Козацькі печатки гетьманщини (середина ХVII – ХVІІІ ст.). За архівними матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського - Автореферат

Цей процес захопив і спеціальні історичні дисципліни, зокрема сфрагістику, предметом якої є печатки. Зростаюча вагомість сфрагістичних досліджень пояснюється зміною соціальних орієнтирів - від загального (людина - гвинтик держави) до індивідуального (держава для людини, особистість - є вищим пріоритетом суспільства). Вивчення станової сфрагістики дозволяє більш фахово розвязати загальноісторичні питання, як-от: історія української шляхти, козацтва, міщанства тощо. Проте, слід зазначити, що їхнє вивчення є малодослідженим напрямком в українській історіографії, а це заважає змалювати повноцінну картину громадсько-політичного життя Гетьманщини. Тарновського (ЧОІМ) зберігається одне з кращих у світі рукописних зібрань документів Гетьманщини, яке дозволяє простежити всю історію козацьких сфрагістичних памяток - від державних до корпоративних та приватних, встановити їхні загальні та відмінні риси, виробити практичні рекомендації щодо використання в сучасному українському суспільстві, адже чим глибша традиція, тим міцніше держава, яка на неї спирається.Слід відзначити, що виявлені в архіві Забіл печатки Генерального військового суду дозволяють повністю реконструювати печатку цього закладу на зламі XVII-XVIII ст. Названі фонди та ряд інших дозволяють також встановити основні різновиди документів, до яких прикладалися печатки. Друковані джерела дозволили провести порівняльний аналіз наявних в ЧОІМ печаток та вже опублікованих. В сфрагістиці термін "печатка" використовується у двох значеннях: для позначення штемпелів (матриць) печаток та металічних, паперово-воскових та сургучевих відбитків згаданих штемпелів. Вперше був зроблений ґрунтовний аналіз матеріалів та техніки виготовлення печаток.Поява перших козацьких печаток відноситься до останньої третини XVI ст., що повязано з завершенням формування козацького стану, усвідомленням ним своєї політичної ваги. Для сучасників печатка була цінна сама по собі. Печатками засвідчувались як офіційні документи, так і приватне листування. Можна стверджувати, що малюнок зображень віддзеркалював суспільно-політичні зміни у тогочасній Україні, зміну художніх стилів, боротьбу українців за свою незалежність, а звідси найбільш популярними на печатках стають комбінації релігійної та військової емблематики, що вже є специфічно українським. Джерелами зображень на печатках слід визначити вітчизняну емблематику, яка сягає часів Київської Русі, польсько-литовську, південно-східну, а з середини XVIII ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Опрацювання комплексу козацьких печаток, що зберігаються в ЧОІМ, джерелознавчий аналіз вивченого матеріалу дозволяють дисертанту зробити такі загальні висновки.

Поява перших козацьких печаток відноситься до останньої третини XVI ст., що повязано з завершенням формування козацького стану, усвідомленням ним своєї політичної ваги. На появу печатки Війська Запорозького вплинув і процес гербоманії, який охопив Річ Посполиту у другій пол. XVI ст. - на початку XVII ст. і супроводжувався створенням гербових легенд, до яких можна віднести і легенду про надання Стефаном Баторієм печатки з гербом запорозьким козакам. Створення козацької держави призвело до одержавлення козацьких клейнодів. Часом виникнення печаток козацької старшини можна вважати середину XVII ст., що було повязано із створенням Української держави. Інші різновиди козацьких печаток зявилися в останній третині XVII ст., що можна повязати з процесами розбудови Української держави. Розквіт козацької сфрагістики припадає на кінець XVII - початок XVIII ст. як віддзеркалення процесу зміцнення державних інституцій козацької держави. Їх зникнення відбувається у останній чверті XVIII - на початку ХІХ ст. внаслідок скасування інститутів Гетьманщини та включенням України у правове поле Російської імперії.

Для Гетьманщини характерні наступні різновиди козацьких печаток: державна, адміністративно-судових установ, січові, козацької старшини і рядового козацтва.

Сфрагістична практика регулювалась нормами Литовського статуту, кодексом 1743 р. "Права, за якими судиться малоросійський народ", окремими актами вищої влади, місцевими традиціями.

В Україні була відсутня чітка регламентація вживання печаток. Була поширена практика користування запозиченими, випадково знайденими, трофейними, привласненими, успадкованими печатками та кількома одночасно. Все це віддзеркалювало процес становлення Української держави.

Для сучасників печатка була цінна сама по собі. Особливого значення зображення і написи на ній не мали, що можна повязати із слабою соціально-політичною структурованістю Гетьманщини, значним впливом старокозацьких традицій рівноправя. Печатками засвідчувались як офіційні документи, так і приватне листування.

Для зображень печаток характерні догербові печаткові знаки українських князів та боярства XIV-XVI ст., польські герби, військова та християнська емблематика, зображення символів влади, вензелі, арматура. Малюнок простий і стриманий на печатках першої пол. XVII ст., далі стає все складнішим і пишнішим.

Можна стверджувати, що малюнок зображень віддзеркалював суспільно-політичні зміни у тогочасній Україні, зміну художніх стилів, боротьбу українців за свою незалежність, а звідси найбільш популярними на печатках стають комбінації релігійної та військової емблематики, що вже є специфічно українським.

Джерелами зображень на печатках слід визначити вітчизняну емблематику, яка сягає часів Київської Русі, польсько-литовську, південно-східну, а з середини XVIII ст. - і російську емблематику, які перероблялися згідно українського менталітету.

