Комплектування, збереження, вивчення матеріальної і духовної культури. Функції, специфіка і форми діяльності музеїв, розвиток освітньої роботи. Роль історичних, краєзнавчих, мистецтвознавчих і природничих організацій в збереженні національної спадщини.
Саме звідси й походить термін "музей".У наш час зміст поняття "музей" змінився і розширився. Збираючи першоджерела, створюючи таким чином джерельну базу для наукових досліджень і проводячи власні дослідження, музеї водночас займаються широкою популяризаторською діяльністю.Науково-дослідна робота є основою діяльності музеїв, кожного виду зокрема. Музеєзнавство вивчає історію та закономірності розвитку музеїв, їх внутрішню організацію, систему наукового комплектування музейних фондів, документування й зберігання колекцій, а також опрацювання методики побудови музейних експозицій, виставок, різних видів і форм науково-освітньої діяльності музеїв. Власне музеї в Україні почали виникати в першій половині XIX ст. Наприклад, до музеїв художнього профілю належать музеї образотворчого мистецтва, народної творчості, театральні, музичні тощо; до музеїв природничо-наукового профілю - геологічні, палеонтологічні, ботанічні, зоологічні тощо; до історичного профілю - загальноісторичні, військово-історичні, археологічні, етнографічні, історико-архітектурні та історико-культурні (музеї або заповідники); до галузевих - технічні, сільськогосподарські,педагогічні,медичні тощо.Музеї - це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання памяток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Основними напрямами музейної справи є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, памятко-охоронна робота.Мережа музеїв в Україні будується на основі усталеної в українському музеєзнавстві наукової класифікації (поділу на публічні, академічні й навчальні). Музеї кожного з цих профілів можуть мати ще вужчу спеціалізацію, поділятися на види і підвиди.
Вывод
Музеї - це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання памяток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Основними напрямами музейної справи є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, памятко-охоронна робота.Мережа музеїв в Україні будується на основі усталеної в українському музеєзнавстві наукової класифікації (поділу на публічні, академічні й навчальні). Нині в Україні є музеї таких профілів: історичні, краєзнавчі, мистецтвознавчі (художні), меморіальні, літературні, природничо-наукові, галузеві. Музеї кожного з цих профілів можуть мати ще вужчу спеціалізацію, поділятися на види і підвиди.
Отже можемо зробити висновок, що окрему групу музеїв України становлять музеї-заповідники (архітектурно-історичні та історико-культурні), до складу яких, крім експозиції, входять архітектурні, історичні, літературні та інші памятки, що знаходяться на території заповідника.
Краєзнавчі музеї - це найчисельніша група серед музеїв нашої країни. До провідних музеїв цього профілю належать: Полтавський краєзнавчий музей, Закарпатський краєзнавчий музей, розташований у стародавньому замку Ужгорода; Білгород-Дністровський, Кримський, Чернівецький, Житомирський та Одеський краєзнавчі музеї. Крім того, понад 7 тис. музейних закладів краєзнавчого типу працюють на громадських засадах.
Найбільша кількість музеїв зосереджена в областях західного реґіону України, зокрема у Львові, який туристи називають "місто-музей і місто музеїв".
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
