Кримінальна процесуальна форма в контексті сучасної кримінальної процесуальної політики - Статья

В українській кримінально-правовій теорії кримінально-правову політику визначають як системоутворюючий елемент політики держави у сфері боротьби зі злочинністю, що розробляє стратегію і тактику, формулює основні завдання, принципи, напрями і цілі кримінально-правового впливу на злочинність, виробляє засоби їх досягнення і який виражається в нормах законодавства про кримінальну відповідальність, практиці їх застосування, рішеннях офіційного тлумачення Конституційного Суду України кримінально-правових норм, постановах Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з питань застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність, судових рішеннях Верховного Суду України з приводу неоднакового застосування норм матеріального права [див.: 2, 3]. Концептуальна зміна процесуальної форми початку кримінального провадження, що відбулася з прийняттям КПК України, є прикладом реалізації кримінальної процесуальної політики, спрямованої на позбавлення кримінального провадження зайвої формалізації, підвищення його оперативності, усунення корупційних ризиків у правозастосовній діяльності на її початковому етапі. Кримінальна процесуальна політика відзначається суттєвою специфікою, що обумовлена її цілями та політико-правовими завданнями, які, у свою чергу, безпосередньо визначають змістовне наповнення її основних напрямів, що формалізуються у міжнародних договорах України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, законах України, рішеннях Конституційного Суду України, постановах Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, указах Президента України, постановах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів, рішеннях інших державних органів, спрямованих на її реалізацію на конкретному етапі розвитку Української держави. Основними принципами судово-правової реформи було визначено: створення такого судочинства, яке максимально гарантувало б право на судовий захист, рівність громадян перед законом, створило б умови для дійсної змагальності і реалізації презумпції невинності; відповідність нормативних актів з питань діяльності судів і органів юстиції вимогам міжнародних угод, ратифікованих Україною; радикальне реформування матеріального і процесуального законодавства, деідеологізування і наповнення його гуманістичним змістом; виключення з кримінального закону діянь, які в сучасних умовах не можуть визнаватись злочинами; реформування системи кримінальних покарань; диференціювання форм судочинства, зокрема залежно від ступеня тяжкості злочину; Прийняття цих законодавчих актів уособило новий етап, концептуальну зміну вектору формування подальшої кримінальної процесуальної політики в Україні - від визначення її виключно сферою боротьби зі злочинністю, яку окрім органів досудового розслідування і прокурора, здійснював також і суд, наділений для цього відповідними владними повноваженнями, зокрема й стосовно порушення кримінальної справи, до погляду на кримінальний процес як спосіб вирішення кримінально-правового конфлікту, захисту інтересів людини, суспільства і держави від злочину, реалізація якого має здійснюватися з урахуванням пріоритетності прав і свобод людини як вищої соціальної цінності в державі, що гарантується ст.

1. Матузов Н. И. Правовая политика как важнейшая проблема российской юридической науки / Н. И. Матузов // Правовая политика: от концепции к реальности / под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. М., 2004. 304 с.

2. Борисов В. І. Поняття кримінально-правової політики / В. І. Борисов, П. Л. фріс // Вісн. Асоц. крим. права України. 2о13. № 1(1). С. 15-31.

3. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика України: автореф. дис.... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.08 / П. Л. Фріс. К., 2005. 35 с.

4. Загурський О. Джерела кримінально-процесуальної політики України / О. Загурський // Юрид. Україна. 2011. № 9. С. 110-117.

5. Концепція судово-правової реформи в Україні [Електронний ресурс]: постанова Верхов. Ради України від 28.04.1992. Режим доступу: .

6. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 10.05.2006. Режим доступу: .

7. Концепція реформування кримінальної юстиції України [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 08.04.2008 № 311/2008. Режим доступу: show/311/2008.

8. Зеленецький В. Концептуальні основи формування інноваційної кримінально-процесуальної політики України / В. Зеленецький // Щорічник укр. права. 2009. № 1. С. 248-268.

9. Козявин А. А. Социальное назначение и функции уголовного судопроизводства: монография / А. А. Козятин. М.: Юрлитинформ, 2010. 272 с.

10. Погребняк С. П. Основоположні принципи права: монографія / С. П. Погребняк. Х.: Право, 2008. 240 с.