Написи на козацьких печатках залежали від статусу установи або особи. На державній печатці Гетьманщини вони віддзеркалювали її автономний характер - вказувався титул сюзерена. На адміністративно-судових печатках через напис зазначались їх державна приналежність, статус, назва. Мала площа печатки примушувала використовувати словоскорочення, лігатуру, виносні літери, комбінації малих і великих літер. Старшинсько-козацькі печатки мають напис у вигляді абревіатури або він взагалі відсутній. Звичайно написи робилися кирилічними літерами. Використовувалася і латина. Це свідоцтво досить тісних звязків Гетьманщини з Західною Європою.

Основними формами печаток були кругла, овальна та восьмикутна. Гетьманські та міські печатки мали круглу форму, адже саме вона дозволяла вмістити великий напис, характерний для цього різновиду печаток. Кругла форма державної та міських печаток також відображала європейську практику і функцію, бо Україна завжди тяжіла до Європи. Пануючою формою старшинської печатки була восьмикутна, бо вона зручна для розміщення абревіатури.

За технікою виконання відбитка печатки поділяються на 2 групи - паперово-воскові та сургучеві. Усі виявлені печатки належать до категорії прикладних, немає жодної вислої. Висла печатка залишалась прерогативою сюзеренів - чи то польського короля, чи то московського царя. Велике значення мало широке запровадження у XVI ст. замість пергаменту паперу, який за своєю міцністю поступався першому і не міг витримати важку вислу печатку.

Колір воску або сургучу не мав на Гетьманщині великого значення, як у Західній Європі або Росії, де існувала регламентація щодо вживання кольорів на печатках різних верств населення та установ, але Генеральна військова канцелярія, магістрати великих міст, генеральна та полкова старшина частіше використовували червоний колір, тобто тенденція до соціального розшарування наявна.

Найпоширенішими формами паперової кустодії були квадрат, прямокутник, трикутник, ромб, трапеція, овал з носиком. З кінця XVII ст., а особливо у XVIII ст., зявляються фігурні кустодії. Вони були характерні для документів, виготовлених у Генеральній військовій канцелярії та полкових канцеляріях. У XVIII ст. набуває свого апогею традиція високохудожнього оздоблення печатки. В цьому факті відбилася загальновідома риса українського народу - створювати прекрасне навколо себе.

В архівній збірці ЧОІМ автором виявлено, описано та зроблені малюнки 798 козацьких печаток. Завдяки цьому вдалося заповнити значні прогалини в цій галузі української сфрагістики, ввести в науковий обіг велику кількість нового матеріалу. Можна впевнено стверджувати, що в ЧОІМ зберігається одна з найбільших в Україні музейних збірок козацьких печаток.

Підсумовуючи, можна сказати, що українська козацька сфрагістика XVII-XVIII ст. стала своєрідним, оригінальним явищем, в якому відбились як надбання загальноєвропейської культури, так і особливості менталітету українського народу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ФАХОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Статті: 1. Герб і печатки Івана Мазепи // Сіверянський літопис. - 2001. - №5. - С. 38-49.

2. Гетьманські універсали й печатки у збірці історичного музею В.В. Тарновського // Памятки України. - 2001. - №1-2. - С. 148-154.

3. До історії гетьманської печатки // Сіверянський літопис. - 2001. - №3. - С. 23-24.

4. З історії української сфрагістики // Родовід. - 1996. - №14. - С. 81-98.

5. Перший український архітектор // Сіверянський літопис - 1999. - №2. - С. 104.

6. Печатки генеральної та полкової старшини за матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського // Родовід. - 1997. - №15. - С. 97-110.

7. Печатки сотенної старшини, товаришів та канцеляристів // Спеціальні історичні дисципліни і питання теорії та методики. Збірка наукових праць та спогадів. - К.: Інститут історії України НАН України. - 2000. - Число 4. - Частина 1. - С. 214-260.

8. Україно-молдавська печатка // Сіверянський літопис - 1999. - №3. - С. 99-101.

Матеріали конференцій: 1. Козацькі печатки Лівобережної України // Історія та культура Лівобережної України. Матеріали міжнародної конференції. - Київ-Ніжин: НДПІ, 1997. - С. 48-52.

2. Міські, полкові та сотенні печатки Чернігівщини // Шоста наукова геральдична конференція. Матеріали. - Львів: УГТ, 1997. - С. 76-78.

3. Печатка Війська Запорізького низового та печатка коша суддівська на документах XVIII ст. зі збірки Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського // Друга наукова геральдична конференція. Збірник тез повідомлень та доповідей. - Львів: УГТ, 1992. - С. 69-71.

4. Печатка Семена Палія // Семен Палій та Фастівщина в історії України. Матеріали науково-практичної краєзнавчої конференції. - Київ-Фастів: Оранта, 1997. - С. 32-33.

5. Сотенні печатки другої половини XVIII ст. // Пята наукова геральдична конференція. Збірник тез повідомлень та доповідей. - Львів: УГТ, 1995. - С. 62-64.

6. До історії гетьманської печатки // Дворяне в истории и культуре Кубани. Материалы научно-теоретической конференции. - Краснодар: Дворянское собрание Кубани, 2001. - С. 36-38.

7. З історії чернігівської сфрагістики // V Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства. Тези доповідей та повідомлень. - Камянець-Подільський, 1991. - С. 118.