Кримінологічний аналіз групи злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, передбачених розділом ХІХ Особливої частини Кримінального кодексу України. Шляхи можливого запобігання злочину з проявом кримінальної агресії військовослужбовцем.
При низкой оригинальности работы "Кримінальна агресія особи – військовослужбовця при вчиненні військових злочинів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті здійснено кримінологічний аналіз групи злочинів проти встановленого порядку несення військової слжби, передбачених розділом ХІХ Особливої частини Кримінального кодексу України, вчиненню яких субєкту злочину сприяють прояви кримінальної агресії. In the article done criminological analysis of group of crimes against set order of execution of military service, envisaged by division of ХІХ of Special part of Criminal code of Ukraine, commission which committer of a crime contributes to manifestation of criminal aggression. Туркотом у 2014 р. із приводу проблеми протидії злочинам проти встановленого порядку несення військової служби (військовим злочинам), в якому розкривається кримінологічна характеристика військових злочинів та осіб, які їх вчинили [9, с. Але нас цікавить кримінологія, в межах якої вивчаються специфічні властивості особи злочинця, які повязані зі злочинною поведінкою, дають можливість знайти певні відмінності, які відрізняють особу злочинця від інших громадян із правомірною поведінкою, є основою для кримінологічної класифікації злочинців, забезпечують індивідуальне прогнозування злочинної поведінки з метою раннього попередження злочинів, допомагають індивідуалізувати кримінальне покарання і віднайти шляхи ресоціалізації правопорушника. Як вона зазначає, «сутність кримінальної агресії особи розкривається через взаємозвязок агресії, як дії деструктивного характеру, засобу заподіяння правомірної шкоди (насильства), агресії, як дії деструктивного характеру, засобу заподіяння протиправної шкоди (насильства) та агресивності, як природної властивості, що генетично притаманна людині або її індивідуально-особистісної риси і полягає у тому, що: 1) деструктивні дії, повязані з правомірним заподіянням шкоди (насильства), мають характер захисної агресії і є проявом агресивності, як природної властивості, генетично притаманної людині;Проаналізовані в науковій статті і зазначені в списку використаних джерел публікації науковців - фахівців у галузі юридичної і інших наук, розкривають суть, зміст і характер прояву кримінальної агресії в окремих групах військових злочинів. Григорєва зазначає, що «запобігання насильства (агресії) військовослужбовців має здійснюватися на двох рівнях: загальнодержавному та індивідуальному. Загальнодержавний рівень запобігання повинен вчиняти вплив на причини насильницьких злочинів, які вчиняються військовослужбовцями, існування яких залежить від стану економіки, ідеології тощо.
Вывод
Проаналізовані в науковій статті і зазначені в списку використаних джерел публікації науковців - фахівців у галузі юридичної і інших наук, розкривають суть, зміст і характер прояву кримінальної агресії в окремих групах військових злочинів. Володіючи цими знаннями і професійно їх застосовуючи, можна на начальній стадії профілактики попередити частину суспільно небезпечних злочинів у військовій сфері.
Зокрема, О.В. Григорєва зазначає, що «запобігання насильства (агресії) військовослужбовців має здійснюватися на двох рівнях: загальнодержавному та індивідуальному.
Загальнодержавний рівень запобігання повинен вчиняти вплив на причини насильницьких злочинів, які вчиняються військовослужбовцями, існування яких залежить від стану економіки, ідеології тощо.
Індивідуальний рівень запобігання має враховувати кримінологічні ознаки особистості насильницького злочинця, який проходить службу в Збройних Силах України, її соціально-демографічні ознаки, соціально- рольові та психологічні характеристики, моральні та емоційні властивості» [22, с. 20].
На даний час зусиллями фахівців напрацьовано достатньо пропозицій з покращення профілактичної роботи серед військовослужбовців і інших категорій громадян по зменшенню кількості правопорушень.
«Реформування та розвиток Збройних Сил, забезпечення їх відповідного функціонування повинно мати всебічно розроблену, комплексну за своїм характером концепцію запобігання (попередження та профілактики) правопорушень, яка передбачає цілу систему заходів соціально-економічного, морально-психологічного, правового, навчально- виховного, духовно-культурного, організаційного та інших напрямків» [23, с. 197]. Ефективність цієї роботи серед військовослужбовців буде мати позитивні результати, коли така співпраця буде здійснюватися комплексно, всебічно і постійно. Мова йде про співпрацю не лише органів військового управління, військового командування, військової юстиції, але й інших органів державної влади, громадських організацій і окремих громадян. Це потребує від держави відповідних матеріальних, фінансових затрат і організаційних заходів, які повністю окупляться в перспективі.
