Краківська академія мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин у 20-30-х роках ХХ століття - Автореферат

ХХ ст. у контексті європейської культури, що раніше ускладнювалося існуванням цензури, обмеженим доступом дослідників до архівних матеріалів, а також відчутним пресом ідеологічних стереотипів; по-друге, браком досліджень мистецьких взаємин, що панували на теренах Краківської академії мистецтв (КАМ); по-третє, неповним висвітленням значення Краківської академії в історії українського мистецтва як потужного мистецького закладу, де здобули освіту десятки українських митців, які підтверджували згодом у світі творчості константу мистецьких взаємин; по-четверте, актуальність означена недостатнім науковим вивченням творчості плеяди художників “краківської школи” в окресленому історичному періоді. Розрізнені уявлення про сутність, прогалини у вивченні цього періоду в історії українського мистецтва, його “білі” плями стали підставою для обрання теми дослідження “Краківська академія мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин у 20-30-х роках ХХ століття”. Мета дослідження - представити Краківську академію мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин 20-30-х рр. скласти список-довідник українських студентів КАМ, що навчалися у Краківській академії в окресленому періоді; дослідити і відтворити характер тогочасних українсько-польських взаємин через призму Краківської академії мистецтв.З музейних фондів України та Польщі найбільше використано живописних і графічних творів митців, що знаходяться в збірках Львівського національного та Івано-Франківського художнього музеїв, Національних музеїв Кракова, Варшави, приватних колекціях. Щодо україномовної преси цього періоду, виділимо передусім “Краківські Вісті”, “Нові Шляхи”, “Мистецтво”, “Вісник: місячник літератури, мистецтва...”, “Діло”, “Нова Зоря” та інші. На особливу увагу заслуговує “Альманах українського студентського життя в Кракові” (Краків, 1931), в якому вперше піднімається тема українців у Краківській академії мистецтв та розміщено “Спис українців, студентів Академії мистецтв у Кракові в хронологічному порядку”. Враховуючи факт, що в 1921-1939 рр. у КАМ навчалось близько 60 студентів з України, можна зробити висновок, що вона була одним з найважливіших художніх центрів, у якому здобували мистецьку освіту українці поза межами батьківщини у цей період. У другому підрозділі “Українські студенти та випускники Краківської академії” визначено, хто саме з українських митців був студентом академії у 1921-1939 рр. На основі опрацювання різноманітних джерел, у результаті дослідницької роботи складено список з 55 українських студентів та випускників КАМ, що навчалися в академії у міжвоєнний період.Проведене дослідження на тему “Краківська академія мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин у 20-30-х роках ХХ століття” дозволяє зробити наступні висновки, що відповідають основним завданням дисертаційної роботи: · Виходячи з аналізу джерелознавчої бази наукового дослідження, можна стверджувати, що у дисертаційній роботі вперше введено до наукового обігу значну кількість першоджерел, не опубліковані досі унікальні матеріали, подано малознані або зовсім невідомі факти із життя та творчості українських митців, а також репродукції їх картин. Особливо значимим є введення в українську наукову мистецтвознавчу базу чималої кількості польських наукових видань та періодики, що були практично невідомими в Україні. Аналіз джерел дослідження дає підстави констатувати, що творчості окремих українських художників, які навчалися у 1920-1930-х рр. у КАМ, польські дослідники присвятили значно більше уваги, ніж українські. ХХ ст. була одним з найважливіших художніх центрів, у яких здобували мистецьку освіту українці поза межами батьківщини у цей період. · Проведений аналіз мистецької освіти у КАМ, її програм та методики навчання, викладацького складу, а також збережених до наших днів академічних праць митців дозволяє констатувати, що у 1920-1930-х роках українські студенти здобували кваліфіковану академічну освіту, отримували добру підготовку із фахових дисциплін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведене дослідження на тему “Краківська академія мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин у 20-30-х роках ХХ століття” дозволяє зробити наступні висновки, що відповідають основним завданням дисертаційної роботи: · Виходячи з аналізу джерелознавчої бази наукового дослідження, можна стверджувати, що у дисертаційній роботі вперше введено до наукового обігу значну кількість першоджерел, не опубліковані досі унікальні матеріали, подано малознані або зовсім невідомі факти із життя та творчості українських митців, а також репродукції їх картин. Особливо значимим є введення в українську наукову мистецтвознавчу базу чималої кількості польських наукових видань та періодики, що були практично невідомими в Україні. Аналіз джерел дослідження дає підстави констатувати, що творчості окремих українських художників, які навчалися у 1920-1930-х рр. у КАМ, польські дослідники присвятили значно більше уваги, ніж українські.

· Вивчення та систематизація архівних матеріалів, літературних джерел, а також польських та українських періодичних видань досліджуваного періоду переконує, що Краківська академія мистецтв у 20-30-х рр. ХХ ст. була одним з найважливіших художніх центрів, у яких здобували мистецьку освіту українці поза межами батьківщини у цей період.

