Обґрунтування необхідності банківських позик в умовах дефіциту власних капіталовкладень. Призначення системи кредитування. Дослідження переваг і недоліків процесу кредитування підприємств. Етапи проведення розрахунків відпускної оптової ціни товару.
Підприємства за сучасних умов господарювання для здійснення своєї діяльності систематично залучають позикові кошти. В умовах недостатності і гострого дефіциту власних капіталовкладень, витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення основних фондів необхідна тісна співпраця підприємств та комерційних банків, кредити яких дали б змогу значно прискорити вирішення фінансових проблем господарюючих субєктів. З цією метою укладається кредитний договір між установою банку і підприємством, в якому визначаються обєкти кредитування, умови одержання та погашення позик включаючи плановий розмір кредиту, процентні ставки плати за кредит, умови та розміри їх підвищення та зниження, розмір власних обігових коштів, що використовуються підприємством на формування матеріальних запасів і виробничих витрат, зобовязання підприємства по заставі цінностей, що кредитуються, джерела погашення позики, терміни, на які вони надаються, та інші умови кредитування. Висока вартість кредитів та їх висока ризикованість перешкоджають істотному розширенню банківського кредитування. Проте ситуація, що склалася в нинішніх умовах, свідчить про те, що кредитування все ще не відіграє належної ролі у фінансуванні українських підприємств, тому це питання потребує подальшого вивчення й удосконалення.Відповідно до Положення Національного Банку України "Про кредитування", затвердженим Постановою Правління Національного Банку України №246 від 28 вересня 1995 року, кредитування підприємницької діяльності здійснюється шляхом проведення кредитних операцій. Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики - це кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів. Загальне визначення поняття кредиту дається в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р. зі змінами та доповненнями та в затвердженому постановою Правління Національного банку України Положенні НБУ “Про кредитування” від 28 вересня 1995 р. Докладніше термін “кредит” визначено у Положенні про кредитування, де вказано, що кредит - це позиковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а кредитна операція це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами на банківських рахунках, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника. При характеристиці кредиту найбільш поширеною є класифікація кредитних операцій залежно від кредитора, у звязку з чим розрізняють державний, банківський і комерційний кредити.За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника. Залежно від мети кредит може надаватися на: фінансування оборотного капіталу, фінансування основного капіталу, викуп приватизованого підприємства. Чинне українське законодавство забороняє надавати підприємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів банків, для внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди. Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити: - з плаваючою відсотковою ставкою (за умов економічної нестабільності); Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті.Кругооборот коштів підприємства в процесі виробництва продукції, послуг та інших видів комерційної діяльності часто супроводжується тимчасовим браком фінансових ресурсів - покупець продукції з різних причин не може своєчасно розрахуватися з постачальником. Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, що визначає фінансові зобовязання позичальника стосовно кредитора. Власник майна (лізингодавець) надає користувачу (лізингоодержувачу) фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває його повну вартість та отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі. Кредитні та лізингові відносини між позичальником (лізингоодержувачем) та кредитором (лізингодавцем) будуються на умовах терміновості, оплати, повернення, матеріального забезпечення (застави). Державний кредит - це економічні відносини, які виникають між, підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів.Розрахунок тарифних ставок: Згідно із чинним законодавством мінімальна заробітна плата станом на 2014 рік складає 1218 грн. Середня тривалість робочого місяця для 40-годинного робочого тижня становить 2002 ? 12 = 166,83 год. На основі цих даних розраховуємо тарифну ставку 1-го розряду (ТСТ1): ТСТ1 = ЗПМІН.
План
Зміст
Вступ
1. Теоретична частина «Кредитна політика підприємства»
1.1 Сутність, призначення та необхідність кредитування підприємств
1.2 Банківське кредитування підприємств
1.3 Небанківське кредитування підприємств
2. Розрахунок відпускної оптової ціни
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы