Кримінальна відповідальність за хуліганство: порівняльно-правове дослідження - Автореферат

У звязку з цим набуває особливої важливості, ратифікована Верховною Радою України 15.11.2001, Європейська конвенція про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів (Страсбург, 19.05.1985), в якій наголошується на необхідності прийняття законодавства, що передбачає призначення відповідних покарань за вчинення окремих правопорушень проти громадського порядку (п. 296 Кримінального кодексу (далі - КК) України є малоефективною та 168 осіб (60 % з усіх опитаних осіб) вказали, що вказана норма потребує змін та доповнень). Про це свідчать результати проведеного дисертантом анкетування працівників ОВС (40 % осіб з усіх опитаних вважають, що кількість фактів хуліганства збільшуються щороку, 35 % - кількість хуліганства є приблизно стабільною). Для вирішення таких питань Пленум Верховного Суду України 22.12.2006 прийняв постанову № 10 “Про судову практику в справах про хуліганство”. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження застосовувалися такі методи: порівняльно-правовий (використовувався у всіх розділах дисертації задля виявлення загального, схожого, відмінного та унікального у кримінальному законодавстві України та зарубіжних країн щодо відповідальності за хуліганство); історико-правовий (дозволив розкрити генезис кримінальної відповідальності за хуліганство в Україні та зарубіжних країнах - у підрозділі 1.2.); діалектичний (застосовувався у всіх розділах дисертації, забезпечив дослідження кримінально-правових положень про відповідальність за хуліганство в їх взаємозвязку, вплинув на формулювання висновків і пропозицій за темою дослідження); системного аналізу (використовувався при аналізі конкретних елементів кримінально-правових норм про відповідальність за хуліганство, дозволивши простежити взаємозвязок таких елементів - розділи 2 і 3); структурно-функціональний (використовувався у всіх розділах дисертації, посприявши комплексному дослідженню питань уніфікації норм про кримінальну відповідальність за хуліганство з урахуванням існуючих потреб практики); логіко-юридичний (використовувався при формулюванні висновків і виробленні пропозицій теоретико-прикладного значення); соціологічний (враховувався у всіх розділах дисертації при вивченні судової практики, проведенні опитування); статистичний (застосовувався у розділах 2 і 3, зокрема, при встановленні статистичних даних про кількість учинених злочинів, відповідних показників тощо).Розділ 1 “Теоретико-прикладні передумови здійснення дослідження та історичний розвиток кримінальної відповідальності за хуліганство” складається з двох підрозділів і містить історичні аспекти та теоретико-прикладні передумови здійснення дослідження кримінальної відповідальності за хуліганство. Встановлено, що у КК інших зарубіжних країн визначені різні підходи до регламентації відповідальності за дії подібні до хуліганства: в одних країнах відсутні будь-які подібні склади злочинів (Австрійська Республіка, Австралія, Республіка Аргентина, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Південна Корея, Республіка Польща, Швейцарська Конфедерація, Держава Японія), в інших - відповідальність передбачена в різних статтях, які містять певні форми хуліганських дій (Великобританія, Республіка Болгарія, Республіка Вануату, Королівство Нідерландів, Республіка Кірібаті, Королівство Данія, Держава Ізраїль, Королівство Іспанія, Китайська Народна Республіка (далі - КНР), Острови Кука, Королівство Норвегія, Республіка Сан-Маріно, Соломонові Острова, штат Техас (Сполучені Штати Америки), Туреччина, Французька Республіка, Острови Фіджі, Королівство Швеція). “Історичний розвиток кримінальної відповідальності за хуліганство” проаналізовано історичний процес становлення норм про відповідальність за хуліганські дії у вітчизняному законодавстві, який відбувався в контексті розвитку норм, що передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоровя, власності, честі, гідності особи, порядку управління, релігійних відносин, державної влади, громадського порядку та моральності. Комплексно визначено основні етапи становлення відповідальності за хуліганство: 1) за періодами розвитку вітчизняного законодавства, виділені такі етапи генезису кримінальної відповідальності за хуліганство: а) виникнення кримінальної відповідальності за хуліганство як мотив злочинної поведінки (перша половина ХІІІ ст. Розділ 2 “Загальні питання кримінальної відповідальності за хуліганство в Україні та зарубіжних країнах” складається з чотирьох підрозділів, що містять наукову дискусію щодо методології порівняльного пізнання та специфіки кримінального законодавства й доктрини держав різних правових сімей щодо відповідальності за хуліганство.У висновках дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні теоретичних і практичних питань кримінальної відповідальності за хуліганство у порівняльному аспекті та розроблення пропозицій щодо вдосконалення КК України, які спрямовані на підвищення ефективності слідчої

Основний зміст