Крадіжка як один із видів корисливих злочинів проти власності - Курсовая работа

При цьому важливо досліджувати як діюче кримінальне законодавство та практику його застосування в сучасних умовах дії нового кримінального законодавства України, так і запобігання злочинів окремих видів. Злочини проти власності, до яких відноситься крадіжка, становлять одну із найпоширеніших і найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки вони посягають на одне із найбільших цінних соціальних благ - право власності. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Слід зазначити, крадіжки вивчались багатьма вченими і в першу чергу тими, хто досліджував злочини проти власності. Мета курсової роботи полягає у визначенні юридичних підстав кримінальної відповідальності за крадіжку, передбачених ст.18к КК України.Тому, виходячи зі сказаного, злочинами проти власності є передбачені КК умисні або необережні діяння, які поєднані з порушенням права володіння або з іншими засобами завдання власнику майнової шкоди, або зі створенням погрози завдання такої шкоди. Предметом абсолютної більшості злочинів проти власності закон називає майно, тобто речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру. З огляду на це, предметом злочинів проти власності, які полягають у вилученні майна з володіння іншої особи, визнаються документи, які виконують роль грошового еквівалента і надають майнові права без будь-якого додаткового оформлення (цінні папери, білети грошово-речової лотереї, талони на паливно-мастильні матеріали, білети на проїзд транспортом тощо). Юридичними ознаками майна як предмета злочинів проти власності є те, що: 1) майно повинно бути чужим для винного (під чужим розуміється майно, яке не перебуває у власності чи законному володінні винного); Під будь-якими іншими діями майнового характеру треба розуміти такі дії потерпілого, вчинення яких без вимагання призвело б до розтрати винним свого майна або до затрати ним особисто або членами його сімї певної праці до примноження або покращення якості як свого майна, так і майна своїх родичів або інших осіб, на користь яких вчинювався злочин.Як правило, крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна й тоді, коли воно здійснюється в присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Це також стосується випадків, коли протиправне вилучення чужого майна здійснюється у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють злочинного характеру дій винного, вважаючи, що таке майно належить йому на праві власності або він має право розпорядитися цим майном. Визначення того, чи мала особа можливість розпорядитися чи користуватися викраденим майном, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру майна (зокрема, його властивостей, розміру, ваги), місця, з якого воно було вилучено (територія заводу, сільськогосподарські угіддя, сейф, магазин тощо), та інших обставин, які дають змогу констатувати факт розпорядження, користування майном на власний розсуд (спосіб охорони майна, механізм вилучення майна, момент затримання винної особи тощо)[18, c.46]. Звідси випливає, що важливою ознакою крадіжки є володіння майном проти волі власника особою, яка вчинила злочин, при цьому вона користується та розпоряджається цим майном і вважає себе єдиним володарем викраденого майна.Крім загальних кваліфікуючих ознак (повторність, учинення розкрадання групою осіб, у великих розмірах) крадіжка визнається кваліфікованою, якщо вона була вчинена з проникненням у житло, приміщення чи інше сховище. Головне в ньому не фізичне пересування чи перебування, не фізичний рух, а його юридичний зміст - за дозволом чи без нього особа перебувала в приміщенні, сховищі чи в житлі; легально чи нелегально вона ввійшла, вторглася до приміщення, сховища, житла. Проникнення можна визначити як протиправне, недозволене вторгнення в приміщення, сховище чи житло з метою вчинити крадіжку, грабіж чи розбій. Не може кваліфікуватися як вчинене з проникненням у приміщення, сховище чи житло викрадення, якщо винна особа була допущена в приміщення, сховище чи в житло уповноваженою або мешкаючою там особою, або опинилася там з їх дозволу, за їх запрошенням, або якщо винний мав право туди увійти. В тих випадках, коли винний потрапив до приміщення, сховища чи у житло з відповідного дозволу, використавши для цього дійсний чи вигаданий привід з метою викрадення майна чи заволодіння ним, його дії кваліфікуються як вчинені з проникненням до приміщення, сховища чи у житло[5, c.Отже, у ході написання даної курсової роботи було розкрито всі поставлені завдання та зясовано всі кримінально-правові ознаки крадіжки. Відносини власності є одними з найбільш важливих для людини сфер її життя, вони складають економічну основу життя суспільства, ви

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика злочинів проти власності

1.1 Поняття, ознаки та класифікація злочинів проти власності

1.2 Крадіжка як один із видів злочинів проти власності

РОЗДІЛ 2. Кримінально-правова характеристика крадіжки

2.1 Юридичний склад крадіжки

2.2 Кваліфікуючі ознаки крадіжки

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