Історичний портрет П. Орлика та політична ситуація в Україні й Європі часів І. Мазепи. Політичні концепції, розроблені при гетьманському оточенні. "Конституція" П. Орлика як свідчення розвитку соціальних відносин та історичної думки суспільства.
Пилип Орлик вписав яскраві сторінки в історію державотворення України. 5 листопада 1702 р. в Батурині - пишній гетьманській столиці, згодом зруйнованій Петром І, народився син Пилипа Орлика, який тоді був на Запорожжі канцеляристом гетьманської військової старшини. Усе своє подальше життя Орлик присвятив тому, щоб домагатися політичної та військової допомоги різних держав у справі визволення України. Так, король шведський пообіцяв, що не замириться з Московією, поки не добється, що Україні буде повернена її свобода. Він був видатною людиною, що була здатна у скруті шукати методів справдження своїх ідеалів, причому для Орлика таким ідеалом, метою життя було створення незалежної України, згідно з «Конституцією»..4) Всі поточні державні справи гетьман вирішує спільно з радою генеральної старійшини; тричі на рік (на Різдво, на Великдень та на Покрову) відбувається генеральна рада, до якої належить генеральна старшина, городові полковники та по одному козакові з кожного полку; і старшина, і рада мають право виступити проти гетьмана, якщо він не шанує законів. 8) Гетьман має пильнувати, щоб на козаків і посполитих людей не накладали надзвичайних данин і робіт, має забезпечити козацьких удів і сиріт. 9) Окрема комісія має провести ревізію державних земель, якими користується старшина, а також повинностей підданих; має перевірити справу підсусідків і також купців, які дістали звільнення від публічних тягарів; має врегулювати тягловий обовязок, деякі ярмаркові оплати тощо. Цією Конституцією Пилип Орлик зобовязується обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти соціальний статус запоріжців і боротися за політичне і церковне відновлення України від Росії у випадку, якщо він здобуде владу на Україні. В Конституції було збережено багато козацьких законів, це було повязано не тільки з особливостями національної свідомості, але й з усвідомленням Пилипом Орликом того факту, що документ цей не мав (по запровадженню) докорінно змінювати життя людей, а лише виправляти недоліки старих порядків, лишаючи ті прогресивні ідеї, що були створені на Січі, і поширюючи їх.«Нам, українцям, не можна поскаржитись, щоб українська справа була в Європі не відома або щоб європейські держави були не зацікавлені нею. Гетьманування Пилипа Орлика пройшло поза Україною, але у безперервній боротьбі за її незалежність. Пилип Орлик був перший українець-емігрант, який дбав про те, щоб Європу інформувати про Україну. Намагався також утримувати звязок з Україною, особливо з Січчю, що заснувалася на татарській території, в Олешках. У ній відбилися протиріччя між європейською традицією і новітніми на той час ідеалами; протиріччя, які на початок XVIII ст. роздирали Європу на непримиренні ворожі табори, і якими жила на той час Україна.
План
Зміст цієї Конституції був таким:
Вывод
«Нам, українцям, не можна поскаржитись, щоб українська справа була в Європі не відома або щоб європейські держави були не зацікавлені нею. Українське питання тепер - міжнародне питання. І велика заслуга в сьому - Орлика», - писав Василь Різниченко. Гетьманування Пилипа Орлика пройшло поза Україною, але у безперервній боротьбі за її незалежність. Високоосвічений, з гострим розумом і щирим серцем, патріот-борець за незалежність України - він яскраво виділявся серед тодішнього громадянства.
Пилип Орлик був перший українець-емігрант, який дбав про те, щоб Європу інформувати про Україну. У своїх виступах він залишився вірним самостійницькій програмі і завсіди вороже ставився до Москви. Намагався також утримувати звязок з Україною, особливо з Січчю, що заснувалася на татарській території, в Олешках.
Значення діяльності Пилипа Орлика як підсумок його життя, наслідки створення нових політичних концепцій.
Конституція 1710 р. - визначний український народно-політичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації. У ній відбилися протиріччя між європейською традицією і новітніми на той час ідеалами; протиріччя, які на початок XVIII ст. роздирали Європу на непримиренні ворожі табори, і якими жила на той час Україна. Бо саме через її територію проходила невидима межа між прагненням наших предків до свободи, самостійності - і намаганням сусідів забрати у ясир і уярмити; пролягали кордони поміж світами християнським та мусульманським. Автори Конституції, П. Орлик та козацька старшина, прагнули звязати у єдине ціле уривки своєї минувшини та окреслити модель такого суспільства, яке вмістило б головні здобутки нації. Висловлені ідеї є наслідком майже тисячоліття політичного розвитку України, свідченням високого рівня самосвідомості нації, рівня її політичної культури та творчого потенціалу. Конституція постала як очеревлена ідея української держави - Гетьманщини і водночас як удосконалення тогочасного розуміння суті держави.
Список литературы
1. Г.К. Швидько. «Історія України XVI-XVIICT.», Київ, «Генеза», 1999 р.- гл. 33
2. Дмитро Дорошенко «Нарис Історії України», Т.П. від половини XVII ст., - видавництво «Дніпрова хвиля» - Мюнхен, «Глобус» - Київ 1992.
3. Іван Крипякевич «Історія України», 2-е видання, Львів «Світ» 1992, розділ «Козацька держава».
4. Михайло Грушевський «Історія України», 2-е видання, Київ «Либідь» 1992 - розділ «Доба козацька», П. «Погром мазепинців», стор. 167-168.
5. Орест Субтельний «України. Історія» - Київ «Либідь» 1993 р. - гл. 10 «Гетьманщина, стаття «Переломний момент» стор. 210-211.
6. «Перша Конституція України. Післяслово». - стаття О. Трофимук, М. Трофимук.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
