Кримінальна відповідальність за порушення недоторканності приватного життя - Автореферат

По-друге, побудова правової держави зумовлює необхідність посилення захисту прав і свобод людини і громадянина, у тому числі прав на невтручання в особисте і сімейне життя та на конфіденційну інформацію про особу (ч. По-третє, це викликано збільшенням випадків незаконного втручання в сферу приватного життя, особливо тих, що характеризуються використанням технічних засобів для незаконного збирання відомостей про особисте та сімейне життя фізичних осіб, їх наступного зберігання, використання та поширення. З метою посилення кримінально-правової охорони приватного життя законодавець при прийнятті Кримінального кодексу України 2001 р. включив до нього ст. 182 КК не була предметом окремого дисертаційного дослідження, то необхідне комплексне теоретичне дослідження цієї норми в системі Особливої частини КК, яке б мало своїм результатом не лише теоретичну розробку всіх ознак цього складу злочину, а й виявлення недоліків в кримінально-правовій охороні приватного життя та вироблення пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства, що й пропонується в цій дисертації. Це потребувало вирішення деяких важливих похідних завдань, зокрема дослідження поняття приватного життя, його співвідношення з поняттям особистого життя; прав фізичної особи у сфері охорони приватного життя та інформаційних прав, їх співвідношення; понять "інформація" та "відомості", а також їх співвідношення.182 КК - це аналіз приватного життя як особистої та соціальної цінності, суспільних відносин, повязаних із сферою приватного життя особи, а також відповідних субєктивних прав; по-друге, у звязку із диспозицією цієї статі - це розгляд конфіденційної інформації про особу як окремої особистої та соціальної цінності, суспільних відносин, що виникають з приводу такої інформації, а також відповідних субєктивних прав. 182 КК, не завжди мають звязок із сферою приватного життя фізичної особи, тому основним безпосереднім обєктом цього злочину, на який має місце посягання у всіх випадках вчинення цього злочину і якому завдається шкода, виступає право власності на конфіденційну інформацію про особу. Це означає, що предметом цього злочину згідно із Законом України "Про інформацію", який визнає конфіденційну інформацію видом інформації з обмеженим доступом, можуть бути лише документовані відомості про особу. При відмежуванні конфіденційної інформації про особу від таємної інформації, як видів інформації з обмеженим доступом, необхідно враховувати, що в передбачених законами України різних правових режимах таємниць можуть бути: в одних випадках - конфіденційна інформація про особу, в інших - таємна інформація. "Незаконне поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації" показано, що ці окремо названі у статті види поширення конфіденційної інформації про особу характеризуються як загальними ознаками поширення такої інформації, включаючи незаконність дій та їх вчинення без згоди особи, так і певними спеціальними ознаками, що відображають їх особливості.Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про фізичну особу без її згоди або таємної інформації про таку особу, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, або умисне знищення такої інформації, - карається… Ті самі дії, вчинені з використанням будь-яких спеціальних технічних засобів для негласного отримання, фіксації або передачі інформації, або поширення такої інформації про особу без її згоди у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, матеріалах, що розповсюджуються, чи в засобах масової інформації, або вчинені організованою групою, або якщо вони спричинили втрату такої інформації чи інші тяжкі наслідки, - караються… За згодою потерпілого звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка без застосування насильства вилучила у іншої особи її особисті папери (фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) і до притягнення до кримінальної відповідальності добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула інформацію власнику та повністю відшкодувала завдану шкоду. Дія цієї статті поширюється й на випадки, коли у звязку з смертю фізичної особи або її нездатністю здійснювати право на конфіденційну інформацію, повноваження давати згоду на збирання, зберігання, використання та поширення такої інформації відповідно до закону набули інші особи, але такої згоди не давали.

Основний зміст роботи

Результати дисертаційного дослідження розвязують проблему тлумачення ст. 182 КК, її відмежування від суміжних злочинів та правил кваліфікації цих злочинів. Крім того, вирішене завдання усунення прогалини в кримінальному законі та його вдосконалення, що виражається в наступних пропозиціях про внесення змін до КК: 1. Статтю 182 КК пропонується викласти в наступній редакції: Ст. 182 Порушення прав на інформацію про особу з обмеженим доступом

1. Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про фізичну особу без її згоди або таємної інформації про таку особу, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, або умисне знищення такої інформації, - карається…

2. Ті самі дії, вчинені з використанням будь-яких спеціальних технічних засобів для негласного отримання, фіксації або передачі інформації, або поширення такої інформації про особу без її згоди у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, матеріалах, що розповсюджуються, чи в засобах масової інформації, або вчинені організованою групою, або якщо вони спричинили втрату такої інформації чи інші тяжкі наслідки, - караються…

3. За згодою потерпілого звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка без застосування насильства вилучила у іншої особи її особисті папери (фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) і до притягнення до кримінальної відповідальності добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула інформацію власнику та повністю відшкодувала завдану шкоду.

Примітка. Дія цієї статті поширюється й на випадки, коли у звязку з смертю фізичної особи або її нездатністю здійснювати право на конфіденційну інформацію, повноваження давати згоду на збирання, зберігання, використання та поширення такої інформації відповідно до закону набули інші особи, але такої згоди не давали.

2. Доповнити Кримінальний кодекс України статтею 1821: Ст. 1821 Незаконне втручання в особисте і сімейне життя особи

1. Незаконне втручання в особисте і сімейне життя іншої особи, тобто умисне грубе порушення права іншої особи самій визначати своє особисте та сімейне життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб, - карається…

2. Ті самі дії, поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, або вчинені з використанням будь-яких спеціальних технічних засобів для негласного отримання, фіксації або передачі відомостей про особисте чи сімейне життя іншої особи, або поширення таких відомостей у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, матеріалах, що розповсюджуються, чи в засобах масової інформації, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, - караються…

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, або вчинені організованою групою осіб, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються…

3. Частину 2 ст. 330 КК доповнити після слів "тяжкі наслідки для інтересів держави" словами "або охоронюваних законом інтересів окремих фізичних чи юридичних осіб".

1. Демяненко Ю. І. Обєкт злочину, передбаченого ст. 182 КК України "Порушення недоторканності приватного життя" / Ю. І. Демяненко // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. збірник / відповід. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. академія України, 2007. - Вип. 87. - С. 105-111.

2. Демьяненко Ю.И. О некоторых вопросах предмета нарушения неприкосновенности частной жизни (ст. 182 УК) / Ю.И. Демьяненко // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. збірник / відповід ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. академія України. 2003. Вип. 59. - С. 121-127.

3. Демяненко Ю. І. Проблема визначення інформації як предмета злочину, передбаченого ст. 182 КК України "Порушення недоторканності приватного життя" / Ю. І. Демяненко // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. збірник / відповід. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. академія України, 2007. - Вип. 89. - С. 132-138.

4. Демяненко Ю. І. Про деякі питання кримінально-правової охорони приватного життя // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: Тези наук. доповідей та повідомлень учасн. наук. конф. молодих учених (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.). - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - С. 135-137.

5. Демяненко Ю. І Приватне життя як обєкт кримінально-правової охорони за ст. 182 КК України // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті: Тези наук. доповідей та повідомлень учасн. наук. конф. молодих учених (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.). - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. - С. 147-149.

Размещено на .ru