Аналіз неологізмів з лексикону письменника Євгена Пашковського, утворених афіксальним способом. Дослідження будови новотворів. Виокремлення низки афіксів (префіксів та суфіксів), характерних для словотворення письменника. Контексти уживання неологізмів.
Ґрещук у дослідженні "Словотвір у процесі породження тексту" (2002) досить докладно окреслює проблематику "текст і словотвір", зазначаючи, що вона "викристалізовувалася і стимулювалася внутрішніми закономірностями розвитку дериватології, для якої стала очевидною необхідність динамічного аспекту вивчення словотвору, при якому завданням дослідження стає опис і пояснення самих процесів утворення слів" [1: 3]. Іноді письменник уживає іменник із префіксом анти - поруч зі словом, від якого було утворено цей неологізм, з метою створення контрастної семантики в реченні:". невипадкова одночасність державотрусів і наукових відкриттів дозволяє сподіватись, що між морем і антиморем досі існує рятівна дистанція." (Там само: 18). Префікс над - вказує на найвищий вияв ознаки, префікс анти - використано для вираження абсолютного заперечення: "Зважаючи на відчуженість, що притупила чуття незгірше клюки, котрою проламували потилиці, доля послала чисту, найдемократичнішу війну; рядові й полководці в однакових мундирах знехтували просту здобич, переваги в живій силі й техніці; стратеги замірились на селекцію, на день і час, коли з лона зпластмасовілих виповзе надантилюдина" (Там само: 33). Зазначимо, що автор використовує дієслово зсолоніти в значенні "ставати солоним" у яких ідеться про воду: "вода в криниці зсолоніла на ропу й смердить бовтунами й сажею" (Там само: 144); "розмова, немов воскреслості, немов живого дива, зрідка торкатиметься води в криниці - чом вона зсолоніла? чом стала затхлою?" (Там само: 145); "за водою доведеться йти до покинутої сусідської хати, через старий садок; вода в прадідівській криниці до гіркоти зсолоніла" (Там само: 147). Семантику збільшеності, згрубілості іменників підтверджують і контексти:". зцілити травами водобоязну лють або згинути під вовчим сонцищем" (Осінь для ангела: 17); "виправ завошивлені манатки й розвісив на сонячному боці стіжка, глянь, сіно надскубане, рукою туди, людоньки, плескач макухи витягую, такий Богом посланий скарбище!" (Там само: 215); "а по весні переступила обмазучену рейкову сталь, плечем попхнула двері до нічного берложища" (Вовча зоря: 158); "йти свідком серед судійств, збирати свідоцтва злодухого віку, який має округлитись, стиснути вакуум до першотворного ядра, відмагнітити грішне від праведного, хоч ти й не нагледів, як під силою тяжіння відхиляється мільйонолітне світло, що мусить оббігти по колу безоднище мороку, заокруглити і завершити його - і назвати світом" (Осінь для ангела: 318); "минув прохідну з простеленим впоперек дороги ланцюжищем, насупив брезентового каптура і потюпав на свою старцю вальну роботку" (Там само: 355); "а друга радість, мов чорний шарфище, зігріває душу одою, змістом телеграми, з якої дозволиш собі деякі рядки, щоб ознайомити зі стилем послання" (Щоденний жезл: 335); "над житлом із кісток мамонта, над кремяним гостренним скребком, яким із нього лупили шкурище" (Там само: 308).Пашковського за способом її творення, а саме: за реалізованими у ній афіксальними моделями словотворення, порівнявши її із нормативними лексемами та розкривши семантику цих одиниць, констатуємо, що лексикон письменника багатий на неологізми, утворені як за нормою, так і за аналогією. Пашковського, а саме префіксів анти-, з-(с-), о-(об-), про-, іменникових суфіксів - арн’ (а), - ищ (е), - иськ (о) - от (а), стверджуємо, що неологізми із цими компонентами виконують текстотвірну функцію, є маркерами авторського стилю. Пашковського та простеживши їхню частиномовну належність, дійшли висновку, що здебільшого автор використовує префікси для творення дієслів від іменників, прикметників чи інших дієслів, суфікси надають нових відтінків значення іменникам, не стимулюючи процес частиномовного зсуву, кон - фікси слугують для творення дієслів від іменників. Пашковського ґрунтується на традиціях української мови, тоді авторські слова мають прозору семантику. Проте, трапляються свідомі порушення словотвірної норми, наприклад словотвір за аналогією, внаслідок чого витворюються оригінальні за формою і змістом лексеми.
План
Основний зміст дослідження
Вывод
Отже, розглянувши індивідуально-авторську лексику Є. Пашковського за способом її творення, а саме: за реалізованими у ній афіксальними моделями словотворення, порівнявши її із нормативними лексемами та розкривши семантику цих одиниць, констатуємо, що лексикон письменника багатий на неологізми, утворені як за нормою, так і за аналогією. Виокремивши низку афіксів, характерних для словотворення Є. Пашковського, а саме префіксів анти-, з- (с-), о- (об-), про-, іменникових суфіксів - арн’ (а), - ищ (е), - иськ (о) - от (а), стверджуємо, що неологізми із цими компонентами виконують текстотвірну функцію, є маркерами авторського стилю. Проаналізувавши принципи творення неологізмів Є. Пашковського та простеживши їхню частиномовну належність, дійшли висновку, що здебільшого автор використовує префікси для творення дієслів від іменників, прикметників чи інших дієслів, суфікси надають нових відтінків значення іменникам, не стимулюючи процес частиномовного зсуву, кон - фікси слугують для творення дієслів від іменників.