Список литературы
1. Бондарєв В.В. Нестатутні взаємовідносини серед військовослужбовців Збройних Сил України: кримінологічний аналіз та попередження: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 2. 08 - Київський національний університет імені Тараса Шевченка / В.В. Бондарєв. - К., 2001. - 20 с.
3. Давиденко В.С. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості // Розслідування насильницьких злочинів, вчинених військовослужбовцями: проблеми тактики та методики: Монографія / В.С. Давиденко. - К.: Атіка, 2010. - 272 с.
4. Шалгунова С.А., Дуйловський О.В. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам і правопорушенням серед військовослужбовців внутрішніх військ (Національної гвардії) Міністерства внутрішніх справ України // Військові злочини: кримінально-правова, криміналістична та кримінологічна характеристика: колективна монографія / За заг. ред.
5. М. Стратонова, Є.Л. Стрельцова. - Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2015. - 340 с.
6. Колодяжний М.Г. Військові злочини в Україні: детермінація та запобігання // Вісник Національної академії правових наук України. - 2013. - № 4 (75). - С. 191-197.
7. Колодяжний М.Г Кримінологічна характеристика військових злочинів в Україні // М.Г. Колодяжний / Питання боротьби зі злочинністю. - Х.: 2013. - Випуск 26. - С. 109-117.
8. Пузиревський Є.Б. Кримінологічний аналіз і запобігання військовим злочинам: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 9. 08 - Харківський національний університет внутрішніх справ / Є.Б. Пузиревський. - Х., 2011. - 21 с.
10. Ткачук О.С. Судове слідство у кримінальних справах про насильство серед військовослужбовців: монографія. - К.: КНТ, 2007. - 172 с.
11. Туркот М.С. Кримінологічна характеристика особистості субєкта військових злочинів // Вісник Національної академії прокуратури України. - 2015. - № 2 (40). - С. 76-82.
12. Туркот М.С. Проблеми протидії злочинам проти встановленого порядку несення військової служби (військовим злочинам) // Кримінально- правові та кримінологічні основи забезпечення воєнної безпеки України: наук.-практ. посіб. / [М.С. Туркот, П.П. Богуцький, С.І. Дячук, І.В. Вернидубов, 13. П. Сегеда]. - К.: Видавничий дім «АРТЕК», Національна академія прокуратури України, 2014. - 246 с.
14. Лунеев В.В. Криминология. (Причины, предупреждение и методы изучения преступлений в Вооруженных Силах СССР): учебник / В.В. Лунеев. - М.: Военный Краснознаменный институт. - 1986. - 356 с.
15. Антонян Ю.М. Психология убивства / Ю.М. Антонян. - М.: Юрист, 1997. - 304 с.
16. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. // А.П. Закалюк. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007 / Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. - 2007. - 712 с.
17. Дельгадо Х. Мозг и сознание / Дельгадо Х. [пер. с англ. Л.Я. Белопольского]. - М.: Мир, 1971. - 263 с.
18. Реан А.О. Агрессия и агрессивность личности / А.О. Реан // Психологический журнал. - 1996. - № 5. - С. 3-19.
19. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: в 2 т. // Х. Хекхаузен; [пер. с нем. Д.А. Леонтьева]. - М.: Педагогика, 1986 / Т. 1. - 1986. - 406 с.
20. Ратинов А.Р. Насилие, агрессия, жестокость. Криминально- психологическое исследование / А.Р. Ратинов. - М.: 1990. - С. 5-15.
23. Григорєва О.В. Кримінальна агресія: агресія та агресивність / О.В. Григорєва // Юридична наука. Науковий юридичний журнал. - 2014. - № 8. - С. 123-130.
24. Мацкевич И.М. Криминологическая характеристика личности преступника - военнослужащего срочной службы // И.М. Мацкевич, В.Е. Эминов. Преступное насилие среди военнослужащих - М.: Юрист. - 1994. - 104 с.
25. Бондарєв В.В. Насильство серед військовослужбовців (поняття, характеристика, причини та попередження). - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - 2002. - 272 с.
26. Григорєва О.В. Агресія особистості та її кримінологічний прояв в насильницьких злочинах у Збройних Силах України // Право військової сфери. - 2006. - № 12. - С. 18-20.
27. Карпенко М.І. Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) / За заг. ред. В.К. Матвійчука: монографія. - К.: КНТ, 2006. - 232 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
