Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя - Автореферат

Відповідно до Конституції правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі й присяжні. Водночас, незважаючи на значну кількість наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних учених із проблем кримінально-правової охорони правосуддя, окремого дослідження кримінальної відповідальності за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя, не було проведено. Прийнятий 5 квітня 2001 року Кримінальний кодекс України (далі - КК України) запровадив у правовий вжиток низку нововведень, у тому числі таких, що стосуються відповідальності за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя. Метою дослідження є розробка теоретичних засад кримінальної відповідальності за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя; вироблення на цій основі пропозицій щодо вдосконалення чинного КК України в частині охорони правосуддя від втручання в діяльність осіб, котрі його здійснюють. 376, 377, 378, 379 КК України; математично-статистичного аналізу для встановлення й аналізу даних про злочини, що вчинялися щодо осіб, які здійснюють правосуддя протягом 2005-2010 років, а також під час узагальнення результатів анкетування суддів (120 осіб), народних засідателів (75 осіб) та адвокатів (200 осіб).Дисертант звертає увагу, що принцип незалежності суддів (суду) - це загальновизнаний міжнародно-правовий принцип, який є джерелом міжнародного права. Здійснюючи функцію правосуддя, суддя повинен бути незалежним від інших суддів щодо рішень, які він зобовязаний приймати самостійно. Із міжнародних документів випливає, що суддя мусить виявляти та пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів. У підрозділі 1.2 "Конституційні принципи незалежності суду й судової діяльності в Україні" проводиться аналіз норм Конституції та законів України у сфері забезпечення незалежності судових органів. Незалежність суддів на індивідуальному рівні проявляється в тому, що судді вирішують судові справи самостійно, відповідно до їхньої власної оцінки доказів, права й справедливості, без примусу, підкупу, втручання, погроз із боку влади або окремих громадян.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що виявилось у розробці теоретичних засад кримінальної відповідальності за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя. Незалежність суду й осіб, які здійснюють правосуддя, є основоположним принципом правосуддя як у міжнародному, так і в національному праві. Одна із гарантій реалізації цього принципу - встановлення кримінальної відповідальності за втручання в діяльність суддів, які здійснюють правосуддя. Запропоновано визначення родового обєкта злочинів проти правосуддя та діяльності державних органів і осіб, які сприяють його здійсненню; аргументовано необхідність виділення видового обєкта злочинів проти незалежності осіб, які здійснюють правосуддя. Обґрунтовано доцільність створення розділу КК України "Значення окремих термінів Кодексу", у якому нарівні з іншими термінами КК, які потребують тлумачення, слід розкрити зміст поняття "близькі особи", до яких віднести певні категорії: 1) близькі родичі: батьки, дружина/чоловік, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, внуки; 2) споріднені особи: двоюрідні брати й сестри, тітка, дядько, племінник та ін.; 3) інші близькі особи: жінка (чоловік), які проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі; наречені, зять, невістка, теща, свекор, друзі, куми, похресники, а також особи, життя, здоровя та благополуччя яких завідомо для винного дорогі потерпілому внаслідок сформованих особистих стосунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що виявилось у розробці теоретичних засад кримінальної відповідальності за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя. Сформульовано рекомендації, що можуть мати значення для розвитку вітчизняної кримінально-правової науки, законодавчої діяльності та правозастосовної практики.

Незалежність суду й осіб, які здійснюють правосуддя, є основоположним принципом правосуддя як у міжнародному, так і в національному праві. Одна із гарантій реалізації цього принципу - встановлення кримінальної відповідальності за втручання в діяльність суддів, які здійснюють правосуддя.

Запропоновано визначення родового обєкта злочинів проти правосуддя та діяльності державних органів і осіб, які сприяють його здійсненню; аргументовано необхідність виділення видового обєкта злочинів проти незалежності осіб, які здійснюють правосуддя.

За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність: 1. Обґрунтовано доцільність створення розділу КК України "Значення окремих термінів Кодексу", у якому нарівні з іншими термінами КК, які потребують тлумачення, слід розкрити зміст поняття "близькі особи", до яких віднести певні категорії: 1) близькі родичі: батьки, дружина/чоловік, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, внуки; 2) споріднені особи: двоюрідні брати й сестри, тітка, дядько, племінник та ін.; 3) інші близькі особи: жінка (чоловік), які проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі; наречені, зять, невістка, теща, свекор, друзі, куми, похресники, а також особи, життя, здоровя та благополуччя яких завідомо для винного дорогі потерпілому внаслідок сформованих особистих стосунків.

