Кріоконсервування сироватки кордової крові, визначення її біологічної активності та клінічної ефективності в терапії хронічних сальпінгоофоритів - Автореферат

Розвиток кріобіології в Україні протягом останніх десятиліть, спрямований на проведення фундаментальних досліджень впливу низьких температур на різноманітні біообєкти, дозволив розробити надійні науково обґрунтовані методи їх кріоконсервації. Кріобіологічні технології, надаючи можливість максимально зберігати нативність тканин і органів протягом тривалого часу, дозволили одержати принципово нові біогенні стимулятори, значно більш ефективні за "переживаючі" тканини, запропоновані до застосування В.П. Філатовим. Крім того, кріобіологічні технології дозволяють легко маніпулювати інтервалом часу між етапом заготівлі матеріалу і його клінічним застосуванням, що надає можливість провести необхідні дослідження для виключення інфікування донорських клітин і тканин. У вирішенні проблеми досягнення максимальної схоронності складу і властивостей клітинних компонентів КК провідне значення мало використання досягнень кріобіології (В.І. Сироватка кордової крові (СКК) містить понад 60 специфічних плацентарних білків, що відіграють роль ферментів, адаптогенів, рецепторів, факторів росту, імунорегуляторних агентів; цілий ряд пептидів - структурних аналогів нейропептидів головного мозку; гормонів; вітамінів; мікроелементів (Й.Пустовойт, 1983), досліджували діелектричні параметри СКК методом діелектричної спектроскопії в області дисперсії молекул води за допомогою НВЧ-діелектрометра резонаторного типу до і після швидкого та повільного заморожування, а також здійснювали вимір спектрів власної флуоресценції білків СКК та спектрів флуоресценції в СКК флуоресцентного зонда-катіона ДСМ (4-(n-діметіл-аміностирил) - 1-метілпіридинія, "Zonde", Латвія) у кінцевій концентрації 3,63.10-6М, використовуючи спеціально розроблену в ІПКІК НАН України програму "Спектр" (автор - Б.Н. З метою вивчення біологічної активності СКК (у порівнянні з полібіоліном) було проведено комплексне клініко-імунологічне обстеження 74 хворих на ХСО, що склали 2 клінічні групи. Вплив кріоконсервованої СКК (у порівнянні з полібіоліном) на імунний статус пацієнток оцінювали, визначаючи (до і після лікування, через 10 днів, 3 і 6 місяців) популяційний та субпопуляційний склад імунокомпетентних клітин крові хворих (методом непрямої імунофлуоресценції з використанням моноклональних антитіл), концентрацію імуноглобулінів у сироватці крові (методом одномірної радіальної імунодифузії в агаровому гелі "Діфко" по G. У результаті проведених нами досліджень виявлено, що відносний вміст а1-глобулінів в СКК (3,2±0,3%) відповідає фізіологічній нормі дорослих (3,4±0,3%), у той час як абсолютний і відносний рівень a2 - (6,2±0,6%) і b-глобулінів (6,9±0,6%) знижений, а рівень g-глобулінів - підвищений (18,2±0,9%) стосовно цих же показників у здорових жінок (9,9±0,9%, 12,7±0,9% і 15,9±0,4% відповідно, p0,05), тому що вміст загального білка в СКК нижче, ніж у дорослих (61,1±2,2 г/л і 74,7±4,7 г/л відповідно, p<0,05). Через 1 добу після заморожування, а також при короткочасному (протягом 4 тижнів) збереженні СКК при низьких (-20°С) температурах (після повільного заморожування) і при тривалому (протягом 6 місяців) збереженні при ультранизьких (-196°С) температурах (після швидкого заморожування) статистично достовірних змін протеїнограми та вмісту гормонів ми не спостерігали, у той час як при тривалому збереженні СКК при - 20°С нами виявлено зниження (p<0,05) рівнів гормонів білкової природи: ФСГ - до 40,48±1,87 ММО/мл, ЛГ - до 43,56±1,46 ММО/мл у порівнянні з вихідними - 46,43±2,27 ММО/мл і 52,76±4,31 ММО/мл відповідно (для порівняння, у стандартному розчині полібіоліну (0,5 г сухої речовини на 5 мл розчинника) вміст ФСГ і ЛГ у десятки, а естрадіолу і прогестерону - у сотні разів нижче, ніж у кріоконсервованій СКК), а також зниження (p<0,05) відносного вмісту а2-глобулінів до 4,2±0,4% та b-глобулінів - до 5,0±0,2% у порівнянні з нативною СКК (6,2±0,6% та 6,9±0,6% відповідно).У дисертаційній роботі наведене рішення наукової проблеми з розробкою оптимального методу низькотемпературного консервування СКК, що дозволяє максимально зберегти її білковий і гормональний склад та біологічну активність, на підставі біохімічних, радіоімунних, діелектрометричних та спектрофотометричних досліджень, запропонований новий метод лікування хворих на ХСО з використанням кріоконсервованої СКК, ефективність якого підтверджують дані клініко-імунологічних досліджень. Зміни діелектричних параметрів і спектральних характеристик СКК, які спостерігаються при швидкому, та особливо повільному заморожуванні, свідчать про зміни в результаті кріоконсервування структури і міжмолекулярних взаємодій білків СКК, що згодом, при тривалому (більш 6 місяців) збереженні при - 20°С (після повільного заморожування), приводить до невеликого, але статистично достовірного зниження рівнів білків a2 - и b-глобулінових фракцій, фолікулостимулюючого і лютеінізуючого гормонів. Більш повноцінним є швидке заморожування СКК (зі швидкістю 300-400°С/хв до - 196°С) з наступним збереженням у рід

Основний зміст роботи