Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України - Курсовая работа

Наприклад, нецільовим використанням бюджетних коштів є використання коштів місцевих бюджетів на витрати, фінансування яких має бути здійснено за рахунок коштів інших бюджетів. недотримання вимог щодо пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів (недотриманням вимог щодо пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів розуміють, зокрема, фінансування у повному обсязі одних статей видатків при одночасному зменшенні фінансування за іншими статтями або при їх повному нефінансуванні, недодержання строків фінансування видатків за окремими статтями, що призводить до виникнення і зростання заборгованості з соціальних виплат та заробітної плати, перевищення або зменшення видатків бюджету в одному кварталі (місяці) за рахунок іншого періоду бюджетного року) [16] . 7 БК України, суть якого полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, є найближчим за суттю до таких вимог, проте таким не є, оскільки не встановлює будь-яких конкретних вимог [2]. 1.Видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, - карається штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до пяти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 211 КК нормативно-правові або розпорядчі акти можуть змінювати ставки або строки сплати до бюджетів або державних цільових фондів податків, зборів, інших обовязкових платежів; передбачають списання заборгованості зі сплати обовязкових платежів; запроваджують нові види обовязкових платежів, які не передбачені законодавством; передбачають використання коштів одних статей видатків бюджету на фінансування інших; передбачають скорочення визначених бюджетом видатків на фінансування його захищених статей.Проте в процесі формування бюджетних коштів розподілу витрат виникають правопорушення повязані з неправомірним використанням коштів, використання службоого становища для шахрайства з фінансовими ресурсами, а також використання бюджетних коштів не за призначенням, порушення бюджетного законодавства контролюючими органами. Детально не врегульоване питання субєктів бюджетних правопорушень, а порядок накладання санкцій та їх оскарження за правопорушення в бюджетній сфері регулюється не систематизованою кількістю нормативних актів, що ускладнює їх використання, тому визначення, що дається Бюджетним кодексом, про те, що бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого даним кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. 3. наявність шкоди є необхідною соціальною ознакою всякого правопорушення, що обумовлює всі правопорушення як суспільно небезпечні діяння; Одним з таких критеріїв є поділ їх в залежності від стадії бюджетного процесу: правопорушення, що вчиняються на стадії складання проекту бюджету; правопорушення, що вчиняються на стадії прийняття закону про державний бюджет; правопорушення, що вчиняються на стадії виконання бюджету; правопорушення, що вчиняються на стадії складання звіту про виконання бюджету. По-третє, в результаті дослідження розглянула положення кримінального та кримінально-процесуального кодексу, які регулюють порядок притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності, а також порядок застосування стягнень до осіб, які вчинили злочин у сфері бюджетних правовідносин; переглянула статті кодексу про адміністративні правопорушення стосовно порядку накладання стягнень та деякі інші нормативні акти, змістом яких є порядок застосування санкцій за бюджетні правопорушення і даний порядок має адміністративний характер.

В сучасних умовах важливе значення набуває оптимальне наповнення та використання бюджетних коштів. Проте в процесі формування бюджетних коштів розподілу витрат виникають правопорушення повязані з неправомірним використанням коштів, використання службоого становища для шахрайства з фінансовими ресурсами, а також використання бюджетних коштів не за призначенням, порушення бюджетного законодавства контролюючими органами. Проте проблема порушення бюджетного законодавства має менше значення, ніж регулювання порядку притягнення до відповідальності за бюджетні правопорушення.

Користуючись положеннями Бюджетного кодексу знаємо, що за правопорушення в бюджетній сфері застосовуються адміністративні, кримінальні та дисциплінароні стягнення. Проте в цьому ж кодексі не міститься детальної інформації про те, як застосовуються санкції і виникає необхідність регулювання цього питання нормами інших інститутів права.

На підставі проведеня дослідження можна зробити наступні висновки: По-перше, даючи визначення бюджетному правопорушенню в кодексі не визначаються його види. Детально не врегульоване питання субєктів бюджетних правопорушень, а порядок накладання санкцій та їх оскарження за правопорушення в бюджетній сфері регулюється не систематизованою кількістю нормативних актів, що ускладнює їх використання, тому визначення, що дається Бюджетним кодексом, про те, що бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого даним кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Крім того, бюджетне правопорушення характеризується низкою загально-обовязкових ознак.

