Козацька старшина армії Богдана Хмельницького - Реферат

Ця тема є досить актуальною тому що уже в ході визвольної війни 1648-1657 рр. нова козацька адміністрація зайняла місце колишнього шляхетського управління і почала створювати зародки української державності. Найближчими помічниками гетьмана були генеральні старшини. Генеральний обозний, генеральний осавул, генеральний хорунжий керували військовими справами, відповідали за боєздатність збройних сил, їхнє матеріальне забезпечення. Генеральний обозний був першим державцем після гетьмана, генеральний бунчужний - головним охоронцем знаків гідності гетьмана і військових зєднань, виконував окремі доручення гетьмана. Цю тему досліджували багато науковців по тій простій причині що козацька старшина впливала на утворення і розвиток української національної держави.Повного організаційного оформлення козацька старшина набула в період створення Запорізької Січі. До складу козацької старшини входили: військова старшина - кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар та курінні отамани; військові служителі - підписар, булавничий, хорунжий, бунчужний, перначний, підосавул, довбиш, піддовбиш, військовий пушкар, підпушкар, гармаш, військовий товмач, військовий шафарі, підшафар, кантаржій та канцеляристи; похідні та паланкові начальники - полковник, писар, осавул, підписар та підосавул. До козацької старшини на Запоріжжі належали так звані батьки, сивоусі діди - колишні військові старшини, які залишили свої посади по хворобі або за давністю літ. На Запорізькій Січі старшина зосереджувала в своїх руках адміністративну владу і судочинство, керувала військом, розпоряджалася фінансами, представляла Січ у зносинах з іноземними державами. Козацька старшина існувала у реєстровому козацькому війську, що було створене у 1572р.[9].В найвищому органі влади - раді, мали право брати участь усі козаки, кожен міг виступати й голосувати. Рада обирала гетьмана та інших старшин, усувала їх з посад, вирішувала головні політичні військові й господарські справи, здійснювала судочинство. Дехто з козацької старшини скаржився в Москву, що гетьман сам, без контролю вирішує фінансові справи, й вимагав від московських бояр спонукати його «зібрати полковників, осавулів і всю старшину й зробити раду». Поряд із старшинською радою у Війську Запорозькому діяла постійна вища адміністрація, посади в якій посідала військова або генеральна старшина. На різноманітність діловодства вказують гетьманські універсали, які готувала канцелярія: були тут накази старшині у військових справах, призначення полковників, мобілізаційні накази, затвердження і надання маєтків козацькій старшині, шляхті, духівництву, підтвердження прав міст, торговельні справи, як, наприклад, встановлення мита і надання привілеїв окремим купцям, проїзні універсали для послів та ін.За часів Б.Хмельницького козацька старшина складала менше одного відсотку Війська Запорозького (0,94 %) [1]. Виходячи з класифікації її за походженням, часом і тяглістю отримання старшинського уряду, внутрішньо-традиційних регіональних підходів, зовнішньо-політичної орієнтації, слід відзначити неоднорідність. У звязку з цим відзначимо, що головним джерелом формування старшини була покозачена шляхта, за часом отримання урядів вони розподілялись на дореволюційного часу і періоду революційних перетворень, за регіональними особливостями старшину центрального (корінних полків), західного (козацько-шляхетських полків), північно-східного (полків Чернігівського воєводства), південно-східного (полків січової орієнтації і впливу) регіонів. Волевач Іван і Носач Тимофій були на цьому уряді по двічі. Першого обозного Черняту Іван Тихонович Волевач змінив у 1650 р.[2] “Значний реєстровий козак и обиватель мескій Чегринский” Волевач Іван Тихонович (?-1585-1653-?) уже був у 1615 р.[3].Хмельницький намагався поєднати ідеї козацької соборності з традиціями старої українсько-руської державності, які зберігалися й за часів панування в Україні Литви та Польщі На ці традиції він спирався у своєму прагненні створити Руське князівство. Але особливість української держави, що складалася, виявилася, зокрема, у виборності органів публічної влади та їхній фактичній підзвітності виборцям з помітною роллю колегіальних установ - рад різних рівнів. Це дає змогу стверджувати, що в українській державності була започаткована можливість республіканської форми правління.

Зміст

Вступ

Розділ І Формування козацької старшини

Розділ ІІ Станові ознаки козацької старшини

Розділ ІІІ Персональний склад козацької старшини армії Богдана Хмельницького

Висновки

Список використаної літератури

Б. Хмельницький намагався поєднати ідеї козацької соборності з традиціями старої українсько-руської державності, які зберігалися й за часів панування в Україні Литви та Польщі На ці традиції він спирався у своєму прагненні створити Руське князівство. Але особливість української держави, що складалася, виявилася, зокрема, у виборності органів публічної влади та їхній фактичній підзвітності виборцям з помітною роллю колегіальних установ - рад різних рівнів. Це дає змогу стверджувати, що в українській державності була започаткована можливість республіканської форми правління. На користь цієї думки свідчить і те, що Б. Хмельницький негативно ставився до монархічних інститутів і не раз публічно засуджував їх. Втім це не заважало йому претендувати на сильну владу, щоб протистояти своїм політичним супротивникам як в Україні, так і за її межами.

Автори, які підкреслюють монархічні настрої Хмельницького, його величезні державні повноваження, прагнення підкорити собі козацьку незалежність, козацькі ради, повязують їх з особливостями характеру Хмельницького, його особистими достоїнствами або вадами.

Але, звичайно, не тільки це штовхало Хмельницького прагнути сильної особистої влади. В умовах війни, економічної і політичної нестабільності, за відсутності вірних союзників не було іншого шляху, як сильна влада сильної особистості, котра не тільки привласнює певні повноваження, а й бере на себе відповідальність за долю держави і народу. Добре відомо, що й могутні, стабільні держави під час війни або інших кризових явищ вживають надзвичайні заходи, способи управління. Тим більше цього не міг не робити керівник молодої держави, яка тільки ставала на ноги.

1. Панашенко В.В. Становлення козацької старшини за часів Богдана Хмельницького // Богдан Хмельницький та його доба.-С.97-107.

2. Актові документи про Визвольну війну українського народу середини 17 століття. Каталог документів, представлений для виставок, присвячених 350-річчю від початку Визвольної війни.-К., 1998.-С.29.

3. Кривошея В.В. українська козацька старшина. Ч.2.-С.29.

4. Мицик Ю.А. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. 2000.-№ 3.-С.17.

5. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. Хроніка життя та діяльності.-С.110.

6. Сергійчук В. Армія Богдана Хмельницького. -К., 1996.-С.92.

7. Мицик Ю.А. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. на Сіверщині очима полонених повстанців // Сіверянський літопис.-2000.-№ 3.-С.12.

8. Мицик Ю. Герасим Яцкевич // Полководці Війська Запорозького. Історичні портрети.-.Кн.1.-С.392.

9. «Ординації Війська запорізького реєстрового» 1638 p., Размещено на