Криміналізація незаконного проведення дослідів над людиною та його кримінально-правові ознаки - Автореферат

Зважаючи на приховану небезпеку, яку містять в собі дослідження над людьми, держава повинна здійснювати суворий контроль за такою діяльністю з метою забезпечення прав і свобод піддослідних осіб та інтересів суспільства в цілому, а також попередження чи припинення можливих зловживань у цій сфері. Визнаючи людину, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю, Конституція України встановила принцип пріоритету інтересів людини над інтересами науки та суспільства. На сьогоднішній день реалізація цього конституційного положення забезпечується кримінально-правовими заходами впливу, оскільки з набранням чинності Кримінальним кодексом України 2001 року (далі - КК України) було введено норму про відповідальність за незаконне проведення дослідів над людиною (ст.142 КК України). При проведенні дослідження застосовувалися наступні наукові методи: логіко-історичний і історико-правовий, що дозволило проаналізувати соціальні, нормативні та кримінологічні фактори доцільності та обґрунтованості кримінально-правової охорони відносин щодо убезпечення проведення дослідів над людьми; діалектичний - при дослідженні елементів і ознак складу злочину; догматичний - при опрацюванні законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють питання умов та порядку проведення дослідів; порівняльно-правовий - при проведенні порівняльного аналізу положень чинного КК та інших законодавчих актів України з відповідними положеннями законодавства інших країн; системно-структурний і функціональний методи, за допомогою яких досліджувались ознаки обєктивної та субєктивної сторін і субєкта злочину під кутом зору порівняння змісту норм чинного кримінального законодавства та законодавства у сфері охорони здоровя, а також визначалось місце ст.142 в системі норм КК України. Статистичний метод застосовувався для аналізу даних: а) Державного Фармакологічного центру МОЗ України щодо кількості дозволів, виданих на проведення клінічних випробувань лікарських засобів на людині за 2001-2008 роки; б) Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи щодо кількості зареєстрованих нововведень за 2001-2007 роки; в) Державної судової адміністрації України щодо кількості осіб, засуджених за ст. ст.131-132, 134, 138-145 КК України впродовж 2003-2008 рр. Метод документального аналізу використовувався для вивчення 36 обвинувальних вироків за ст. ст.134, 139, 140, 143 КК України.В інших державах питання кримінальної відповідальності за досліди над людиною вирішуються або на загальних підставах (як заподіяння шкоди життю чи здоровю потерпілого), або через інститут обставин, що виключають злочинність діяння (Литва, Польща, штат Техас). Сформульовані у міжнародному праві основні принципи проведення дослідів над людиною знайшли своє відображення в Конституції України, Основах законодавства України про охорону здоровя та інших актах регулятивного законодавства. Автор приєднується до існуючої в теорії кримінального права думки щодо необхідності усунення термінологічної неточності у назві розділу ІІ Особливої частини КК України шляхом заміни терміну "особа" на термін "людина", оскільки закон ставить під охорону життя будь-якої людини: як особистості, так і такої, що не має властивостей особистості (новонароджені, психічно хворі). Ототожнюючи поняття "дослід" та "експеримент", автор дає визначення поняттю "дослід" у значенні відтворення будь-якого явища експериментальним шляхом, створення чого-небудь нового у певних умовах з метою дослідження, випробовування. Автор доводить, що притаманна дослідам над людиною здатність створювати небезпеку для її життя та здоровя обумовлює наявність суспільної потреби в убезпеченні інтересів людини, недоторканності її особистих прав.

Основний зміст

1. Єгорова В.О. Визначення часових меж життя людини: кримінально-правові аспекти / В.О. Єгорова // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007. - Вип.1. - С.162-170. - (Серія юридична).

2. Єгорова В. Обставини, що виключають злочинність діяння при проведенні дослідів над людиною / В. Єгорова // Вісник Академії правових наук України. - 2007. - № 4 (51). - С.231-240.

3. Єгорова В.О. Обєкт незаконного проведення дослідів над людиною (ст.142 КК України) / В.О. Єгорова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2008. - № 1. - С. 190-197.

4. Єгорова В.О. Історичний та міжнародний досвід правового регулювання дослідів над людиною / В.О. Єгорова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2008. - № 3. - С.124-137.

5. Гізімчук С.В. Питання кваліфікації незаконного проведення дослідів над людиною (ст.142 КК України) / С.В. Гізімчук, В.О. Єгорова // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 3. - С.42-50.

6. Куц В. Підстави та принципи криміналізації незаконного проведення дослідів над людиною / В. Куц, В. Єгорова // Вісник Національної академії прокуратури України. - 2009. - № 1. - С.62-67.

7. Єгорова В.О. До питання про суспільну небезпечність проведення дослідів з клонування людини / В.О. Єгорова // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: м-ли наук. - практ. конф. (Харків, 25 трав. 2005 р.). - Харків: Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2005. - С.17-19.

8. Єгорова В.О. До питання про неоднорідність родового обєкту злочинів проти життя та здоровя особи / В.О. Єгорова // Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення: м-ли Міжнар. наук.-практ. конф., (Львів, 7-8 квіт. 2006 р.): у 2 ч. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006. - Ч.2. - С.52-54.

9. Єгорова В.О. Питання кримінальної відповідальності за репродуктивне клонування людини / В.О. Єгорова // Проблеми правового забезпечення медичної діяльності в Україні: м-ли наук.-практ. конф. (Харків, 26 жовт. 2006 р.). - Харків: Харківська медична академія післядипломної освіти, 2006. - С.10-12.

10. Єгорова В.О. Проблеми кримінально-правової заборони ембріональної терапії / В.О. Єгорова // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: м-ли наук.-практ. конф., (Харків, 12 трав. 2006 р.). - Харків: Вид-во Харківського нац. ун-ту внутр. справ, 2006. - С.56-58.

11. Єгорова В.О. До питання про поширеність незаконного проведення дослідів над людиною / В.О. Єгорова // Від громадянського суспільства до правової держави: тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., (Харків, 24 квіт. 2008 р.). - Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. - С.274-276.

12. Егорова В.О. Относительная распространенность деяния как принцип криминализации незаконного проведения опытов над человеком / В.О. Егорова // Противодействие преступности: уголовно-правовые, криминологические и уголовно-исполнительные аспекты: тезисы докладов ІІІ Российского Конгресса уголовного права, (Москва, 29-30 мая 2008 г.). - М.: Проспект, 2008. - С.222-224.

13. Єгорова В.О. Відмежування незаконного проведення дослідів над людиною від суміжних злочинів / В.О. Єгорова // Правові засади підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в Україні: м-ли наук. конф., (Харків, 15 трав. 2008 р.). - Х.: Право, 2008. - С.83-86.

14. Єгорова В.О. Проблеми законодавчого регулювання проведення дослідів над людиною / В.О. Єгорова // Біоетика в системі охорони здоровя і медичної освіти: м-ли Міжнар. наук.-практ. конф., (Львів, 26-27 берез. 2009 р.). - Львів: ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. - С. 195-197.