Кредитна система України - Курсовая работа

Корінним чином змінюється кредитна система, запроваджуються нові форми кредитування і розрахунків, іншими стають взаємовідносини між банками і їх клієнтами, складаються нові пропорції між фінансами і кредитом. Основним джерелом задоволення великого попиту на грошові ресурси є кредит, адже навіть при самому високому рівні самофінансування господарюючим економічним субєктам не вистачає власних коштів на здійснення інвестицій і поточної основної діяльності. Потреба в кредитних ресурсах стає особливо відчутною у звязку з глибоким технічним переозброєнням економіки, що вимагає основних інвестицій, а це в свою чергу викликає необхідність детального вивчення кредитних відносин. Кредитні відносини в ринковій економіці необхідні, передусім, як механізм переливання капіталу з одних галузей в інші та згладжування норми прибутку, дають змогу подолати обмеженість індивідуального капіталу, служать інструментом для підтримки неперервності кругообігу фондів діючих підприємств. Із вище викладеного випливає актуальність обраної теми, в звязку з цим основною метою курсової роботи є: обєктивна необхідність глибокого та всебічного висвітлення головних проблем кредитної системи України, дослідженню теоретико-методологічних аспектів кредитування, а також висвітлення економічного змісту кредитних відносин, аналіз механізму банківського кредитування в Україні та пошук шляхів його вдосконалення.Кредитна система - сукупність кредитних відносин, що існують в країні, форм і методів кредитування, банків та інших кредитних установ, які організовують і здійснюють такого роду відносини. Існують дві ланки кредитної системи: банківські установи - банки, і парабанківські установи. Банки - кредитні установи, виконують більшість кредитно-фінансових послуг і тому є універсальними (комерційні банки, інвестиційні, ощадні, іпотечні, земельні і т.д.). Саме з виникненням цих банків почали відбуватися серйозні зміни у кредитних відносинах. Другий період (1991-1992) - починаючи з жовтня 1991 р. тривала перереєстрація Національним банком комерційних банків.Становлення ринкових умов господарювання в Україні зумовило перехід до дворівневої банківської системи, а банки є практично найважливішою складовою кредитної системи. Верхній рівень дворівневої банківської системи займає національний (центральний банк) країни. Мета політики центрального банку - через систему обовязкових резервів керувати динамікою кредиту і забезпечити відповідність кількості грошей в обігу національним завданням стабілізації цін, підтримки нормальних темпів економічного зростання та високого рівня зайнятості. Громадяни, скориставшись кредитом, мають подвійний шанс: або застосувати здатності й отримані додаткові ресурси для розширення своєї справи, або прискорити досягнення споживчих цілей, одержати у своє розпорядження такі речі, предмети, цінності, якими вони могли б володіти лише в майбутньому. Кредит як економічна категорія не тільки має внутрішню сутність, що проявляється в його структурі, закономірностях руху, формах і видах, а й активно взаємодіє із зовнішнім середовищем, з іншими (некредитними) процесами в економіці і соціальній сфері та помітно впливає на них.Так, згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», кредит - це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Це визначення не може сприйматися для регулювання банківських відносин з одного боку виходячи з того, що мова йде про податковий закон, як джерело норми, що містить визначення, а з іншого боку, зважаючи на цілі правового регулювання закону, що полягають в оподаткування доходів підприємств. Згідно зі статтею 347 Господарського кодексу України, кредити, які надаються банками, розрізняються за: · строками користування (короткострокові - до одного року, середньострокові - до трьох років, довгострокові - понад гри роки); Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», фінансовий кредит - це «кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. І нарешті, відповідно до закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - це будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобовязання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.Головною ланкою кредитної системи у будь-

Зміст

Вступ

1. Поняття кредитної системи України

1.1 Історія становлення кредитної системи України

1.2 Роль та сутність кредитної системи

1.3 Правове регулювання та нормативи кредитної діяльності

2. Складові елементи кредитної системи та їх характеристика

2.1 Банківська система як основна частина сучасної кредитної системи

2.2 Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові інститути як відособлена частина кредитної системи

3. Сучасний стан кредитної системи

3.1 Проблеми кредитування фізичних осіб

3.2 Основні перспективи розвитку кредитної системи України

Висновок

Список використаної літератури