: основні термінологічні та змістовні аспекти" висвітлюються проблеми визначення зґвалтування як злочину у національній доктрині права, аналізуються змістовні особливості визначення даного злочину у КК зарубіжних держав. У підрозділі 2.2 "Визначення змісту окремих конститутивних обєктивних ознак зґвалтування" досліджуються у порівняльно-правовому аспекті такі обєктивні ознаки основного складу зґвалтування: а) статева свобода та статева недоторканість; б) потерпілий від зґвалтування; в) статеві зносини; г) фізичне насильство та його окремі прояви; ґ) погроза застосування фізичного насильства; д) використання безпорадного стану потерпілої особи. Залежно від ознак субєкта зґвалтування, що містяться у кримінальному законодавстві різних держав, їх можна поділити на чотири групи: 1) держави, що містять вказівку на демографічні ознаки, які визначають фізичні властивості особи злочинця, - зґвалтування може вчинити лише особа чоловічої статі (наприклад, КК РФ, КК Азербайджанської Республіки, КК Республіки Білорусь тощо); 2) держави, законодавство яких містить ознаки, що вказують на посадове становище, характер виконуваної роботи і певну професію особи (особа, що здійснює нагляд за арештованим, обвинуваченим, вчитель, лікар, релігійний вихователь, поліцейський тощо - такі ознаки передбачені, наприклад, у КК Швейцарії, КК Бельгії, КК Угорщини, КК Франції тощо); 3) держави, кримінальне законодавство яких передбачає ознаки, що характеризують взаємовідносини винного з потерпілим (підвищену суспільну небезпечність становить вчинення зґвалтування чи інших статевих злочинів родичами, усиновителями, опікунами - такі ознаки передбачені, наприклад, у КК Республіки Болгарія, КК Республіки Сан-Марино, КК Республіки Польща, КК Іраку тощо); 4) держави, кримінальне законодавство яких містить ознаки, що характеризують особу, що займалася в минулому антисоціальною діяльністю, а також наявність повторності злочинів (наприклад, КК Латвійської Республіки, КК Республіки Узбекистан, КК Грузії тощо).У Висновках, крім положень, які виносяться на захист, сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення кримінального законода

Основний зміст роботи