Етапи становлення та розвитку краєзнавчої бібліографії Галичини. Основні краєзнавчі бібліографічні посібники. Бібліографічна діяльність краєзнавців, істориків, бібліографів галицького краю, галицьких наукових товариств, громадських організацій, бібліотек.
При низкой оригинальности работы "Краєзнавча бібліографія Галичини: становлення та розвиток (ХІХ ст. – 30-ті рр. ХХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На сучасному етапі розбудови суверенної України, коли одним із напрямів державної політики є національно-культурне відродження, зросла необхідність вивчення історичного розвитку як України в цілому, так і її регіонів. Набувають великого значення історико-краєзнавчі та бібліографічні дослідження, що орієнтовані на вивчення та переосмислення документальної спадщини України в цілому та її регіонів, зокрема. Суттєвим чинником краєзнавчих історичних досліджень виступає бібліографія, яка акумулює інформацію про документи, що повязані за своїм змістом із певною місцевістю країни. Саме регіональний підхід в дослідженні історії краєзнавчої бібліографії дозволяє виявляти загальні і специфічні риси її розвитку та внутрішньої організації. Окремі аспекти становлення та розвитку краєзнавчої бібліографії Галичини розкрив у своїх працях визначний бібліографознавець І.І. Корнєйчик. краєзнавчий бібліографія галичинаНа початку ХІХ ст. активно працювали над краєзнавчою бібліографією Галичини австро-угорські та, в деякій мірі, російські бібліографи, історики, краєзнавці. Здійснений аналіз архівних документів, бібліографознавчих та історіографічних публікацій показав, що історичні витоки зародження краєзнавчої бібліографії в Галичині були закладені краєзнавчою діяльністю відомих західноукраїнських діячів, вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток бібліографії галицького краю. відзначається зародженням краєзнавчої бібліографії, що повязано з діяльністю відомих західноукраїнських діячів, вчених, які збирали та систематизували матеріали з історії галицького краю, складали бібліографічні довідники; зі створенням бібліографічних посібників із краєзнавства Галичини, що були видані австро-німецькими та польськими бібліографами; активізацією просвітницького руху; появою перших українських видань-альманахів. (1851-1918) - характеризується тим, що в галицькому краї виникають культурно-освітні товариства: “Галицько-руська матиця” (засноване 16 липня 1848 р.), “Просвіта” (1868), “Літературне товариство імені Шевченка” (1873), яке згодом було перейменоване у “Наукове товариство імені Шевченка” (1892, далі - НТШ), "Руське педагогічне товариство" (1881), які видають величезну кількість різноманітної літератури українською мовою. Левицького “Галицько-руська бібліографія за роки 1772-1800”, що була надрукована у “Записках НТШ” і де було подано опис 99 видань (в основному львівських) українською, польською, латинською та німецькою мовами, що набагато більше, ніж вказували за той же період у своїх покажчиках Я.Ф.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