Здебільшого, словотворення Є. Пашковського ґрунтується на традиціях української мови, тоді авторські слова мають прозору семантику. Проте, трапляються свідомі порушення словотвірної норми, наприклад словотвір за аналогією, внаслідок чого витворюються оригінальні за формою і змістом лексеми. Значення цих неологізмів часто розкривається лише в контексті.
На прикладі неолексикону Є. Пашковського простежено гіпотезу щодо актуалізації тих самих словотвірних формантів у авторському словотворенні, що слугує для когезії тексту. Це підтверджують приклади вживання неологізмів з тими самими формотворчими афіксами у вузькому контексті, а також актуалізація неологізмів зі спільними формантами у різних романах Є. Пашковського. За твердженням О.С. Ґрещук, нагромадження в тексті дериватів, у структурі яких повторюється семантично тотожний словотвірний формант, виконує функцію "скріпки-виразника тотожності словотвірного значення, що сприяє підсиленню єдності текстового ряду і його звукового ладу" [2: 32], про що свідчать проаналізовані контексти вживання афіксальних новотворів Є. Пашковського.
Список литературы
1. Пашковський Є.В. Вовча зоря / Є.В. Пашковський. - К. : Молодь, 1991. - 215 с.
2. Халупа І. «30 хвилин у різних вимірах». Олександр Власюк - модерний казкар [Ел. ресурс] // Радіо Свобода. - 2003. / Режим доступу: http:// www.radiosvoboda.org/a/909595.html
3. Українська мова (енциклопедія) / Редкол. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. - Видання третє, зі змінами і доповненнями. - К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2007. - 824 с.
4. Калинець І. Зібрання творів у двох томах. Том 2 : Невольнича муза / І. Калинець. - К. : Факт, 2004. - 544 с.
5. Вокальчук Г.М. Короткий словник авторських неологізмів в українській поезії ХХ століття / Г.М. Вокальчук // Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття / ГМ. Вокальчук. - Рівне: Перспектива, 2004. - С. 94491.
6. Почепцов Г. Криза і антикриза [Ел. ресурс] / Г. Почепцов // Газета «День». - 2001. - № 52. / Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/kriza-i- antikriza
7. Російсько-український академічний словник: Т I-III / [гол. ред. акад. А. Кримський, акад. С. Єфремов]. - К., 1924-1933 [Ел. ресурс] / Режим доступу: http://r2u.org.ua/html/krym_details.html
8. Пашковський Є.В. Свято / Є.В. Пашковський // К. : Дніпро. - 1989. - Ч. 9, 10 / Режим доступу: http://chtyvo.org. ua/authors/Pashkovskyi_Yevhen/ Sviato/
9. Віняр Г.М. Словник новотворів української мови кінця ХХ століття / ГМ. Віняр, Л.Р. Шпачук. - Кривий Ріг, 2002. - 180 с.
10. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. - К., 1974. - 775 с. Словник української мови : в 11 томах // АН УРСР, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні / [ред. І.К. Білодід та ін.]. - К. : Наук. думка, 1970-1980 [Ел. ресурс] / Режим доступу : http://sum.in.ua/
12. Пашковський Є.В. Осінь для ангела / Є.В. Пашковський. - К : Нова література, 2006 [Ел. ресурс] / Режим доступу: http://chtyvo.org.ua/authors/Pashkovskyi_ Yevhen/Osin_dlia_anhela/
13. Якуша Я. Територія Дніпрових порогів / Я. Якуша. // Краєзнавство. - Харків, 1928. - № 2-3. - С. 22-46.
14. Ґрещук О.С. Словотвір у процесі породження тексту: дис. канд. філол. наук: 10.02.01/О.С. Ґрещук - Івано-Франківськ, 1996. - 142 с.
15. Ґрещук О.С. Текстоорієнтовні функції словотвірних одиниць у романах Павла Загребельного "Диво", "Смерть у Києві", "Євпраксія" / О.С. Ґрещук // Актуальні проблеми українського словотвору. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - С.590-597.
16. Дегтярьова І.О. Стилістичний потенціал української постмодерністської прози: дис. канд. філол. наук: 10.02.01/І.О. Дегтярьова. - К., 2009. - 280 с.
17. Зубова Л.В. Словотворчество в поэзии Марины Цветаевой. Проблемы интерпретации окказионального словообразования / Л.В. Зубова - СПБ., 1995. - 73 с.
18. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: Монографія / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. - 336 с.
19. КОВАЛИКІ.І. Дериватологія (словотвір) як самостійна лінгвістична дисципліна та її місце у системі наук про мову / І.І. Ковалик // Словотвір сучасної української літературної мови. - К., 1979. - С.5-56.
20. Ковалик І.І. Вчення про словотвір. Вибрані праці / І.І. Ковалик. - Івано-Франківськ - Львів: Місто НВ, 2007. - 404 с.
21. Никитина Ф.А. Влияние аналогии на словообразование / Ф.А. Никитина. - К.: Издательство Киевского университета, 1973. - 198 с.
22. Словотвір сучасної української літературної мови / Відп. ред. М.А. Жовтобрюх. - К.: Наук. думка, 1979. - 407 с.
23. Сологуб Н.М. Мовний світ Олеся Гончара / Н.М. Сологуб. - К.: Наук. думка, 1991. - 140 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