Сюди відносяться наступні: 1. суспільна шкідливість проявляється в тому, що правопорушення завжди повязане з посяганнями на пріоритети і цінності людського суспільства, зачіпає особисті і суспільні інтереси;

2. правопорушення є винним діянням. Тобто, це психічне відношення особи до власного поводження і його результатів, у якому виражене негативне чи легковажне відношення до права, до інтересів суспільства і держави, до прав і свобод інших осіб;

3. наявність шкоди є необхідною соціальною ознакою всякого правопорушення, що обумовлює всі правопорушення як суспільно небезпечні діяння;

4. важливою юридичною ознакою бюджетного правопорушення є його протиправність.

Бюджетне правопорушення має свій склад, а саме субєкт правопорушення, обєкт правопорушення, субєктивна сторона, обєктивна сторона.

По-друге, щодо видів стягнень за бюджетні правопорушення в роботі було запропоновано поділ їх за декількома критеріями. Одним з таких критеріїв є поділ їх в залежності від стадії бюджетного процесу: правопорушення, що вчиняються на стадії складання проекту бюджету; правопорушення, що вчиняються на стадії прийняття закону про державний бюджет; правопорушення, що вчиняються на стадії виконання бюджету; правопорушення, що вчиняються на стадії складання звіту про виконання бюджету.

Крім того, як показали дослідження стягення, що застосовуються за бюджетні правопорушення мають різну природу. А саме правопорушники можуть бути притягнуті до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно - правової відповідальності. А отже, процес застосування стягнень відрізняється один від одного.

По-третє, в результаті дослідження розглянула положення кримінального та кримінально-процесуального кодексу, які регулюють порядок притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності, а також порядок застосування стягнень до осіб, які вчинили злочин у сфері бюджетних правовідносин; переглянула статті кодексу про адміністративні правопорушення стосовно порядку накладання стягнень та деякі інші нормативні акти, змістом яких є порядок застосування санкцій за бюджетні правопорушення і даний порядок має адміністративний характер. При чому необхідно звернути увагу на положення бюджетного кодексу України. І знову ж таки необхідно наголосити, що викладене в роботі, було зроблено на підставі чинного процесуального законодавства, яке регулює відповідальність за правопорушення в різних сферах, і тому порядок притягнення має вигляд загального характеру.

Якщо в діях особи не має ознак злочину, то особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальноситі. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Якщо при вчинені бюджетного правопорушення особа Дисциплінарні проступки - це суспільно небезпечні вчинки, які заподіюють шкоду внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організацій і тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність. Накладання дисциплінарних стягнень регламентоване трудовим законодавством. Відповідно межі дисциплінарних покарань не виходять за межі чинного трудового права.

Щодо оскарження стягнень рішень про застосування стягнень, то порядок оскарження цих рішень передбачений тимиж нормативними актами, що і регулюють порядок накладання. Сюди ми відносимо Кримінально-процесуальний кодекс, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний та Цивільно-процесуальний кодекси.

Слід зазначити, що в даній роботі було розглянуто основні положення категорії такого злочину як видання нормативних актів, які змінюють доходи та видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, зясовано причини його виникнення.

1. Злочини і інші правопорушення негативно впливають на розвиток суспільства. Злочинність і інші правопорушення обєктивно гальмують поступовий розвиток нашого суспільства, подальше вдосконалення суспільних відносин. Злочинність та її прояви як діяльності, спрямована на протизаконне задоволення потреб певної частини суспільства за рахунок інтересів більшості його членів.

Правопорушення, взяті в сукупності на відповідному відрізку часу і конкретному суспільстві, завжди відрізняються значною різноманітністю як за ступенем суспільної шкідливості, так і за психологічними, соціальними і юридичними ознаками. Але разом з тим в походженні, причинах і подальшій історичній долі вони мають загальні риси, що дало можливість вивчити не тільки окремі види правопорушень, але і всю їх сукупність, проаналізувати причини і умови, які сприяють їх здійсненню, розробити системи заходів боротьби з ними. Викорінення злочинності - це більш складне завдання, ніж викорінення всіх інших правопорушень;

2. Злочини здійснюються незначною кількістю осіб, викликають активну протидію правоохоронних органів і негативну оцінку всіх членів суспільства.