· Проведений аналіз мистецької освіти у КАМ, її програм та методики навчання, викладацького складу, а також збережених до наших днів академічних праць митців дозволяє констатувати, що у 1920-1930-х роках українські студенти здобували кваліфіковану академічну освіту, отримували добру підготовку із фахових дисциплін. Завдяки тісному контакту з європейськими художніми традиціями, інспірації французького, а конкретніше, паризького мистецького середовища у стіни академії через філію КАМ у Парижі, українські студенти мали змогу долучатися до вирішення актуальних мистецьких проблем, творити в ногу з часом.

Краківська академія мистецтв стала важливим містком для багатьох українських митців у продовженні професійної освіти в інших європейських художніх центрах.

· Аналіз творчої спадщини та виставкової діяльності студентів-українців КАМ у 20-30-х рр. ХХ ст. дає підстави стверджувати, що у творчості багатьох випускників академії важливу роль відігравали впливи і пошуки сучасного європейського мистецтва, але не менш вагомими залишалися українські культурні традиції. Синтез європейської освіченості та яскравих вражень від фольклору, народного мистецтва відіграли надалі вирішальну роль у становленні їх власних стилів.

Без перебільшення можна констатувати той факт, що у Кракові сформувалися покоління художників, які, використавши набутий практичний і теоретичний досвід у період навчання у КАМ, досягнули вершин в образотворчому мистецтві, створили яскраву та своєрідну школу українського мистецтва.

· На основі архівних та джерельних матеріалів складено список-довідник українських студентів КАМ, що навчалися в академії у 1920-30-ті рр.

· Характер тогочасних українсько-польських взаємин найкраще вдалося простежити через участь українських митців у польських мистецьких організаціях, що зародилися у КАМ, - “Паризькому комітеті” та “Краківській групі”. Зокрема, активна участь С. Борачка у складі групи “Паризький комітет” та Л. Левицького у “Краківській групі”, їх участь у численних виставках дають можливість не просто розглядати діяльність групи у контексті українсько-польських мистецьких взаємин, але й стверджувати про тісні творчі та особистісні контакти українських і польських митців, взаємовпливи та взаємозбагачення культур. Творча діяльність митців цього періоду стала важливим етапом в історії мистецтва Польщі та України.

· Своєрідним каталізатором поглиблення українсько-польських культурних та мистецьких звязків було обєднання українських митців у Кракові “Зарево”, що пропагувало українське мистецтво серед краківян. Завдяки активній діяльності гурток “Зарево” став не тільки важливим складовим діяльності української громади у Кракові, але й частиною українського мистецького процесу 1930-х рр., культурно-художнього обміну між сусідніми народами.

· Проведене дисертаційне дослідження дозволило вибудувати узагальнену картину українсько-польських мистецьких звязків у даному контексті та прийти до висновку, що українсько-польські мистецькі взаємини на теренах КАМ виразилися у різних формах, зокрема взаємовпливах студентів, викладачів академії; тематиці творів; спільній участі у мистецьких обєднаннях; дружніх, приязних стосунках митців-поляків та українців.

1. Головчанська О. Ю. Богдан Стебельський - мистецтвознавець з діаспори // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Мистецтвознавство. - Вип. V. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 177-186.

2. Головчанська О. Ю. Повернуті імена. Маловідомий Северин Борачок // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Мистецтвознавство. - Вип. VII. - Івано-Франківськ, 2004. - С. 63-70.

3. Головчанська О. Ю. Студенти-українці Краківської академії мистецтв (до питання українсько-польських мистецьких взаємин 20-30-х рр. ХХ століття) // Українська академія мистецтв: Дослідницькі та науково-методичні праці. - Вип. ХІІ. - К., 2005. - С. 94-109

4. Денисюк О. Ю. До питання українсько-польських мистецьких взаємин 1920-30-х рр.: Северин Борачок і діяльність мистецького обєднання “Паризький комітет” (1923 - 1939 рр.) // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. - Вип. XVI. - К., 2006. - С. 86-97.

5. Денисюк О. Ю. Молоде українське мистецьке середовище Кракова 1930-х років: гурток “Зарево” // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. - Вип. XVII. - К., 2006. - С. 112-119.

6. Денисюк О. Ю. Образотворчі та теоретичні паралелі абстрактно-філософського напряму у творчості Дениса-Лева Іванцева // Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. - К., 2006. - С. 437-442.

7. Денисюк О. Ю. Богдан Лепкий і українське мистецьке середовище Кракова 30-х років ХХ століття: гурток “Зарево” // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Духовна культура як домінанта українського життєтворення. - Част. І. - К., 2005. - С. 48-51.

8. Denysiuk O. J. Ukraiccy uczniowie Akademii Sztuk Pikknych w Krakowie w okresie mikdzywojennym XX wieku // Slavia Occidentalis. - Poznac, 2006. - Tom 63. - S.113-119