Підготовка козаків до наступального походу, порядок руху, оборонних та наступальних дій, спорядження неприступного для ворогів табору. Козацька символіка: клейноди й атрибути української державності. Озброєння козаків: гармати, рушниці, списи, шаблі.
При цьому, якщо йшлося про нагальну оборонну війну, коли треба було відбити раптовий напад ворога, відібрати у нього захоплений християнський ясир, то козаки збиралися в похід швидко, кидалися на ворогів навально, вступали в бій мужньо, не шкодуючи життя, ні сил, і потому так само швидко поверталися на Січ. Зібравши таким чином якомога більше охотників для походу, запорозька старшина відкривала велику раду, де повідомляла славному низовому товариству причини їх виклику на війну і загальні плани походу, затим усіх, хто зібрався, розпускали на кілька днів по куренях, зимівниках та слободах, аби вони могли запастися необхідними речами для тривалого походу-харчами, бойовою зброєю, важкими возами, сильними кіньми, - і лише після цього вдруге скликали раду й оголошували похід. Разом з військом рухалися важкі вози, на яких запорожці везли свою артилерію і частину зброї і які водночас слугували козакам для перевезення поранених та як засіб захисту від супротивника. Український козак та воїн, запорозький козак і лицар-це нероздільні поняття: коли говорили про козака, то розуміли, що він неодмінно воїн; коли говорили про запорожця, то обовязково бачили в ньому лицаря. Часто списи служили козакам під час переходу через болото готовим матеріалом для спорудження мосту: коли козаки дійдуть до топкого місця, то одразу кладуть один на другий два ряди списів-у кожному ряду спис уздовж і впоперек, - і по тих списах, як по кладці, переходять трясовину.
Список литературы
1. Паньків Є, Історія України. - Тернопіль, 2000.
2. Паньків М. Історія України. - Тернопіль, 2000.
3. Семчишин О. П. Тисяча років української культури. - К., 1992.
4. Стебельний О. Історія України. - 1983.
5. Українська культура другої половини 17-18 ст.//Теорія та історія світової і Вітчизняної культури. - Львів, 1992.
