Обґрунтування можливості використання корундових імплантатів для краніопластики кісткових дефектів фронтоорбітальної локалізації. Розробка алгоритму застосування методик комп’ютерної томографії при моделюванні корундових імплантатів для краніопластики.
Аннотация к работе
Проблема лікування тяжкої черепномозкової травми (ЧМТ) як в гострому періоді травматичної хвороби головного мозку, так і її наслідків у вигляді кісткових деформацій та дефектів залишається однією з найважливіших в нейрохірургії [Ромоданов А.П. та співавт., 1992; Коновалов О.М. та співавт., 2001, 2002; Педаченко Є.Г., 2003, 2007; Потапов О.О. та співавт., 2008]. Складна просторова конфігурація кісткових дефектів фронтоорбітальної ділянки черепа, що призводять до порушення межі між інтракраніальним, орбітальним простором і простором придаткових пазух носа, значний «косметичний дефіцит» і висока частота гнійно-запальних ускладнень обумовили виділення фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа (ФОКДЧ) в окрему групу [Caffo M. et al., 2003; Єолчіян С.А., 2005; Бєльченко В.О., 2006; Сіпітий В.І., 2007]. Розробити та впровадити в клінічну практику програму компютерно-математичного моделювання обєму, площі та конфігурації корундових імплантатів для краніопластики ФОКДЧ. Розробити та впровадити в клінічну практику спосіб краніопластики ФОКДЧ корундовими імплантатами з застосуванням методики компютерно-математичного моделювання. На основі математичних розрахунків геометричних параметрів корундових імплантатів з використанням компютерно-томографічних сканів, як первинної інформації, розроблено та впроваджено програму компютерно-математичного моделювання імплантатів для краніопластики ФОКДЧ.Експериментальне дослідження проведено в умовах центральної науково-дослідної лабораторії ХМАПО в 3-місячний термін на 60 лабораторних тваринах - кролях породи шиншила у 2 етапи по 60 оперативних втручань кожний: деструктивний і реконструктивний. Деструктивний етап був виконаний 36 лабораторним тваринам - кісткова фронтоорбітальна резекцій, та 24 - кісткова фронтоорбітальна резекція і дуротомія зі створенням оболонкового дефекту площею до 2 см2 у межах кісткового вікна. Реконструктивний етап проводився на 7-му добу післяопераційного періоду, що дозволяло попередити втрати лабораторного матеріалу, зумовлені первинною інфекцією в рані, менінгітом, ускладненнями загальної анестезії деструктивного етапу. На реконструктивному етапі всіх лабораторних тварин розподілили на 5 груп по 12 штук у кожній згідно з 5 типами відновлювальних втручань із застосуванням різних пластичних матеріалів: 1 група - краніопластика імплантатом з корундової кераміки (ВАТ «УКРНДІ вогнетривів ім. Забір гістологічного матеріалу (тверда мозкова оболонка, окістя очної ямки, окістя лобової кістки, маргінальна кісткова тканина, підлегла речовина головного мозку (в 4, 5 групах) виконувався в умовах in vivo (медикаментозна седація) на 14, 30 та 90-ту добу, що відповідало стандартним етапам саногенних реакцій, дозволяло виявити і оцінити розвиток основних гнійно-запальних, реактивних рубцево-спайкових патологічних процесів.