Крапля як лікарська форма - Курсовая работа

Головною особливістю ліків, що відрізняє їх від будь-якого іншого виду продукції, у тому числі і харчових, є те, що вони призначені для прийому хворою людиною, організм якої перебуває, як правило, в стані відхилення від норми з різко послабленими захисними функціями. У звязку з цією особливістю предявляються надзвичайно серйозні і строгі вимоги до якості ліків: їх терапевтичної ефективності, чистоти, стабільності, стерильності, точності дозування і т.д. Якість ліків залежить від ряду чинників: початкових лікарських і допоміжних речовин, умов виробництва і технології, якості устаткування і пакувальних матеріалів, особистої гігієни фармацевта та ін., до яких предявляються певні вимоги. Комплекс вимог, перерахованих у відповідних документах, що стосуються якості початкових і допоміжних речовин і матеріалів, технології ліків і якості власне ліків як готового продукту, може бути визначений як державне нормування виробництва ліків. Згідно з сучасними біофармацевтичними уявленнями, лікарська форма - це раціональна з фармакокінетичної точки зору, зручна для застосування форма препарату, що забезпечує оптимальну терапевтичну дію.Краплі (Guttae) - рідка лікарська форма (розчин, суспензія, емульсія), що містить діючі речовини у вельми високій концентрації. Їх дозують краплями і відпускають в мініатюрних упаковках [19, 40]. У разі їх відсутності лікарські засоби у вигляді порошків розчиняють у половинній кількості прописаної води, розчин проціджують через попередньо змочений водою ватний тампон у флакон для відпуску, додають решту води. Безпосередньо у флакон додають краплями 0,1% розчин адреналіну гідрохлориду в кількості, що відповідає 20 стандартним краплям. Краплі поділяються на: "Очні краплі", "Вушні краплі", "Назальні краплі", "Краплі для внутрішнього застосування" тощо.Концентровані розчини - це недозований вид аптечної заготівки, що застосовується для приготування лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем, шляхом розведення або в суміші з іншими лікарськими речовинами. Приблизний список концентрованих розчинів, які використовуються при виготовленні рідких лікарських форм, наведений у додатку 1. Необхідну кількість води можна також розрахувати, використовуючи коефіцієнти збільшення обєму (додаток 2) або значення густоти розчину (додаток 1). Концентровані розчини не повинні готуватися в концентраціях, близьких до граничних, оскільки при зниженні температури розчину можлива кристалізація розчиненої речовини [15]. Дапустимі відхилення концентрації в розчинах, які містять речовини до 20% включно, становлять або - 2% від зазначеної концентрації; в розчинах з концентрацією 21% і вище - або - 1%.Щоб приготувати розчин якої-небудь речовини, досить залишити цю речовину на деякий час у зіткненні з розчинником. Таким чином, усякий розчин складається з розчиненої речовини і розчинника, тобто середовища, в якому ця речовина рівномірно розподілена у вигляді молекул або ще дрібніших частинок - іонів. Якщо ж обидва компоненти до розчинення перебували в однаковому агрегатному стані (наприклад, вода і спирт), то розчинником вважається компонент, що знаходиться в більшій кількості. У такому розчині можна розчинити додаткову кількість даної речовини, причому таке розчинення буде можливе до тих пір, поки розчин не стане насиченим. Для прискорення процесу розчинення використовують в основному два прийоми: 1) нагрівання і 2) збільшення поверхні контакту речовини, що розчиняється, і розчинника (попереднє подрібнення речовини, що розчиняється, збовтування розчину).Суспензіями називаються гетерогенні системи, в яких дисперсна (зважена) фаза тверда, а дисперсійне середовище рідке. Суспензія, введена хворому у вигляді інєкцій, збільшує період терапевтичної дії лікарської речовини. Позитивними сторонами є зручність прийому суспензії, можливість виправлення смаку і запаху (коригування), що має суттєве значення в дитячій практиці, а також можливість відпуску у вигляді сухого напівфабрикату, який суспендують додаванням води безпосередньо перед вживанням, що дозволяє зберігати лікарські речовини тривалий час. Ступінь каламутності суспензій може бути вельми різним і визначається концентрацією зваженої фази і ступенем її дисперсності (розмір частинок). У звязку з цим у більшості випадків (коли суспензію приймають не всю відразу, а дозують, наприклад ложками) порушується точність дозування лікарських речовин при прийомі.Емульсії - це гетерогенні системи, що складаються з двох рідин, що не змішуються (або обмежено змішуються), одна з яких диспергована в іншій у вигляді вельми дрібних крапельок. Вода і олія можуть утворювати емульсії двох типів. Такі емульсії називаються емульсіями типу олія у воді (скорочено О/В), або прямими емульсіями. Такі емульсії називаються емульсіями типу вода в олії (В/О), або зворотними емульсіями. При нанесенні на скляну пластинку, покриту шаром парафіну, крапля емульсії розтікається, якщо дисперсійним середовищем є олія (емульсія В/О), і не розтікається, якщо дисперсійн

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Крапля в системі класифікації лікарських форм

1.1 Класифікація лікарських форм

1.2 Правила виготовлення концентрованих розчинів

Розділ 2. Основні форми крапель

2.1 Крапля як розчин

2.2 Краплі як суспензії

2.3 Крапля як емульсія

Розділ 3. Очні краплі

Висновки

Література

Додатки