Історія заселення Болівії. Формування держави, великі люди нації. Національний характер, релігія та традиції. Побутові умови і проблеми. Демографічний стан, сімейні стосунки. Освіта, література та мистецтво. Адміністративно-територіальні одиниці Болівії.
Аннотация к работе
Актуальність обраної теми полягає в тому, що останнім часом Болівія все більше привертає увагу як з боку туристів. Саме через це постає проблема оновлення застарілих даних та виокремлення особливостей соціально-культурного середовища країни. Обєктом дослідження виступає країна Болівія, що має має офіційну назву - Багатонаціональна Держава Болівія. На півночі і на сході межує з Бразилією, на південному сході - з Парагваєм, на півдні - з Аргентиною і на заході - з Чилі й Перу. Болівія багата на природні ресурси (передусім олово, нафта, природний газ; також є цинк, сурма, вольфрам, срібло, свинець, мідь, золото), але висока витратність виробництва, нестача інвестицій, проблеми з внутрішнім транспортом і відсутність виходу до моря обмежують її розвиток.Протягом 600 - 1000 pp. н. е. у регіоні існувала досить сильна держава індіанців Тіауанако - предків племені аймара, про походження якої нам дотепер відомо дуже мало; її памятниками є значні камяні скульптури й храмовий комплекс Каласасая, що свідчать про високий рівень її культури. Приблизно за 200 років до прибуття іспанців ця територія була захоплена інками, що говорили мовою кечуа й прийшли сюди з півночі, з території сучасного Перу. Коли на початку 16 в. у Південній Америці зявилися іспанці, імперія інків зі столицею в Куско включала територію сучасної Болівії. Через шість років потому іспанці розпочали колонізацію Болівії (тоді - Верхнє Перу). В 1538 Эрнандо Писарро, брат і помічник Франсиско Писарро, завойовника Перу, завершив скорення імперії інків, зломивши опір індіанців, що жили на території сучасної Болівії.Чукісака 6 серпня 1825 р. проголосила незалежність Верхнього Перу та дала йому назву Болівія на честь уславленого героя національно-визвольної боротьби С. Болівара. Перу та Болівія існували як конфедерація, тобто союз незалежних держав. Чилі заявило претензію на цю територію 1842 р. та відібрало її у Болівії 1884 р. після кровопролитної Тихоокеанської війни 1879-1884 рр. Протягом 1839-1880 pp. країною правили військові. Під тиском нафтової компанії СІЛА "Стан-дард ойл" Болівія 1932-35 вела невдалу війну з Парагваєм (за яким стояв англо-аргентинський капітал) за багатий на нафту район Гран-Чако. У квітні 1943 Болівія оголосила війну Німеччині, Італії і Японії.18 квітня 1945 Болівія встановила дипломатичні відносини з СРСР.Почав займатися музикою в пятирічному віці й в 1948 р. був привезений у США для продовження навчання. В 1959 р. став лауреатом Міжнародного конкурсу імені королеви Єлизавети, роком пізніше дебютував на сцені Карнегі - Холу. В 1992 р. запис квартетів Брамса, зроблена Ларедо разом з Ісааком Стерном, Йо-Йо - Ма й Емануэлем Аксом, була визнана гідною премії "Греммі". Був Главою Королівської Аудієнції в Чаркас (Болівія), у підвідомчу область якої входило місто Потосі. Каланча, Антонио де ла або батько Каланча (Чукисака, Сукре, 1584; Ліма, 1 березня 1654) - католицький священик і хроніст Перу й Болівії, що описав Завоювання Імперії Інків, звичаї й традиції місцевих індіанців - кечуа, аймара й інших.Болівія одна з небагатьох країн Америки індіанці, в основному кечуа та аймара складають понад половину населення. Більшість населення сконцентровано в гірських районах. Серед віруючих болівійців переважають католики. В 2009 чисельність населення Болівії оцінювалася приблизно в 7,95 млн чол. Коефіцієнт народжуваності з розрахунку на 1000 чоловік становить 25,53, а смертності - 7,91.Населення Болівії складається з 4 національних груп: іспаномовних болівійців (39,5% від загального числа жителів), кечуа (32,9%), аймара (23,8%) і так званих "лісових індіанців" (2,5%). Іспаномовні болівійці є нащадками нечисленних іспанських переселенців, що вперше зявилися на території нинішньої Болівії в другій третині XVI сторіччя, і корінного індійського населення - кечуа, аймара, тупи-гуарани, та ін. Значну частину іспаномовних болівійців становлять креоли - біла частина населення, що не змішувалася з іншими расовими групами, або ж населення, що має незначну частину індійської крові. По оцінці, креоли становлять від 15 до 30% від загального числа іспаномовних болівійців. Кечуа в цей час є найбільшим індійським народом Америки, що утворить значну частку в населенні Перу, Еквадору й Болівії.До 1961 католицизм був державною релігією в країні, і майже 95% болівійців номінально належали до Римсько-католицької церкви. Католицька церква користується більшим впливом у містах, однак у сільських районах католицькі обряди вбирають багато елементів індійських вірувань. З некатолицького населення приблизно половину становлять протестанти, переважно методисти й пресвітеріани; у Ла-Пасі й Кочабамбе є невеликі іудейські громади. болівія релігія освіта мистецтво У цілому іспанською мовою володіють 77% населення, і частка ця постійно зростає. Більшість іспаномовних болівійців двомовні, вони знають іспанський і один з індійських мов - кечуа, аймара або гуарани.Де-ла-сьерра, розташований на низинній рівнині до сходу від Анд (Додаток А), нараховував 83