Визначення та обгрунтування сутності корупції. Дослідження її поняття у правовому плані. Ознайомлення з кримінологічною характеристикою корупційної злочинності й особи корупціонера. Розгляд та аналіз основних тенденцій у характеристиці хабарників.
Тому розгляд цього виду злочинності доцільно розпочати зі зясування сутності корупції. У загальному вигляді корупцію можна визначити як соціальне явище, яке охоплює всю сукупність діянь, повязаних з неправомірним використанням особами наданої їм влади та посадових повноважень з метою задоволення особистих інтересів чи інтересів третіх осіб, а також інших правопорушень, що створюють умови для вчинення корупційних діянь або їх приховування. її субєктом може бути тільки особа, наділена владою чи посадовими повноваженнями; корупцію складають лише такі діяння, які вчинені особою, наділеною владою чи посадовими повноваженнями, з метою задоволення корисливих власних або інтересів інших осіб. В першому випадку має місце взаємодія двох субєктів, кожен з яких прагне задовольнити свої корисливі інтереси (скажімо, давання-одержання хабара); у другому - корумпована поведінка зводиться до дій лише однієї особи, яка самостійно задовольняє корисливі інтереси, зловживаючи наданими їй посадовими повноваженнями (наприклад, розкрадання державного майна з використанням свого службового становища).Корупційна злочинність - це сукупність злочинів, що полягають у зловживанні посадовими особами органів державної влади чи місцевого самоврядування наданими їм повноваженнями у власних або третіх осіб інтересах. Так, у 1990 р. в Україні було зареєстровано 420 випадків одержання хабара, 55 - посередництва в хабарництві і 524 - давання хабара. У 1990 р. за одержання хабара було засуджено 77, давання хабара - 113, посередництво у хабарництві - 5 осіб. Аналіз наведених прикладів дає змогу констатувати суттєві розбіжності між кількістю зареєстрованих фактів хабарництва і осіб, засуджених за його вчинення. 420 фактами одержання хабара було засуджено лише 77 осіб, у 1997 р. за 1540 такими фактами - 305 осіб.Ефективна протидія корупції потребує зясування її чинників. Треба виходити з того, що корупція має соціальні передумови, що властиві усім державам, але найбільше країнам з перехідною економікою, до яких належить і Україна. На різке зростання корупції в незалежній Україні насамперед вплинули кризові явища в усіх сферах суспільного життя. Це обумовило виникнення корпоративних кланів, викривлення процесів приватизації в інтересах окремих ділків, перепони у розвитку демократичних інститутів та утвердженні верховенства права тощо. відсутність системи виховання у службовців патріотичних почуттів, моральних, професійних якостей, розуміння того, що корупція підриває авторитет держави, етичні основи суспільної свідомості;Ефективна боротьба з корупцією вимагає наукової концепції щодо її запобіганню. Однією із основних засад такої концепції має бути розуміння корупції як соціальнозумовленого явища. Виходячи з цього, треба виробляти стратегію і тактику боротьби з нею, ставити відповідні цілі, визначати засоби їх досягнення, рівень матеріального, фінансового, організаційного та правового забезпечення. Як свідчить міжнародний досвід, жодна із соціально-економічних систем не мала і не має повного імунітету від корупції - змінюються лише її обсяги та прояви. Косметичні зміни у системі державного управління, навіть за умови їх зовнішньої привабливості, не здатні поліпшити ситуацію з корупцією.
План
План
1. Поняття корупції та корупційних злочинів
2. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності й особи корупціонера
3. Детермінанти корупційної злочинності
4. Засоби протидії корупційній злочинності
1. Поняття корупції та корупційних злочинів
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
