Кримінальна відповідальність за посягання на життя державного чи громадського діяча - Автореферат

Однак заходи для посилення впливу центральної влади на процеси в країні та по обєднанню всіх демократичних сил суспільства на принципах Конституції України, призупиненню спаду промислового виробництва, подоланню кризи неплатежів, ліквідації заборгованості по заробітній платні, пенсіям і іншим соціальним виплатам зустрічають опір з боку корпоративних злочинних угруповань і корумпованих посадових осіб владних-управлінських структур різних рівнів. В умовах гіпертрофованого розвитку тіньової економіки спостерігається активізація антидержавних, антиконституційних сил, що прагнуть скористатися складним становищем з метою збереження впливу кримінальних кланів на економіку, посіяти ворожнечу в українському суспільстві, дестабілізувати громадське життя в регіонах. Ситуація, що склалася говорить про нагальну потребу в детальному дослідженні складу посягання на життя державного чи громадського діяча з позицій сучасних соціально-економічних умов на базі узагальнення й аналізу наявних теоретичних розробок (зміст яких у кожнім випадку піддавався критичному аналізу) і практики правоохоронних органів і суду в боротьбі з політично мотивованою злочинністю, у вивченні та обґрунтуванні можливостей застосування досягнень науки кримінального права України в практиці боротьби з посяганнями на життя державних чи громадських діячів. В різні роки проблему посягання на життя державного чи громадського діяча в кримінальному праві СРСР досліджували Богатіков Д.І., Бушуєв І.О., Дьяков С.В., Єрмакова Л.Д., Клягін В.С., Курінов Б.О., Курлянський В.І., Меньшагін В.Д., Ляхов Є.Г., Михайлов М.П., Піонтковський А.А., Смирнов Є.О., Сташис В.В., Турецький М.В. Мета і основні завдання дослідження полягають в теоретичному вивченні проблеми з використанням історичного, емпіричного, соціологічного матеріалів, на підставі чого: зясувати суттєві юридичні ознаки посягання на життя державного чи громадського діяча з наступним визначенням його поняття;У розділі 1 "Розвиток поняття посягання на життя державного чи громадського діяча в історії вітчизняного кримінального права" розглядається історія розвитку поняття посягання на життя державного чи громадського діяча у вітчизняному кримінальному законодавстві. Розділ 2 "Обєктивні ознаки посягання на життя державного чи громадського діяча" присвячений аналізу поняття кваліфікації посягання на життя державного чи громадського діяча, характеристиці обєкту та обєктивної сторони цього злочину і складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2.1 "Поняття кваліфікації посягання на життя державного чи громадського діяча" дисертант робить висновок про те, що в цілому кваліфікація злочину, у тому числі і посягання на життя державного чи громадського діяча - це заснований на законах логіки розумовий процес, сутність якого складається у встановленні наявності у діянні конкретної фізичної особи - субєкта злочину ознак суспільно небезпечного діяння, передбаченого конкретною нормою кримінального закону, елементи якого містяться в статтях як Особливої, так і Загальної частини Кримінального кодексу України. Автор зауважує, що сукупність обєктивних і субєктивних ознак посягання на життя державного чи громадського діяча необхідно сформулювати таким чином, щоб виключити можливість розширювального тлумачення і охоплення цим поняттям діянь, що відрізняються по своїй суті від посягання на життя державного чи громадського діяча. У підрозділі 2.3 "Обєктивна сторона посягання на життя державного чи громадського діяча" міститься кримінально-правова характеристика ознак обєктивної сторони посягання на життя державного чи громадського діяча.Дисертант вважає, що для розуміння юридичної сутності посягання на життя державного чи громадського діяча необхідно окреслити групи умов, які впливають на його поширення. Серед соціально-психологічних умов зростання криміналізації суспільства найсуттєвішою є руйнування системи цінностей, покликаної консолідувати суспільство. Виходячи з характеристики умов поширення посягань на життя державного чи громадського діяча, автор формулює соціально-правову проблему впливу на це злочинне явище, яка містить у собі наступні компоненти: 1) аналіз насильницької поведінки з метою виділення політично-мотивованої та близьких до цього її різновидів; Тут, у принципі, можливо і вивчення поведінки субєктів конституційного права, юридичних осіб, але в будь-якому випадку право повинно виходити не з політичних визначень сил, рухів, спонукаючих факторів, але з чітких характеристик субєктів, поведінка яких може бути підставою правової відповідальності; Посягання на життя вищої посадової особи держави або члена вищих органів державної влади, що користується правом ухвального голосу в усіх питаннях, що розглядаються на засіданнях цих органів, якщо це прямо вказано у законах України та керівника політичної партії України, вчинені у звязку з їх державною чи громадською діяльністю, - карається позбавленням волі на строк від десяти до пятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Основний зміст роботи