Географічне розташування села Дунаїв. Особливість національно-визвольної боротьби у XX столітті. Характеристика духовного життя та культури селища. Зміст Гошівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. Аналіз головних звичаїв та легенд поселення.
В народних піснях назва “дунай” зустрічається дуже часто, при цьому,не стосується ріки Дунай, а тільки місця, де є багато води або розливаються води.У 1420 році ряшівський архієпископ Ганецький збудував в Дунаєві замок,який мав форму квідрата і з трьох сторін був оточений широким ставом. В документах історика Ш.Шараневича зазначено,що село Дунаїв було перетворено в місто з дозволу короля Ягайла 1420 року,даного Яна Ряшівського.23 серпня 1470 року король Казимир 4 на прохання Григорія з Санока встановив тут щорічні 8-денні ярмарки:один на свято Петра,другий на свято Ядвіги,а також тижневі торги.Протягом кількох років в місті перебував італійський гуманіст поет Філіп Каллімах Бунакорсі,який прибув до Польщі,рятуючись від переслідувань папи Павла 2. Як свідчать рукописні записи священиків на сторінках давніх церковних книг у Поморянах,1716 рік ,,дуже був на людей тяжкий; в збіжжі урожай був малий, в садах і лісах жодного не було пожитку,городина була слаба; проса, горохи всі на полі зимували,гречки дуже були слабі,,. В 1729 році тут,,зима була дуже туга,як в морози і сніг,що бідні люди не могли ані пішки,ані саньми з лісах вивезти для заметей великих.Того ж рокуі о пашу тяжко було ,,. У 1910 році хтось з мешканців описував життя в Дунаєві у газеті.,, Наше містечко донедавна було українське і польські слова лиш де-не-де було чути.Дунаїв був невеликим містечком у Поморянському повіті Тернопільського воєводства. Під час І Світової війни, у липні 1915 р., в околиці Дунаєва відбувались бої між російською та австро-угорською арміями, під час яких були спалені практично всі господарства та вщент зруйнований замок. У 1928 р. в Дунаєві було засноване українське спортивне товариство «Сокіл». У 1935 р. в селі було 590 господарств, з них 260 українських, 304 польських, 26 юдейських. Українці в Дунаєві мали кілька національних товариств: читальню «Просвіти», Католицьку Акцію Української Молоді (КАУМ) для юнаків, кооперативну крамницю «Єдність» та спортивне товариство «Сокіл».З прадавніх часів церква була консолідуючим та стабілізуючим фактором духовногт життя села. У 1770 році з допомою вже згаданого архиєпископа Сєраковського була збудована нова деревяна церква Різдва Богородиці,покрита гонтом, були 2 бічні пристоли:Богородиці та св. У 1800 році до дунаївського парафії було приєднане село Поточани, а його парох о. 3 серпня 1837рокув церкві з перевіркою побував львівський митрополит Михайло Левицький.З того часу тут аж до кінця 19 століттямитрополита в Дунаєві не було. Походив він із Золочева з вчительської родини.Був висвячений 1 січня 1846 року в храмі св.Юра єпископом Г.Яхимовичем.Рудницькі колись були шляхтичами і навіть користувалися гербом"Наленч".Весною 1869 року митрополит поставив тут парохом о.Слюзара.Степан Корінь - відомий диригент (народився 30 липня 1914 року в селі Дунаєві) -Михайло Димет - перший український рекламодавець, який придбав камяницю у Львові за адресою площа Ринок, 20, де відкрив велику крамницю та мешкавЯкось під час пожежі, яка знищила будинок шляхтича, уціліла лише одна стіна, на якій висіла ця ікона. Згодом, коли до Хороброва добиралися селянські стихійні бунти, доньки Шугая перебралися в село Дунаїв на Перемишлянщині до сімї Гошівських і взяли зі собою ікону. Коли поверталися додому в Хоробрів, Андрій Шугай подарував ікону родині Гошівських, як вдячність за надання притулку його донькам у скрутний час. Тоді Гошівський передав ікону для почитання до Дунаєвського римо-католицького костелу. Впродовж року чудотворна ікона перебувала у захристії храму й не була доступною для широкого почитання через те, що у храмі вже були дві чудотворні ікони - Icyca Христа i Страждальної Богоматері.В селі існують такі звичаї:-в кожній хаті на другу св.Вечерю члени сімї з соломи роблять хрестики,які свяченою водою приклеюють до вікон,а з ранку з священої води і муки малюють на кожних дверях хрестик.Загальний вигляд села р.Гнила Липа Найстаріша памятка в Костелі, що збереглась повністю із воєних часів Чехова гора,ріка Гнила Липа і Золота Липа,Василькове поле,вул.ІЛЯРІЯБІДАКА,Клибанщина,Підсмереківка,Перемишлянська,Завал,Сади,Поточанська,Зелена,Волиця.Хутір Кузбатиця і Терлівка.
