Кредитування населення на споживчі потреби - Автореферат

На сучасному етапі економічного розвитку важливе місце у пошуку шляхів виходу України з кризового стану займає подальше удосконалення форм кредиту, формування ефективної кредитної системи. Значну роль у задоволенні виникаючих потреб населення, підвищенні його життєвого рівня, забезпеченні соціально-економічного розвитку країни відіграє така форма кредиту, як споживчий кредит, що надається населенню для задоволення різноманітних споживчих потреб. У перші роки державної незалежності України кредити на споживчі потреби майже не надавались. І хоча зараз кредитні установи та торговельні організації дещо активізували свою діяльність на ринку споживчого кредиту, однак залишається потреба в подальшому дослідженні кредитування населення на споживчі потреби. Це дозволить, з одного боку, сприяти максимально ефективному задоволенню споживчих потреб населення, а з другого - кредиторам одержати додаткові прибутки.Проведений аналіз на рівні сутнісних відносин споживчого кредиту дозволив нам його визначати у вузькому сенсі, як надання державою, підприємствами, кредитними інститутами і окремими громадянами позичкової вартості (у грошовій, товарній і натуральній формі) населенню для використання її на споживчі потреби на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка, та у широкому сенсі - те ж саме, але не тільки населенню, але й підприємствам (організаціям) для використання на невиробничі витрати. Потрібно відмітити стрімке зростання частки кредитів в іноземній валюті серед банківських кредитів фізичним особам (з 6,2% у 1998 р. до 30,6% у 2001 р.). Це обумовлюється, насамперед, значним перевищенням рівня процентних ставок за кредитами у національній валюті у порівнянні з кредитами в іноземній валюті при стабільності валютного курсу гривні. Позитивне значення споживчого кредиту полягає, насамперед, у більш повному задоволенні потреб населення в промислових товарах, предметах культурно-побутового призначення й послугах, поліпшенні житлових і культурно-побутових умов життя населення, проведенні ефективної демографічної політики держави, прискоренні оборотності коштів торговельних підприємств, розширенні прогресивних форм торгівлі, розвитку виробництва й удосконалення структури виробництва товарів народного споживання, стимулюванні заощаджень населення. Аналіз структури сукупної заборгованості за кредитами, виданими фізичним особам банківськими установами Криму, у цілому виявив відносно незначну частку проблемних кредитів (близько 10%), що пояснюється переважним кредитуванням комерційними банками своїх працівників.На основі існуючих теоретичних положень і методологічних аспектів нами визначено поняття споживчого кредиту у вузькому сенсі, як надання державою, підприємствами, кредитними інститутами і окремими громадянами позичкової вартості (у натуральній, товарній і грошовій формах) населенню для використання її на споживчі потреби на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка, та у широкому сенсі - те ж саме, але не тільки населенню, а й підприємствам (організаціям) для використання на невиробничі витрати, тобто на будівництво і утримання житлових будинків, баз відпочинку, стадіонів і т.ін. Проведений аналіз стану кредитування комерційними банками населення на споживчі потреби виявив ряд особливостей проблемного характеру. На жаль, до цього часу кредити населенню не займають значного місця в кредитних вкладеннях банків, комерційні банки ще не мають цілісної системи споживчого кредитування. У більшості банків у ролі позичальників за споживчими кредитами виступають його ж службовці та їх родичі, причому кредитування проводиться на пільгових умовах. Позитивний ефект у розвиток банківського кредитування на споживчі потреби можуть внести: покращення методичного забезпечення організації кредитування шляхом розробки відповідних внутрішньобанківських положень; спрощення процедури оформлення кредиту; скорочення частки готівкових коштів при видачі і погашенні позички, що призведе до зменшення витрат обігу і посилення контролю за цільовим використанням кредиту; посилення уваги до таких кредитів населенню на поточні потреби, як овердрафт і кредити на основі пластикових карток; розширення обсягів та різновидів кредитів населенню на купівлю та будівництво житла.

Основний зміст дисертаційної роботи

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі з кредитування населення на споживчі потреби. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і завдань дослідження та дають підставу сформулювати наступні узагальнюючі висновки: 1. На основі існуючих теоретичних положень і методологічних аспектів нами визначено поняття споживчого кредиту у вузькому сенсі, як надання державою, підприємствами, кредитними інститутами і окремими громадянами позичкової вартості (у натуральній, товарній і грошовій формах) населенню для використання її на споживчі потреби на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка, та у широкому сенсі - те ж саме, але не тільки населенню, а й підприємствам (організаціям) для використання на невиробничі витрати, тобто на будівництво і утримання житлових будинків, баз відпочинку, стадіонів і т.ін.

2. Для цілей кодифікації законодавчих та нормативних актів і створення довідково-інформаційних систем розроблена класифікація споживчого кредиту.

3. Проведений аналіз стану кредитування комерційними банками населення на споживчі потреби виявив ряд особливостей проблемного характеру. На жаль, до цього часу кредити населенню не займають значного місця в кредитних вкладеннях банків, комерційні банки ще не мають цілісної системи споживчого кредитування. Багато кредитів надається в разовому порядку. У більшості банків у ролі позичальників за споживчими кредитами виступають його ж службовці та їх родичі, причому кредитування проводиться на пільгових умовах.

4. Позитивний ефект у розвиток банківського кредитування на споживчі потреби можуть внести: покращення методичного забезпечення організації кредитування шляхом розробки відповідних внутрішньобанківських положень; спрощення процедури оформлення кредиту; скорочення частки готівкових коштів при видачі і погашенні позички, що призведе до зменшення витрат обігу і посилення контролю за цільовим використанням кредиту; посилення уваги до таких кредитів населенню на поточні потреби, як овердрафт і кредити на основі пластикових карток; розширення обсягів та різновидів кредитів населенню на купівлю та будівництво житла.

