Дослідження козацьких літописів як пам’яток історичної думки. Специфіка світобачення літописців, їх політичні позиції та літературні уподобання. Вплив козацького літописання на розвиток національної історіографії кінця XVІІІ–першої половини ХІХ ст.
При низкой оригинальности работы "Козацькі літописи 30–80-х рр. XVІІІ століття як історичне джерело та пам’ятки української історіографії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вони відбивали історичні погляди, ціннісні орієнтації світської інтелігенції, були однією із специфічних форм вираження її станової та національної свідомості, політичної культури, уявлень про себе і сусідів, “вітчизну”, “націю” тощо. Детальна характеристика суспільно-політичних та історичних поглядів козацьких літописців важлива для сучасної історіографії ще й тому, що наприкінці XVIII - в першій половині ХІХ ст. відбувалося становлення української історичної науки. На жаль, через несприятливі обставини поза увагою вітчизняних дослідників залишилось питання впливу памяток козацького літописання на творчість М.Берлинського, М.Антоновського, Д.Бантиша-Каменського, І.Срезневського, М.Маркевича та ін., тоді як спадщина військових канцеляристів прислужилася науковому вивченню українського минулого, значною мірою сприяла зростанню суспільної свідомості, формуванню історичних поглядів учених першої половини ХІХ ст. у добу національного відродження. Без докладного дослідження козацьких літописів неможливо зрозуміти феномен духовного життя Гетьманщини, післягетьманського періоду історії українського Лівобережжя, українського світу цієї доби загалом, а також специфіку розвитку української історіографії першої половини ХІХ ст. Оскільки козацькі літописи за своєю природою є історико-літературними творами, то при їх вивченні було використано також методи літературознавчого аналізу, які передбачають необхідність всебічного дослідження не лише змісту, а й форми, стилю, ідейного та естетичного аспектів.Своє твердження дослідник аргументував рядом прикладів, у яких автор першого твору запозичив помилкову інформацію з праці гадяцького полковника, оскільки саме спільні помилки є найяскравішим доказом текстуальної близькості памяток. Дослідник, щоправда у дещо категоричній формі, зауважив, що “Короткий літопис Малої Росії” В.Рубана з перших сторінок і до подій 1734 р. є буквальним списком “Короткого опису Малоросії”. XVIII ст., котрі були написані на Лівобережній Україні військовими канцеляристами: “Короткий опис Малоросії”, Чернігівський літопис, “Краткое літоизобразительное знаменитых и памяти достойних дійств и случаев описаніе”, “Короткий літопис про козацький малоросійський народ” П.Симоновського, “Зібрання історичне” С.Лукомського, “Короткий літопис Малої Росії” В.Рубана тощо. У таких історико-літературних творах, як “Короткий опис Малоросії”, Київський, Чернігівський та Львівський літописи, “Літописец, или описаніе краткое знатнійших дійств и случаев”, “Короткий літопис Малої Росії” В.Рубана, Острозький літописець, “Хроніка” Феодосія Софоновича перша тема втілена у формі порічних записів, що дають найзагальнішу схему розвитку подій. Найяскравіше різні зрізи національної свідомості виявляються тоді, коли історик порушує питання, що на час написання твору є найважливішим для долі його нації.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
