Кредитний ризик: оцінка та управління при фінансуванні інноваційних проектів - Автореферат

У ситуації, коли зношеність основних фондів підприємств досягає 70-80% і більшість підприємств не відповідає сучасним вимогам науково-технічного прогресу, необхідні значні фінансові вкладення для структурної перебудови виробництва і впровадження інноваційних продуктів і рішень, здатних істотно змінити існуюче положення. Цим можна пояснити незначні обсяги кредитних вкладень у реальний сектор економіки і, як наслідок, невідпрацьованість методик і технологій по управлінню кредитним ризиком при фінансуванні інновацій на підприємствах. У даний час підхід до вирішення проблеми банківських ризиків при кредитуванні інноваційних проектів можна охарактеризувати, насамперед, недостатньою кількістю досліджень на цю тему, незважаючи на вже сформований глибокий аналітичний підхід до вирішення проблем банківської діяльності в цілому, що є характерним для традицій української наукової школи. Що стосується великого обсягу науково-економічної літератури, безпосередньо присвяченої проблемі мінімізації ризику, то загальним акцентом, характерним практично для всіх робіт, є визнання факту істотного зростання стохастичності й непередбачуваності ступеня ризику при довгостроковому кредитуванні. У роботі використано методи: візуально-графічний - для представлення результатів у наочній формі; системного аналізу - для вивчення й аналізу кредитного процесу і факторів, що обумовлюють кредитний ризик; системний і комплексний підходи - для розробки узагальненої системи оцінки і прогнозування кредитного ризику; теоретичне узагальнення і порівняння - для обґрунтування критеріїв і методів оцінки проектної ефективності і ризику ; економіко-математичного моделювання - для розробки методичного інструментарію по оцінці надійності кредитного портфеля.У першому розділі - “Сучасна теорія і практика управління кредитним ризиком” - проведено теоретичний аналіз діяльності банків у сфері кредитування, досліджено вітчизняний і зарубіжний досвід управління кредитним ризиком, визначено основні особливості та недоліки кредитної діяльності вітчизняних банків. У процесі аналізу сучасної практики кредитування нами було виділено основні недоліки, що найчастіше зустрічаються в банківській діяльності та свідчать про проблеми в управлінні кредитним ризиком: відсутність чітко виробленої та документально оформленої стратегії розвитку банку; значна концентрація ризиків у кредитному портфелі; відсутність системного підходу в доборі позичальників; недостатній рівень аналізу кредитованих проектів; поверхневий аналіз фінансового стану позичальника; необґрунтована видача бланкових кредитів; недостатньо діючий моніторинг клієнта; порушення нормативів НБУ по контролю за ризиками; невиконання вимог НБУ щодо формування резервного фонду. Фактори ризику, що впливають на рівень кредитоспроможності позичальника, було розділено на пять основних груп: системного впливу; характеру позичальника; фінансового стану позичальника; характеру проекту, що кредитується; забезпечення по кредиту. У результаті вивчення і систематизації значного обсягу спеціальної літератури та матеріалів власних досліджень, проведених у банках України, було визначено особливості, характерні для інвестиційного кредитування: створюється новий виробничий потенціал (продукт) чи якісно змінюється вже наявний; тривалий термін реалізації й окупності проекту; ризики повного чи часткового дефолта по кредиту істотно зростають зі збільшенням терміну дії кредитної угоди; видача кредиту потребує від банку розробки особливо ретельного підходу до оцінки кредитоспроможності позичальника; побудова довгострокових прогнозів на основі статистичних моделей істотно обмежена в умовах нестабільної кризової економіки; довгострокове кредитування проектів здійснюється, як правило, поетапно. Під стратегічними зонами кредитування треба розуміти галузі, підгалузі, окремі види виробництв або науково-технічної діяльності, що мають хороші перспективи для фінансування і можуть розглядатися як окремі сегменти ринкового оточення, на яких банк в стратегічному аспекті передбачає здійснення операцій по кредитуванню з метою одержання стійкого прибутку в довгостроковому періоді.Результати, отримані в дисертаційній роботі, у сукупності вирішують задачу удосконалювання теоретико-методичного забезпечення діяльності комерційних банків по оцінці та управлінню кредитним ризиком при фінансуванні інноваційних перетворень на вітчизняних підприємствах. Аналіз сучасної практики кредитування дозволив виділити основні недоліки в управлінні кредитним ризиком, удосконалити класифікацію основних факторів, що обумовлюють рівень кредитного ризику, визначити ключові особливості інвестиційного кредитування. Усе це створило умови для підвищення рівня теоретико-методичного забезпечення процесу оцінки й управління ризиком кредитування інноваційних проектів. Розроблена богатокритеріальна класифікація інноваційних проектів за рівнем ризику в залежності від ступеня готовності до впровадження, потенціалу, мети, ступеня новизни й охоплення очікуваної частки ринку дозволяє виділ

Основний зміст дисертаційної роботи