Кримінальна насильницька поведінка особи: теоретико-прикладні аспекти - Автореферат

Насильство супроводжує людство впродовж усього часу свого існування, зазнають змін лише обсяги на рівні якісних його показників, які залежать від соціальних, політичних, економічних, загальноісторичних та інших процесів розвитку суспільства. Проте це не відображає реального стану насильницької злочинності та запобігання їй, оскільки дослідження латентної частини злочинів, аналіз протиріч серед наявних різновидів державного статистичного обліку свідчать, що зниження обсягів реєстрації та зменшення показників злочинності не відповідають дійсності - на рубежі століть кримінальне насильство та терор є частиною негативної характеристики українського суспільства. Поява і розвиток науки про насильство - віолентології (від лат. violence - насильство) - є однією зі спроб сучасного суспільства підійти до розвязання проблеми кримінальної насильницької поведінки особи. Насильство розрізняють у «чистому вигляді» і насильство як спосіб впливу на інший обєкт. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних напрацювань, емпіричних і статистичних даних зясувати та обґрунтувати кримінальну насильницьку поведінку особи, вплив деліктних і криміногенних чинників на її формування, запропонувати шляхи удосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо запобігання насильству серед громадян.Розділ 1 «Теоретичні засади дослідження феномена кримінальної насильницької поведінки особи» містить розгляд питань щодо формування наукового уявлення про стан дослідження проблеми кримінальної насильницької поведінки особи, а також про сутність насильства, насильницької поведінки особи та її ознак. У підрозділі 1.1 «Стан дослідження проблеми кримінальної насильницької поведінки особи» зазначається, що проблема проявів насильницької злочинності та насильства загалом упродовж всієї історії цивілізації людства розглядалася неоднозначно представниками різних наукових шкіл. Розділ 2 «Кримінологічна характеристика кримінальної насильницької поведінки особи» містить пять підрозділів, у яких розглядаються питання кримінологічної характеристики особи, яка вчиняє насильницькі діяння, віктимологічної характеристики жертви кримінальних насильницьких дій, детермінації та латентності кримінальної насильницької поведінки особи. Відповідно, насильницькі злочини, залежно від способу впливу на обєкт посягання, поділяються на: злочини, вчинені із застосуванням фізичного насильства; злочини, вчинені із застосуванням сексуального насильства; злочини, вчинені із застосуванням комбінованих (поєднаних) видів насильства (економічного і сексуального). Під економічним насильством (як видом комбінованого (поєднаного) насильства) пропонується розуміти умисне незаконне позбавлення чи обмеження однією особою іншої особи майнових прав, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, спричинити економічну недостатність, порушення фізичного чи психічного здоровя.Зокрема, не достатньо вивченими, такими, стосовно яких у науці тривають дискусії, залишаються питання щодо: зясування змісту понять насильства та кримінального насильства; розуміння насильницької поведінки в аспекті узгодженості поняття кримінально-правового і кримінологічного насильства, яке визначено в Законі України «Про запобігання насильству в сімї»; детермінації кримінальної насильницької поведінки особи; основних причин та умов високої латентності насильницьких злочинів, удосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо запобігання злочинам, складовою яких є насильницька поведінка особи. Із кримінально-правової точки зору під насильством слід розуміти умисний, суспільно небезпечний і протиправний вплив, що здійснюється шляхом психічного або фізичного посягання особою на інших осіб, у результаті якого заподіюється шкода або створюється реальна загроза для життя, здоровя, честі, гідності та інших прав і свобод громадян, що гарантовані Конституцією України і охороняються кримінальним законом. Кримінально-правовими ознаками насильства є: насильство існує і проявляється як взаємодія соціальних субєктів, як відношення; насильством завжди заподіюється шкода суспільним відносинам; насильство характеризується кількісними характеристиками, винятково зовнішніми проявами, а також якісно-сутнісними характеристиками; із зовнішнього боку насильство - це умисний, суспільно небезпечний і протиправний вплив, що здійснюється через психічне або фізичне посягання особою на інших осіб; насильство як форма примусу означає не тільки найвищий ступінь інтенсивності у застосуванні психічної та фізичної мускульної сили, а також інших примусових заходів. Із кримінологічної точки зору, насильство - це вплив, що здійснюється для досягнення своїх цілей особою на організм і (або) психіку іншої особи, в результаті якого заподіюється шкода (або створюється реальна загроза завдання такої шкоди): життю, здоровю, честі, гідності та іншим правам, свободам та інтересам іншої особи, що охороняються і (або) забезпечуються нормами права, і (або) існують відповідно до моральних

Основний зміст роботи