Крем"яні вироби населення Надчорномор"я доби ранньої та середньої бронзи (за матеріалами поховань) - Автореферат

У зоні Степу та Лісостепу складаються культурно-історичні спільноти доби ранньої та середньої бронзи - ямна, катакомбна та бабинська. Тому є потреба у співставленні артефактів із поховальних комплексів, де в розглядуваний час вироби з кременю становлять одну з найбільш поширених категорій інвентарю. Роботу виконано в рамках аспірантської програми у відділі археології енеоліту-бронзової доби Інституту археології НАН України, в межах планової теми відділу "Етнокультурна карта України в енеоліті-бронзовому віці", державний реєстраційний № 0106U012547. Поставленій меті підпорядковано основні завдання роботи: 1) аналіз сучасного стану проблеми вивчення крем‘яних виробів доби бронзи; Дисертація є першою узагальнюючою працею, де зібрано та проаналізовано поховальні комплекси з теренів Надчорноморя доби ранньої та середньої бронзи, які містили вироби з кременю.Бабинські поховання із кременем репрезентовано 198 комплексами (13% від загальної кількості комплексів з кременем і 9% від врахованих бабинських поховань). Сумарно 887 відщепів та їхніх фрагментів знайдено у 385 ямних похованнях (більше 70% поховань з кременем), в тому числі 315 у 23 "виробничих наборах". У 17 похованнях знайдено 31 нуклеус, в тому числі в 4 "виробничих наборах". 11 зафіксовано у 10 бабинських похованнях у скринях, у 17 похованнях в ямах, в 1 похованні в підбої. Підтип І Варіант 1 - 1 ранньокатакомбний, в похованні донецької культури 4 наконечника утворювали сагайдачний набір, в 15 інгульських похованнях відомо 29 екземплярів (в 6 похованнях були причиною поранень, є також 4 сагайдачних набора).Протягом всієї доби палеометалів сировинна база для кремяних індустрій залишалася практично тією самою, що і за камяної доби. Але у звязку з розвитком відтворюючої економіки та металургії поступово змінюється стратегія видобутку сировини і, відповідно, співвідношення між її різновидами. Впродовж доби ранньої бронзи відбулася переорієнтація на місцевий низькоякісний кремінь для знарядь праці. Паралельно існують і розвиваються дві технології розколювання: 1) технологія виробництва сколів-заготовок; 2) технологія виробництва біфасів.Весь масив виробів з кременю, які містилися у поховальних комплексах, поділяється на кілька великих категорій не тільки за технологічними та морфолого-функціональними ознаками, а й за своїм значенням у поховальній обрядовості. Матеріал розподілено на дві групи за ознакою "навмисності" потрапляння речі до поховального комплексу ("інвентар" та "не інвентар"). "Не інвентар" поділяється на 2 категорії: 1) вироби більш раннього часу, що потрапили до комплексу або з давнього культурного шару, або ж з давнішого поховання; 2) наконечники метальної зброї, що були причиною поранення і не є поховальним інвентарем. "Інвентар", тобто предмети, навмисне покладені до поховального комплексу: 1) той, що знаходиться в межах камери в безпосередній близькості до похованого - супровідний з двома варіантами: а) "контактний", тобто той, що торкається тіла небіжчика; б) "безконтактний"; 2) той, що знаходиться поза власне камерою, але в межах складної поховальної споруди - супутній. Супровідний інвентар поділяється на такі категорії: 1) Речі, повсякденна функція яких, ймовірно, повинна була зберігатися в потойбічному світі - функціональний інвентар.Результатом дослідження стало висвітлення основних аспектів використання крем‘яних виробів населенням Надчорномор‘я доби ранньої та середньої бронзи за матеріалами поховань. Основу для аналізу склали археологічні джерела: 1523 поховальних комплекси доби ранньої та середньої бронзи. Застосування методу технологічного аналізу виробів без вторинної обробки дозволило розглянути основні аспекти кременеобробного виробництва доби ранньої та середньої бронзи. Функціональний розподіл надав можливість побачити спектр знарядь праці з кременю, які використовувалися населенням Надчорноморя в кінці IV - на початку ІІ тис. до н.е. Окреслюється єдина традиція виготовлення та використання знарядь праці з кременю і в господарстві, і у поховальному обряді.

