Обґрунтування можливості використання корундових імплантатів для краніопластики кісткових дефектів фронтоорбітальної локалізації. Розробка алгоритму застосування методик комп’ютерної томографії при моделюванні корундових імплантатів для краніопластики.
При низкой оригинальности работы "Краніопластика фронтоорбітальних кісткових дефектів черепу (експериментальне та клінічне дослідження)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема лікування тяжкої черепномозкової травми (ЧМТ) як в гострому періоді травматичної хвороби головного мозку, так і її наслідків у вигляді кісткових деформацій та дефектів залишається однією з найважливіших в нейрохірургії [Ромоданов А.П. та співавт., 1992; Коновалов О.М. та співавт., 2001, 2002; Педаченко Є.Г., 2003, 2007; Потапов О.О. та співавт., 2008]. Складна просторова конфігурація кісткових дефектів фронтоорбітальної ділянки черепа, що призводять до порушення межі між інтракраніальним, орбітальним простором і простором придаткових пазух носа, значний «косметичний дефіцит» і висока частота гнійно-запальних ускладнень обумовили виділення фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа (ФОКДЧ) в окрему групу [Caffo M. et al., 2003; Єолчіян С.А., 2005; Бєльченко В.О., 2006; Сіпітий В.І., 2007]. Розробити та впровадити в клінічну практику програму компютерно-математичного моделювання обєму, площі та конфігурації корундових імплантатів для краніопластики ФОКДЧ. Розробити та впровадити в клінічну практику спосіб краніопластики ФОКДЧ корундовими імплантатами з застосуванням методики компютерно-математичного моделювання. На основі математичних розрахунків геометричних параметрів корундових імплантатів з використанням компютерно-томографічних сканів, як первинної інформації, розроблено та впроваджено програму компютерно-математичного моделювання імплантатів для краніопластики ФОКДЧ.Експериментальне дослідження проведено в умовах центральної науково-дослідної лабораторії ХМАПО в 3-місячний термін на 60 лабораторних тваринах - кролях породи шиншила у 2 етапи по 60 оперативних втручань кожний: деструктивний і реконструктивний. Деструктивний етап був виконаний 36 лабораторним тваринам - кісткова фронтоорбітальна резекцій, та 24 - кісткова фронтоорбітальна резекція і дуротомія зі створенням оболонкового дефекту площею до 2 см2 у межах кісткового вікна. Реконструктивний етап проводився на 7-му добу післяопераційного періоду, що дозволяло попередити втрати лабораторного матеріалу, зумовлені первинною інфекцією в рані, менінгітом, ускладненнями загальної анестезії деструктивного етапу. На реконструктивному етапі всіх лабораторних тварин розподілили на 5 груп по 12 штук у кожній згідно з 5 типами відновлювальних втручань із застосуванням різних пластичних матеріалів: 1 група - краніопластика імплантатом з корундової кераміки (ВАТ «УКРНДІ вогнетривів ім. Забір гістологічного матеріалу (тверда мозкова оболонка, окістя очної ямки, окістя лобової кістки, маргінальна кісткова тканина, підлегла речовина головного мозку (в 4, 5 групах) виконувався в умовах in vivo (медикаментозна седація) на 14, 30 та 90-ту добу, що відповідало стандартним етапам саногенних реакцій, дозволяло виявити і оцінити розвиток основних гнійно-запальних, реактивних рубцево-спайкових патологічних процесів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