5. При наданні банками споживчих кредитів може бути використаний теоретично обґрунтований і змодельований дисертантом порядок визначення правової та економічної (в тому числі особистісної і матеріальної) кредитоспроможності індивідуальних позичальників.

6. Позитивний ефект у підвищенні ролі кредитних спілок в кредитуванні населення на споживчі потреби можуть дати такі заходи: створення необхідного законодавчо-нормативного середовища і закріплення кооперативної природи кредитних спілок; запровадження нормативів регулювання їх діяльності; дозвіл кредитним спілкам виконувати більш широкий спектр операцій.

7. Чинна система державного пільгового кредитування населення на купівлю (будівництво) житла характеризується цілим рядом негативних моментів. Це - мізерність обсягів надання кредитів, відсутність гласності про діяльність та результати роботи державних органів, які займаються розподілом кредитів, невикористання в ролі джерел фінансування позабюджетних коштів і т.ін. Допомогти у вирішенні вказаних проблем може впровадження пільгового державного кредиту малозабезпеченим і молодим сімям та молодим одиноким громадянам на купівлю (будівництво) житла на основі відшкодування державою частини сплачуваних позичальником процентів. В результаті проведеного аналізу з погляду реальних витрат держави була підтверджена його більш висока ефективність у порівнянні з діючою системою державного житлового кредитування населення.

8. Сприяти поліпшенню житлових умов громадян, що є насущною потребою для нашої країни, може активізація роботи банків з надання бриджинг-позичок, які є кредитами на купівлю нового житла замість старого. В якості засобу підвищення ефективності роботи у даному напрямі нами запропонована типова технологічна процедура і типове положення про бриджинг-позички, які ґрунтуються на чинному законодавстві та у достатній мірі відповідають потребам і захищають інтереси учасників.

9. Одним із найбільш привабливих і перспективних напрямів банківського кредитування населення на споживчі потреби є надання кредитів під заставу нерухомості, серед яких певні перспективи можуть бути повязані з кредитом із зворотнім ануїтетом, який надається домовласникам похилого віку у вигляді щомісячних постійних платежів протягом усього терміну дії кредитного договору. Для цього нами розроблені теоретико-методичні підходи розрахунку загального розміру кредиту та сум постійних платежів з його видачі.

10. Значні потенційні можливості практичного застосування в сучасних умовах України має такий альтернативний вид продажу дорогих товарів народного споживання в кредит, як консорціумна система взаємного кредитування. Нами розроблені окремі методологічні аспекти покращення цього кредитування і визначені шляхи його поширення.

в наукових фахових виданнях: Бондар О.П. Державне житлове кредитування населення в Україні: стан та шляхи удосконалення // Економіст. 2000. №11. С. 48-51. 0,4 д.а.

Бондар О.П. Теоретико-методологічні аспекти запровадження в Україні банківських кредитів зі зворотнім ануїтетом // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко. 2001. Випуск 50. С. 41-43. 0,3 д.а.

Бондарь А.П. Оценка кредитоспособности индивидуального заемщика // Культура народов Причерноморья. 1999. № 6. С. 20-25. 0,4 д.а.

Бондарь А., Боровик С., Лавриненко Р. Пластиковые карточки как средство расчетов и потребительского кредитования // Экономика и управление. 1999. № 3. С. 22-23. 0,15 д.а. (особисто автору належить 0,05 д.а., аналіз стану операцій банківських установ Криму з пластиковими картками).

Бондарь А.П., Лосева С.А. Методика оценки кредитоспособности заемщика // Экономика и управление. 1999. № 2. С. 13-14. 0,15 д.а. (особисто автору належить 0,1 д.а., аналіз порядку визначення правової і економічної кредитоспроможності індивідуальних позичальників). в інших виданнях: Бондар О.П. Банківське кредитування населення на інвестиційні потреби // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Банківська і фінансово-кредитна системи та їх роль у сучасних умовах (Щорічник наукових праць): За матеріалами доповідей міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 24 березня 2000 р. / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. М.І. Долішній. Випуск XVII. Львів, 2000. С. 176-184. 0,4 д.а.

Бондар О.П. Консорціумна система взаємного кредитування: проблеми та перспективи розвитку в Україні // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции “Украина в 2000 году: трансформация в рыночную экономику” (29 октября 2000 г.). Симферополь: Таврида, 2000. С. 31-34. 0,2 д.а.

Бондар О.П. Міжнародний досвід створення кредитних спілок та його використання в АРК // Міжнародна економіка: Сучасні проблеми та перспективи розвитку: Матеріали першої Національної міжвузівської науково-практичної конференції (29 листопада 1999 р., м. Київ). Сімферополь: Тавріда, 2000. С. 206. 0,1 д.а.

Бондарь А.П. Кредитные союзы: состояние, проблемы и значение в возрождении кредитования населения в Украине // Ученые записки Симферопольского государственного университета. 1999. №10. Т. 3. Серия “Экономика”. С. 150-154. 0,4 д.а.

Бондарь А.П. Кредитование как фактор повышения потребительских расходов населения // Экономические аспекты устойчивого развития. Материалы конференции: Экономика, компьютеры, образование. Симферополь, 2000. С. 18. - 0,1 д.а.

Бондарь А.П., Финкельштейн Б.Г. Операции с банковскими пластиковыми карточками // Экономика и управление. 1996. № 1. С. 23-24. 0,1 д.а. (особисто автору належить 0,05 д.а., аналіз зарубіжного досвіду з використання пластикових карток).