2. Запропоновано нові редакції диспозицій статей 376, 377, 378 КК України: - ст. 376 КК України: "1. Протиправний вплив у будь-якій формі на законну діяльність судді, народного засідателя чи присяжного з метою перешкодити виконанню ними службових обовязків або домогтися винесення неправосудного рішення. 2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені особою з використанням свого службового становища, або такі, що спричинили тяжкі наслідки";

- ст. 377 КК України: "1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо судді, народного засідателя або присяжного чи їхніх близьких осіб із метою недопущення діяльності щодо здійснення правосуддя, перешкоджання їй або помсти за її здійснення. 2. Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їхнім близьким особам побоїв, легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень із метою недопущення діяльності щодо здійснення правосуддя, перешкоджання їй або помсти за її здійснення. 3. Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їхнім близьким особам тяжкого тілесного ушкодження з метою недопущення діяльності щодо здійснення правосуддя, перешкоджання їй або помсти за її здійснення";

- ч. 1 ст. 378 КК України: "1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їхнім близьким особам, із метою недопущення діяльності щодо здійснення правосуддя, перешкоджання їй чи помсти за її здійснення".

3. Запропоновано нову редакцію статті 379 КК України: 1. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного або їхніх близьких осіб із метою недопущення діяльності щодо здійснення правосуддя, перешкоджання їй або помсти за її здійснення карається позбавленням волі на строк від восьми до одинадцяти років.

2. Те саме діяння, яке призвело до смерті потерпілого, карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до пятнадцяти років або довічним позбавленням волі".

1. Мартіросян А.Г. Проблеми нормативного забезпечення незалежності осіб, які здійснюють правосуддя / А.Г. Мартіросян // Держава і право. Юридичні і політичні науки: зб. наук. праць. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. - Вип. 41. - С. 567-573.

2. Мартіросян А.Г. Проблема визначення правосуддя як родового обєкта злочинів, передбачених статтями 376-379 КК України / А.Г. Мартіросян // Часопис Київського університету права. - 2009. - № 1. - С. 267-274.

3. Мартіросян А.Г. Погроза щодо судді, народного засідателя чи присяжного як форма протиправного втручання у діяльність осіб, що здійснюють правосуддя / А.Г. Мартіросян // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2010. - Вип. 48. - С. 488-493.

4. Мартіросян А.Г. Історія становлення кримінально-правового забезпечення незалежності суддів в Україні / О.О. Кваша, А.Г. Мартіросян // Південноукраїнський правничий часопис. - 2009. - № 1. - С. 239-243.

5. Мартіросян А.Г. Проблеми запровадження інституту присяжних у національну систему судоустрою / А.Г. Мартіросян // Збірник наукових статей за матеріалами ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. ["Актуальні питання реформування правової системи України"], (м. Луцьк, 2-3 червня 2006 р.) : у 2 т. / уклад.: Т.Д. Климчик, І.М. Якушев. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. - Т. 2. - С. 201-103.

6. Мартіросян А.Г. Незалежність осіб, що здійснюють правосуддя - важливий напрям реформування сучасної судової системи / А.Г. Мартіросян // Матеріали ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. аспірантів і студентів ["Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє"], (м. Луцьк, 16-17 квітня 2008 р.) : у 2 т. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 1. - С. 68-70.

7. Мартіросян А.Г. Незалежність суддів як загальновизнаний міжнародно-правовий принцип / А.Г. Мартіросян // Збірник наукових стататей за матеріалами V Міжнародної наук.-практ. конф. ["Актуальні питання реформування правової системи України"], (м. Луцьк, 30-31 травня 2008 р.) / уклад. Т.Д. Климчик. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. - С. 525-529.

8. Мартіросян А.Г. Конституційні засади здійснення правосуддя в сучасній Україні / А.Г. Мартіросян // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених ["Правова система України у світлі Європейського вибору"], (м. Київ, 13 червня 2008 р.). - К. : Вид-во "Юридична думка", 2008. - С. 414-419.

9. Мартіросян А.Г. Сучасні підходи до визначення поняття "правосуддя" / А.Г. Мартіросян // Матеріали ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. аспірантів і студентів ["Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє"], (м. Луцьк, 13-14 травня 2009 р.) : у 3 т. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. - Т. 1. - С. 198-200.

10. Мартіросян А.Г. Субєктивна сторона злочину, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України / А.Г. Мартіросян // Збірник наукових статей за матеріалами VI Міжнародної наук.-практ. конф. ["Актуальні питання реформування правової системи України"], (м. Луцьк, 29-30 травня 2009 р.) / уклад. Т.Д. Климчик. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2009. - С. 589-592.

11. Мартіросян А.Г. Щодо доцільності перейменування розділу XVIII Особливої частини Кримінального Кодексу України "Злочини проти правосуддя" / А.Г. Мартіросян // Збірник матеріалів Х Міжнародної наук. конф. молодих учених ["Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку"], (м. Косів Івано-Франківської області, 27-31 січня 2009 р.). - К. : Вид-во Київського ун-ту права НАН України, 2009. - Вип. 10. - С. 428-430.

12. Мартіросян А.Г. Визначення поняття обєкту злочину, передбаченого статтею 377 КК України / А.Г. Мартіросян // Збірник наукових статей за матеріалами VII Міжнародної наук.-практ. конф. ["Актуальні питання реформування правової системи України"], (м. Луцьк, 4-5 червня 2010 р.) / уклад.: Н.І. Вознюк, Т.Д. Климчик. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2010. - С. 620-622.