Поняття, сутність і значення для розслідування злочинів. Об"єкти, суб"єкти та ідентифікаційні ознаки класифікації криміналістичної ідентифікації. Призначення судових експертиз у розслідуванні злочинів. Обґрунтованість вибору експертної установки.
Призначення судових експертиз у розслідуванні злочинів. Коло питань, які вирішує слідчий під час призначенняСуть закону тотожності полягає в тому, що будь-яка думка про предмет в процесі даного розгляду тотожна самій собі, скільки б раз вона не повторювалась, тобто суть ідентифікації полягає у встановленні того ж самого в різних обєктах або того ж самого обєкта в його різних станах. Таким чином, закон тотожності відображає структуру розгляду будь-чого, доказування існування будь-якого факту, події, явища, встановлення різних станів обєкта на цей час, у минулому та майбутньому, визначення моментів часу. Ідентифікацію як загальний метод, що використовується в різних галузях знання, слід відрізняти від криміналістичної ідентифікації як часткового методу науки криміналістики, який застосовується для розвязання ідентифікаційних задач у кримінальному судочинстві. Цим криміналістична ідентифікація відрізняється від ідентифікації як загального методу, що використовується в різних галузях знання. Таким чином, криміналістична ідентифікація як частковий метод криміналістики відрізняється від ідентифікації, що використовується в інших галузях знання, формою встановлення тотожності: в першому випадку встановлюють тотожність конкретного обєкта, що має стійку зовнішню форму, а в іншому - тотожність множини однакових обєктів, розподілених на класи, види, роди.Субєктом криміналістичної ідентифікації може бути будь-яка особа, здійснюють доказування по кримінальній справі: слідчий, експерт, суд. Судова експертиза - це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом за завданням слідчого або судді речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Закон України «Про судову експертизу» визначає поняття судової експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних обєктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду. Така експертиза доручається іншому експертові або іншим експертам; основні та додаткові. Процес підготовки експертизи містить такі основні елементи: збирання необхідних матеріалів; вибір моменту призначення експертизи; визначення предмета судової експертизи; формулювання запитань експерту; вибір експертної установи або експерта.Термін «ідентифікація» в перекладі з латинської означає ототожнення, тобто встановлення тотожності обєкта за якимись ознаками, властивостями. Встановлення тотожності різних обєктів (взуття - за слідами, особи - за прикметами зовнішності, знаряддя зламу - за відбитками, тощо) здійснюється різними методами. Обєктами ідентифікації вони стають, коли потрапляють в орбіту судового процесу, а встановлення тотожності набуває істотного значення для справи. Встановлення тотожності тварин набуває значення, коли тварина була використана злочинцем для вивозу викрадених цінностей і на місці події були виявлені сліди лап або коли тварина була предметом розкрадання тощо. У криміналістиці розрізняють такі типи (випадки) ідентифікації: а) встановлення тотожності обєкта за ознаками, відображеними у памяті людини; б) встановлення тотожності за описом; в) встановлення тотожності за фотозображенням; г) встановлення тотожності за слідами, які відображають ознаки зовнішньої будови та інших речових проявів; ґ) встановлення тотожності цілого за частиною.
План
План
Вступ
1. Загальні положення криміналістичної ідентифікації
1.1 Криміналістична ідентифікація: поняття, сутність і значення для розслідування злочинів
1.2 Обєкти і субєкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
Вывод
Термін «ідентифікація» в перекладі з латинської означає ототожнення, тобто встановлення тотожності обєкта за якимись ознаками, властивостями.
Тому ідентифікація - це процес дослідження пізнання обєкта і отримання якоїсь інформації для себе. Одним з основних завдань криміналістичного дослідження є встановлення одного і того ж обєкта (людини, тварини, предмета, сукупності предметів, маси речей або матеріалів, джерела походження) за його різними проявами або встановлення загальної родової чи групової приналежності ряду обєктів. Вирішення питань про тотожність має важливе значення при розслідуванні різних злочинів. Встановлення тотожності різних обєктів (взуття - за слідами, особи - за прикметами зовнішності, знаряддя зламу - за відбитками, тощо) здійснюється різними методами. Теорія ідентифікації вивчає найзагальніші прийоми, методи і принципи, які притаманні усім випадкам встановлення тотожності.
На даний час загальновизнаним є те, що обєктами ідентифікації в криміналістиці можуть бути речі, тварини, особи. Обєктами ідентифікації вони стають, коли потрапляють в орбіту судового процесу, а встановлення тотожності набуває істотного значення для справи.
