Влада як предмет вивчення кратології. Характеристика політичної влади з куту зору питання про суб"єкт і об"єкт. Особливості народження та еволюції влади (кратологічний підхід). Стислий аналіз понять: влада, еліта, ментальність, розгляд у руслі кратології.
Крізь віки і тисячоліття поняття "влада" тяжіло над свідомістю і поведінкою людини. І перед нами виникають асоціативні образи жертв інквізиції і церкви, воєн і революцій, громадянських воєн і невдалих економічних реформ. Будь-яка реформа, яка вдалася і не вдалася в будь-якій сфері соціальної дійсності, прямо або посередньо "впирається" у владу. "Владою" оперують починаючи з античних часів різні партії і соціально-політичні рухи: "демократи" та "ліберали", "праві" та "ліві". Зовсім інший результат ми отримаємо при врахуванні новації влади з іншого, субєктивного боку.Як європейські, так і вітчизняні дослідники вказують на те, що влада стала "вічною" проблемою і в залежності від соціального часу раз за разом набуває найвищої актуальності. Зайвим є довго говорити про актуальність (тим паче злободенність) влади, бо мова йде про зміст і значення фундаментальних цінностей людської культури, зокрема про людину як носія цієї влади заради встановлення основного принципу демократії - isonomia, рівноправність громадян та isoqoria - рівну для всіх громадян свободу слова. Тобто наш пошук приречений пройти через своєрідну тріаду: еліта - ментальність - влада. Більшість вчених вважає, що джерелом влади є політичне панування, яке постає як панування інтересу, має багато форм, основною з яких влада. Поняття “політична влада” ширше від поняття “державна влада”: По-перше, політична влада виникла раніше від державної, ще в додержавну добу.По-перше, стосовно нашої теми необхідним є розширити обсяг поняття влади, якщо ми переслідуємо мету використовувати його для розгортання панорами дії еліти, як організації людей заради досягнення певної влади в залежності від своєї ментальності. По-друге, цей підхід до нашої теми неминуче призведе до уточнення ментальності панівної еліти. Кожна епоха, кожна суспільно-політична система формує за своїм образом і подобою свою еліту передусім у провідних, визначальних сферах суспільного буття. Ясно, що незалежна Україна поки що не сформувала належним чином свою панівну еліту шляхом якісного відбору її носіїв. Потрібно врахувати, так би мовити, амбівалентну форму народження еліти: крім цілеспрямованої участі держави в складному процесі відбору субєктів панівної еліти, існують також інші способи її формування.Вона має правовий, економічний, духовно-ідеологічний характер, існує скрізь, де наявні будь-які стійкі обєднання людей, тісно повязана з політичною сферою, є засобом здійснення і способом утвердження певної політики. Політична влада виникла раніше за владу державну і визначає реальну здатність соціальної групи чи індивіда виявляти свою волю. Вона є невідємною складовою загального визначення влади як форми соціальних відносин, якій властивий всеохоплюючий характер, здатність проникати в усі сфери людської діяльності.
План
План
Вступ
Кратологія-наука про владу
1. Влада - предмет вивчення кратології
2. Як народжується влада?(кратологічний підхід)
3. Влада, еліта та ментальність з точки зору кратології
Висновки
Література
Вывод
Влада є однією з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Вона має правовий, економічний, духовно-ідеологічний характер, існує скрізь, де наявні будь-які стійкі обєднання людей, тісно повязана з політичною сферою, є засобом здійснення і способом утвердження певної політики. Політична влада виникла раніше за владу державну і визначає реальну здатність соціальної групи чи індивіда виявляти свою волю. Вона є невідємною складовою загального визначення влади як форми соціальних відносин, якій властивий всеохоплюючий характер, здатність проникати в усі сфери людської діяльності.
Будь-яка система має системоутворюючий компонент. Для політичної системи ним є політична влада. Вона інтегрує всі елементи системи, навколо неї точиться політична боротьба, вона - джерело соціального управління, яке, в свою чергу, є засобом здійснення влади. Отже, влада є необхідним регулятором життєдіяльності суспільства, його розвитку та єдності.
Галузь політичної науки, яка досліджує владу, називається кратологією, а вчені, які аналізують її - кратологами. Політологи по-різному тлумачать поняття “влада”. Найприйнятнішим є визначення її як здатності, права і можливості розпоряджатися ким-небудь або чим-небудь, вирішальне впливати на долі, поведінку та діяльність людей за допомогою авторитету, волі, примусу, сили тощо.
Список литературы
1. Панарин А. Искушение глобализмом. - М.: Экспо-пресс, 2002. - 415 с.
3. Философская и социологическая мысль, 1996. - ? 7-8.
4. "Литературная газета", 28 ноября-4 декабря 2001, ? 48.
5. Сыч А. Конфликт цивилизаций: новая опасность или возрождение старого противоборства // Философская и социологическая мысль, 1996. - ? 1-2.
6. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций // Философская и социологическая мысль, 1996. - ? 1-2. - С. 9-30.
7. См.: Лисий Іван. Менталітет і духовна культура українців // Філософська і соціологічна думка, 1995. 3 11-12. С. 3-60; Вовканич Ст. Национальная элита и интеллектуальный потенциал нации (эпистемологический аспект) // Философская и социологическая мысль, 1996. - ? 7-8. - С. 3-16 і ін.
8. Лебедев В.Г. Власть: концептуальный анализ. - М.: РОССПЭН, 2001. - 377 с.
9. См.: Бурлацкий Ф.М. Мао Дзе-дун: "Наш коронный номер - это война, диктатура". - М., 1976.
10. Платон. Соч. Т.3, ч. І. - М., 1971; ч. 2. - М., 1972.
11. Макиавелли Н. Государь и рассуждения на первые три книги Тита Ливия. - СПБ., 1869.
12. Гегель. Соч. Т. VIII. - М. - Л., 1935.
13. Ашин Г.К. Критика современных буржуазных концепций лидерства. - М.: Мысль", 1978.
14. Ленин В.И. Полн. собр. соч. Т.23.
15. Ильин М.В. Слова и смысл: Опыт описания ключевых политических понятий. - М.: РОССПЭН, 1997. 430 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