Результатом дослідження стало висвітлення основних аспектів використання крем‘яних виробів населенням Надчорномор‘я доби ранньої та середньої бронзи за матеріалами поховань. Основу для аналізу склали археологічні джерела: 1523 поховальних комплекси доби ранньої та середньої бронзи. Для вирішення спеціальних завдань було залучено також етнографічні, лінгвістичні, образотворчі джерела, дані природничих наук. Застосування методу технологічного аналізу виробів без вторинної обробки дозволило розглянути основні аспекти кременеобробного виробництва доби ранньої та середньої бронзи. Функціональний розподіл надав можливість побачити спектр знарядь праці з кременю, які використовувалися населенням Надчорноморя в кінці IV - на початку ІІ тис. до н.е. Основна маса знарядь рівномірно розподіляється по різних регіонах та культурно-хронологічних групах. Окреслюється єдина традиція виготовлення та використання знарядь праці з кременю і в господарстві, і у поховальному обряді. Переважну більшість знарядь праці і в похованнях, і на поселеннях становлять скребачки та ножі. Отже, питома вага знарядь у господарстві опосередковано відбивається й у поховальному обряді. Типологічне вивчення крем‘яних предметів озброєння дозволило зробити висновок про те, що вони складали основу збройового комплексу цього часу. Простежено процеси, що відбувалися за доби ранньої та середньої бронзи у кременеобробному виробництві. У розглянутий період це виробництво зазнавало постійних трансформацій, що призвело до вичерпання його можливостей. Вже за доби ранньої бронзи відбувається переорієнтація на використання низькоякісної, але легкодоступної сировини. Відповідно, відбувається перехід від пластинчастої до відщепової техніки. Водночас переживає розквіт технологія виготовлення тонких біфасів, переважно предметів озброєння. Цей розквіт маркується поширенням спеціалізованих виробничих наборів для виготовлення стріл. Крем‘яні вироби широко використовувалися в поховально-поминальній та іншій ритуальній практиці. Усі вироби розподілено на групи "функціональний інвентар" та "нефункціональний інвентар". Встановлено, що для першої групи повсякденна функція речі відповідала її функції у поховальному обряді незалежно від матеріалу, з якого її зроблено. Розглянуто ідеологічні аспекти вміщення до поховань "виробничих наборів". Висунуто припущення щодо належності їх до атрибутів певних рангів еліти потестарних утворень доби ранньої та середньої бронзи. Для другої групи ("нефункціональний інвентар") першорядне значення мав матеріал речі, а не її побутове призначення. У цих випадках кременю приписувалася, вочевидь, певна магічна властивість.

Отже, крем‘яні вироби є важливим видом джерел, без урахування якого неможливо створювати обєктивні реконструкції господарства, побуту, військової справи, релігійних уявлень давнього населення.

Статті у наукових фахових виданнях: 1. Ритуальні ножі доби бронзи (за матеріалами Надчорноморя) // Археологія. - 2005. - №2. - С. 105-110.

2. Дослідження кургану бронзової доби у м. Кіровограді (у співавторстві з Ю.В. Болтриком та А.В. Ніколовою) // Археологічні дослідження в Україні 2003-2004 рр. - К., 2005. - С. 69-70.

3. Катакомбне поховання з "виробничим набором" з Північно-Західного Надазовя (у співавторстві з Н.П. Шевченко) // Матеріали та дослідження з археології Східної України. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - Вип.7. - С. 110-118.

4. Исследования курганов эпохи бронзы и скифского периода у г. Орджоникидзе (Украина), сезон 2007 г. (в соавторстве с С.В. Полиным, Л.А. Черных, М.Н. Дараган) // Revista arheologica. - 2008. - Vol.4. - Р. 135-145.

Збірки наукових праць: 5. Кремень в обрядовой практике племен бронзового века: постановка вопроса // Проблемы археологии и архитектуры. - Донецк, 2001. - Т.1. - С. 27-31.

6. Роль кремня в поминальном обряде бабинской культуры (многоваликовой керамики) // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження. - Одеса: Друк, 2002. - Т.3. - С. 93-95.

7. Відщепова техніка кременеобробки як ознака переходу до доби бронзи у Надчорноморї // Археологія та етнологія Східної Європи. - Вип.4. - Донецьк, 2004. - С. 20-23.

8. Предварительные итоги изучения кремневых изделий среднего и позднего бронзового века могильника Малополовецкое-3 на Фастовщине // Проблеми археології Середнього Подніпров‘я. - К., 2005. - С. 143-152.

9. К изучению технологии изготовления цельных деревянных колес эпохи ранней бронзы (в соавторстве с Г.Ф. Коробковой) // Археологические памятники Восточной Европы. - Воронеж, 2006. - Вып.12. - С. 87-91.

Тези та матеріали конференцій: 10. К изучению кремнеобработки КМК // Проблемы истории и археологии Украины: Тезисы докладов научной конференции. - Харьков, 1999. - С. 14-15.

11. Кремневые изделия многослойного поселения Раздольное (по материалам раскопок 1998-1999 гг.) // Археология и древняя архитектура Левобережной Украины и смежных территорий. - Донецк, 2000. - С. 67-70.

12. Кремневые наконечники копий и дротиков из погребений ямной культурно-исторической общности Северного Причерноморья // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы междунар. научной конференции. - Харьков, 2001. - С. 30-31.

13. Использование кремня в ритуальной практике (по материалам бронзового и раннего железного века Северного Причерноморья) // Археоминералогия и ранняя история минералогии. - Сыктывкар, 2005. - С. 54-56.

14. О вооружении носителей бабинской культуры // Археологическое изучение Центральной России. Тезисы международной научной конференции. - Липецк, 2006. - С. 156-159.

15. Производственный комплекс эпохи поздней бронзы на поселении Ходосовка-Диброва (в соавторстве с С.Д. Лысенко) // Производственные центры: источники, "дороги", ареал распространения. Материалы тематической научной конференции. - СПБ., 2006. - С. 65-69.

Размещено на .ru