Предмети (речі). Завдання встановлення тотожності предметів може виникнути при розслідуванні різних злочинів. Неможливо дати вичерпний перелік предметів, щодо яких виникне потреба встановлення тотожності. За кримінальними справами такими предметами можуть виступати знаряддя і засоби, використані злочинцем при вчиненні злочину; залишені сліди; предмети, загублені злочинцем; викрадені речі, печатки, штампи тощо.
Тварини. Встановлення тотожності тварин набуває значення, коли тварина була використана злочинцем для вивозу викрадених цінностей і на місці події були виявлені сліди лап або коли тварина була предметом розкрадання тощо.
Особи. Обєктом ідентифікації може бути особа людини або труп. У слідчій практиці найчастіше зустрічаються випадки ідентифікації особи обвинуваченого, потерпілого, жертви злочину (невпізнаного трупа) та ін.
У криміналістиці розрізняють такі типи (випадки) ідентифікації: а) встановлення тотожності обєкта за ознаками, відображеними у памяті людини; б) встановлення тотожності за описом; в) встановлення тотожності за фотозображенням; г) встановлення тотожності за слідами, які відображають ознаки зовнішньої будови та інших речових проявів; ґ) встановлення тотожності цілого за частиною.
Особливим типом встановлення тотожності є ідентифікація цілого за частиною. У таких випадках вирішується питання про те, чи становили дві або декілька частин одне ціле; чи є дані частини частинами одного цілого. Для того, щоб вирішити питання про тотожність або відмінність необхідно: в одних випадках здійснити більш-менш складне дослідження (криміналістичну експертизу); в інших - провести слідчі дії (наприклад, предявлення для впізнання). Тому розрізняють: Оперативно-слідчу ідентифікацію. Експертну ідентифікацію. Головне в теорії криміналістичної ідентифікації - це положення діалектичної тотожності, а саме: немає двох речей, предметів матеріального світу, які б були абсолютно подібні за всіма рисами та ознаками; кожний обєкт тотожний тільки сам собі, відрізняється від усіх інших, хоча б подібних.
Розвиток процесуальної думки наприкінці 19 століття та потреби практики створили умови для відгалуження від фундаментальних правових галузей знань багатьох спеціальних наук, які мали спочатку прикладний характер. Це були судова медицина, криміналістика, судова психологія та інші.
Термін «ідентифікація» походить від латинського слова identifico - ототожнюю. Теорія ідентифікації вивчає технічні засоби, методи і прийоми встановлення тотожності обєктів, що мають значення для розслідування злочину. Встановлення тотожності різних обєктів дає змогу встановити факти, важливі для розслідування злочину, тобто доказові факти, одержати докази. Процес встановлення тотожності обєктів (взуття - за слідами, особи - за прикметами зовнішності, знаряддя злому - за відбитками тощо) здійснюється різними методами. Теорія ідентифікації вивчає загальні прийоми, методи і принципи, які притаманні усім випадкам встановлення тотожності, і тому називається загальною теорією криміналістичної ідентифікації. Для того, щоб вирішити питання про тотожність або відмінність, необхідно в одних випадках здійснити більш-менш складне дослідження (криміналістичну експертизу), в інших - провести слідчі дії (наприклад, предявлення для впізнання). Тому розрізняють оперативно-слідчу та експертну ідентифікацію. В усіх випадках встановлення тотожності являє собою процес, який охоплює дослідження, порівняння або зіставлення ознак, такий процес називається ідентифікацією, або ототожненням. Таким чином, криміналістична ідентифікація - це процес встановлення індивідуальної тотожності обєктів, які мають значення для розслідування злочину або розгляду кримінальної справи. Тотожність тільки з собою та відносна стійкість ознак й обумовлюють можливість ідентифікації. Положення «обєкт тотожний тільки сам собі» дозволяє науково обґрунтувати висновок про тотожність при збігу комплексу ознак. Винятково важливим для теорії ідентифікації та діагностики, правильного застосування її положень у судово-слідчій та експертній практиці є положення про те, що «конкретна тотожність містить у собі також розбіжності, зміни».
На даний час загальновизнаним є те, що обєктами ідентифікації в криміналістиці можуть бути речі, тварини, особи. Обєктами ідентифікації вони стають, коли потрапляють в орбіту судового процесу, а встановлення тотожності набуває істотного значення для справи.
