Визначення поняття та ознаки медичних злочинів, їх класифікація. Розкриття, розслідування та судовий розгляд справ про медичні злочини. Слідчо-судова практика у справах за кордоном. Попередження злочинів та обставини, що виключають злочинність діяння.
Кожна людина в своєму житті потребує надання допомоги з боку представників однієї з найблагородніших і необхідних професій - медичних працівників. У силу клятви Гіппократа презюмируется, що будь-який пацієнт повинен отримати кваліфіковану медичну допомогу для порятунку життя і здоровя. злочин медичний судовий слідчий За останні роки в Україну внаслідок безконтрольності за діяльністю лікувальних установ з боку Міністерства охорони здоровя, а також через злочинну недбалість і самовпевненість окремих медичних працівників, їх низької кваліфікації та безвідповідальності до долі пацієнтів, довірив їм своє життя і здоровя, почастішали випадки загибелі пацієнтів і заподіяння їм тяжких каліцтв із-за некваліфікованої медичної допомоги, неправильного вибору методу лікування. Медичні працівники, винні у скоєнні цих злочинів нерідко залишаються безкарними, або обробляються покараннями, не повязаними з позбавленням волі. Але ж і злочини проти безпеки руху або експлуатації транспорту, інші злочини з численними людськими жертвами теж відбуваються по необережності, але винні в їх скоєнні, на відміну від «двієчників зі скальпелем» залучаються до кримінальної відповідальності і часто засуджуються до позбавлення волі.Якщо ж ці злочини, наприклад, вбивство чи тяжкі тілесні ушкодження відбуваються медичним працівником навмисне, то такі злочини слід віднести до загальних складів злочинів проти особи, а не до спеціальних складам лікарських злочинів. 131 - обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той же строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 132 - штраф від пятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Згідно зі ст.139 чинного Кримінального кодексу України ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобовязаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, карається штрафом до пятидесяті неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до трьох років. Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого, або інші тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.Іноді лікарі, виправдовуючись, звинувачували в помилці самого хворого, перекладаючи на нього відповідальності за невдачу лікування. Рідко доводиться чути про те, що лікар визнав свою помилку і готовий нести за це відповідальність. Виправити помилку в медицині не завжди можливо, якщо, скажімо, пацієнт загинув або на все життя залишився калікою. На мою думку, однією з причин, по якій лікарі не визнають свої помилки, що призвели до загибелі або тяжкі каліцтва пацієнтів, є загальний для винних у здійсненні всіх злочинів - страх перед відповідальністю за скоєне і небажання нести цю відповідальність, адже більшість лікарських злочинів відбувається без свідків і за їх діями ніхто не здійснює контроль, а про їх винність або невинність у загибелі пацієнта згодом судять за ними ж зробленими записами в історії хвороби. Лікарі не визнають себе винними і тому, що з незрозумілих нам причин, у разі виявлення лікарського злочину правоохоронними органами, як наприклад, вилучення нирок для пересадки ще у живих пацієнтів (Кишинів, Львів, Москва, Хабаровськ та ін) до підозрюваних не застосовуються такі жорсткі заходи, як до інших злочинцям.Проблема розкриття, розслідування та попередження лікарських злочинів, що тягнуть за собою загибель тисяч пацієнтів або їх тяжкі каліцтва привертає постійну увагу вчених-юристів, медиків, судових медиків, практичних працівників правоохоронних органів і лікувальних установ. Таким чином, за лікарські помилки, за якими, на нашу думку, ховаються багато лікарських злочину, американські лікарі або страхові компанії виплачують пацієнтам, їх родичам астрономічні суми, які нашим пацієнтам і не снилися. У США та й в інших багатих цивілізованих країнах адвокати пацієнтів через суди можуть стягнути з лікаря велику компенсацію за шкоду, якщо лікар зважився збрехати пацієнтові. Як вже було показано вище, медична діяльність як і відповідальність у західних країнах строго регламентується різними нормативними актами, де життя і здоровя пацієнтів надійно захищені від лікарських злочинів та інших правопорушень, а медичні працівники, винні у їх вчиненні, залучаються до суворої відповідальності. 39 КК України), не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності,
План
Зміст
Вступ
1. Медичні злочини. Поняття, ознаки та їх класифікація
2. Розкриття, розслідування та судовий розгляд справ про медичні злочини
2.1 Слідчо-судова практика у справах про медичні злочини за кордоном
2.2 Попередження медичних злочинів
3. Обставини, що виключають злочинність діяння у медичній діяльності
Висновоки
Список використаних джерел і літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