Що стосується інших видів правопорушень, то вони складають великий масив, не завжди отримують негативну оцінку і часто не передбачають відповідальності;

3. Багаточисельність причин, умов правопорушень роблять їх важко аналізуючими. Докладний аналіз можливий в ряді робіт, спеціально присвячених окремим видам правопорушень в різних областях народного господарства і в галузях законодавства. Економіка повинна бути моральною, розвиток економіки - не самоціллю, а засобом прогресу особистості і суспільства;

4. Кількість шкідливих і небезпечних для суспільства діянь зросла б, якщо вони не були заборонені, чи за них були б встановлені неефективні санкції, або якою б правові заборони можна було порушувати безкаранно.

Однак, це зовсім не означає, що боротьба з правопорушеннями в сучасних умовах нереальна. Адже глобальне завдання включає в себе зміну всіх сторін суспільного життя, в тому числі і тих, які породжують правопорушення. В цьому процесі, на мою думку, повинен брати участь весь народ, всі державні і суспільні організації, і навчальні заклади.

Для зменшення кількості правопорушень необхідно усунути причини і умови, які породжують шкідливі і небезпечні для суспільства діяння.

Держава має право і вона повинна вести боротьбу з викоріненням правопорушень, а головне - причин і умов, які породжують їх, в імя забезпечення нормального розвитку, зберігання правопорядку, захисту та справедливості.

1. Конституція України. Київ: Просвіта, 1996.

2. Бюджетний кодекс України //Урядовий кур?єр. - №131. - 2001. - 25 липня.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення /Затверджений Законом від 18.12.1984 р.//ВВС України. - Додаток до N51. - ст. 1122.

4. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 20 січня 2010 р. - К. : Паливода, 2010.

5. Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ.

6. Про бюджетну систему України Закон України від 5 грудня 1990 р. № 512-ХІІ.

7. Про місцеве самоврядування Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР.

8. Рекомендації з питань підготовки, державної реєстрації та обліку нормативно-правових актів Постанова колегії Міністерства юстиції України від 27 березня 1998 р. № 3.

9. Андрушко П.П. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему. // Юридичний вісник України. - 2000- №8.

10. Гладун О. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері виконання бюджету / О. Гладун. - С.290-296.

11. Гуторова Н.О. Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України: дис... д-ра юрид. наук: 12.00.08/ Н.О. Гуторова / Національний ун-т внутрішніх справ. - Харків, 2001. - 459 с.

12. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. - К., 2001.

13. Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка. - Київ: Юридична думка, 2004. - 656 с.

14. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / Г.В.Андрусів, П.П.Андрушко, С.Я.Лихова та ін. за ред. П.С.Матишевського, С.С.Яценка, П.П.Андрушка. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 512 c.

15. Кримінальне право України: Особлива частина - Практикум : навчальний посібник / Гвоздецький В.Д., Матвійчук В. К., Харь І. О. та ін. за заг. ред. Матвійчука В. К. - К. : КНТ, 2008. - 256 с.

16. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р. / С.С. Яценко (відп.ред.). - К. : А.С.К., 2002. - 936с.

17. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. - К.: Каннон, 2001. - 1010 с.

18. Навроцький В.О. “Кримінальне право України”. Особлива частина. - Київ. - “Знання”. - 2000.

19. Селецький С.I. Кримінальне право України : особлива частина : навч. посіб. для студентів юрид. вузів i юрид. ф-тів / С. I. Селецький. - К. : Центр учбової л-ри, 2007.

20. Степанюк Р.Л. Методика розслідування злочинів, повязаних з порушеннями бюджетного законодавства: дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Р.Л. Степанюк / Національний ун-т внутрішніх справ. - Харків, 2004. - 265 с.

21. Тихонова О.В. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.08/ О.В. Тихонова / Київський національний ун-т внутрішніх справ. - К., 2009. - 220 с.

Размещено на