Предмети (речі). Завдання встановлення тотожності предметів може виникнути при розслідуванні різних злочинів. Неможливо дати вичерпний перелік предметів, щодо яких виникне потреба встановлення тотожності. За кримінальними справами такими предметами можуть виступати знаряддя і засоби, використані злочинцем при вчиненні злочину; залишені сліди; предмети, загублені злочинцем; викрадені речі, печатки, штампи тощо.
Тварини. Встановлення тотожності тварин набуває значення, коли тварина була використана злочинцем для вивозу викрадених цінностей і на місці події були виявлені сліди лап або коли тварина була предметом розкрадання тощо.
Особи. Обєктом ідентифікації може бути особа людини або труп. У слідчій практиці найчастіше зустрічаються випадки ідентифікації особи обвинуваченого, потерпілого, жертви злочину (невпізнаного трупа) та ін.
У криміналістиці розрізняють такі типи (випадки) ідентифікації: а) встановлення тотожності обєкта за ознаками, відображеними у памяті людини; б) встановлення тотожності за описом; в) встановлення тотожності за фотозображенням; г) встановлення тотожності за слідами, які відображають ознаки зовнішньої будови та інших речових проявів; ґ) встановлення тотожності цілого за частиною.
Особливим типом встановлення тотожності є ідентифікація цілого за частиною. У таких випадках вирішується питання про те, чи становили дві або декілька частин одне ціле; чи є дані частини частинами одного цілого.1. Біленчук Т.І. Д., Перкін В.І. Тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні операції в розслідуванні злочинів. К, 1996.
2. Біленчук П.Д., Гель А.П. Криміналістична техніка. Курс лекцій. К., 2001. 216 с.
3. Белкин Р.С. «Криминалистика». М., 1979 р. с. 2-23. с. 25-33.
4. Гончаренко Владлен Игнатьевич и Бергер Виктор Евгеньевич Криминалистика и криминалисты Киев: Вища школа. Изд-во при Киев. гос. ун-те, 1989 р.124 с.
5. Колмаков В.П. «идентификационные действия следователя». М.,1979.
6. Когутич І.І. Криміналістика: Курс лекцій.К.: Атіка, 2008.888 с.
7. Криміналістика: підручник / за ред. П.О. Беленчук. К., АТИКА, 2001. 227 с.
8. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В.Ю. Шепітька. К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. 728 с.
9. Криміналістичне дослідження слідів рук: Науково практичний посібник. / За ред. Я.Ю. Кондратьева.К.: Атіка, 2000. 152 с.
10. Криміналістика : Підручник // П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко та ін.; за ред. П.Д. Біленчука. Київ: Атіка, 2001 р. 543 с.
11. Криміналістика: Підручник для студ. юрид. спец. ВЗО. Доп. М-вом освіти і науки України // Нац. юрид. академія ім. Я. Мудрого; Ред.: В.Ю. Шепітько. Київ: Ін-Юре, 2004 р. 725 с.
12. Криминалистика: Учеб. для вузов по спец. «Правоведение» // Ю.П. Голдованский, А.С. Лазари, С.Г. Любичев и др.; Ред. И.Ф. Пантелеев, Н.А. Селиванов. М.: Юрид. лит., 2002 р. 670 с.
13. Криміналістика: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вузів // Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого; За ред. В.Ю. Шепітька; Авт. кол.: В.М. Глібко, А.Л. Дудніков та ін.. Київ: Ін-Юре, 2001 р. 682 с.
14. Корухов Юрий Георгиевич Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений: Научно-практическое пособие М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998 р. 283 с.
15. Кузьмічов Володимир Сергійович та Прокопенко Г.І. Криміналістика : Навчальний посібник // М-во освіти і науки України. НАВСУ; Заг. ред. В.Г. Гончаренка, Є.М. Моісеєва. Київ: ЮРІНКОМ Інтер, 2001 р. 360 с.
16. Криминалистика: Учебник для юрид. ф-тов и вузов // Н.П. Яблоков. М.: БЕК, 1995 р. 708 с.
17. Лукьянчиков Е.Д. Криминалистическая идентификация объектов последам памяти. Донецк: Академия, 1998. 112 с.
18. Образцов В.П. «Криминалистика» М., 1996. С. 5-24.
19. Салтевський Михайло Васильович Криміналістика. У 2-х ч. Ч.1. : Підручник Харків: Основа, Консум, 1999 р. 415 с.
20. Яблоков Н.П., В.Я. Колдина «Криминалистика». М., 1990 р. с. 3-39.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
