Кримінальні покарання, не пов"язані з позбавленням волі (теорія і практика їх виконання кримінально-виконавчою інспекцією) - Автореферат

За даними кримінально-виконавчої інспекції (далі - КВІ) на 01.02.06 у неї на обліку перебувало 157 934 особи, з них: засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - 6 132 особи, засуджені до покарання у виді громадських робіт - 1 262 особи, засуджені до покарання у виді виправних робіт - 4 411 осіб; звільнені від відбування покарання з випробуванням - 146 129 осіб. Необхідність дослідження зазначеної проблеми обумовлюється низкою обставин: перевантаженням КВІ надмірною кількістю осіб, які перебувають у неї на обліку; потребою в удосконаленні законодавчої регламентації завдань, принципів, функцій її діяльності; необхідністю покращення стану її матеріально-технічного та фінансового забезпечення; кадровим забезпеченням та професійної підготовкою особового складу щодо застосування засобів виправлення і ресоціалізації засуджених; необхідністю активного пошуку шляхів впровадження покарань, не повязаних з позбавленням волі, які позитивно зарекомендували себе в країнах Європейського співтовариства; доцільністю застосування відповідних кримінальних покарань з метою скорочення кількості засуджених в місцях позбавлення волі. Проблеми виконання окремих видів покарань, не повязаних з позбавленням волі, досліджувалися з позицій науки кримінального та кримінально-виконавчого права, кримінології, пенітенціарної педагогіки та психології в роботах багатьох науковців: С.С. Тема дослідження відповідає тематиці фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2005 рр. (п.2, 4, 9 Рішення Колегії МВС України від 28.02.95 №4км/2 та п.1.1.2 Наказу МВС України від 03.09.02 №653), програмі науково-дослідної роботи Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - ДДУПВП) (Наказ ДДУПВП від 11.07.2000 №5/1-18). Здійснити аналіз розвитку виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не повязаних з позбавленням волі, в Україні.У підрозділі 1.1 "Історико-правовий аналіз розвитку виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не повязаних з позбавленням волі" розкриваються чотири історичні періоди розвитку виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не повязаних з позбавленням волі, в Україні. Автор доходить висновку, що суттєві зміни в кримінально-виконавчій системі розпочалися з 1960 р. із прийняттям нового КК УРСР, до якого були включені покарання, не повязані з позбавленням волі, такі як: заслання; висилка; виправні роботи без позбавлення волі; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; штраф; звільнення від посади; покладання обовязку загладити заподіяну шкоду; громадська догана; конфіскація майна. КК України розширив систему покарань, не повязаних з позбавленням волі, до їх переліку були включені громадські роботи, арешт та обмеження волі, крім того, в Особливій частині КВК України в Розділі ІІ законодавчо закріплено порядок та умови виконання покарань, не повязаних з позбавленням волі. При характеристиці таких видів покарань, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські та виправні роботи, автором встановлено: недостатню теоретичну розробку основних механізмів, що визначають порядок та умови виконання даних видів покарань; відсутність правової регламентації діяльності всіх субєктів кримінально-правових відносин, які уповноважені державою виконувати кримінальні покарання, не повязані з позбавленням волі; застосування даних покарань без урахування індивідуального профілактично-виховного впливу на засуджених не дозволяє досягнути мети покарання. У підрозділі 1.3 "Сучасний стан виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не повязаних з позбавленням волі" на підставі його аналізу автором зазначено, що, незважаючи на накопичений науковий досвід у теорії виконання кримінальних покарань, сучасна кримінально-виконавча наука вступила в перебудову та реформування кримінально-виконавчої системи України без достатнього запасу ґрунтовних наукових розробок у фундаментальній сфері правозастосування кримінальних покарань, не повязаних з позбавленням волі.Зокрема, проведений ґрунтовний аналіз стану наукової розробки проблем виконання КВІ покарань, не повязаних з позбавленням волі, показав необхідність наукового пошуку їх вирішення як на теоретичному, так і практичному рівні. Здобувачем доведено, що кримінальні покарання, не повязані з позбавленням волі, виконання яких згідно зі ст.13 КВК України покладено на КВІ, є цілком виправданими, відповідають стратегії держави щодо скорочення чисельності засуджених у місцях позбавлення волі і суттєвого зменшення державних видатків на їх утримання. Доведено, що покарання, не повязані з позбавленням волі, такі як: позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські роботи, виправні роботи є достатньо ефективними видами кримінальних покарань, які адекватно відповідають суспільно-економічним реаліям і сприяють втіленню

Основний зміст