Положення сторін після відходу частин польських військ під Жовті Води. Оцінка сил польського війська, його бойовий стан. Втеча Вишневецького. Осада польського табору, її етапи та стратегічні особливості. Перемога в бою під Корсунем, розташування сил.
Бемацький подає, що в таборі було понад 2 400 вояків, а Машкевич, який брав особисто участь у бою, нараховує аж… 60.000! 14-го травня поляки були ще якої пів милі від Чигирина (1 велика українська миля це 7 км). Тепер поляки вирушили спішно на Мошни дуже трудним тереном - без доріг, лісами й багнами; цей терен був відомий під назвою «української пустині». Сам Величко подає, що в Хмельницького було 15.000 війська без орди, але ж одночасно пише, - теж пересадно, - що вже в першій сутичці згинуло 3.000 поляків. Гетьман догадувався, що поляки виберуть для відступу шлях лісом, тому, що терен понад річкою обсадили українські відділи і зрештою - в чистому полі поляки були б наражені на постійні напади.
Список литературы
корсунь польський військо осада
1. Історія міст і сіл УРСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.1972. Черкаська область.
2. Історія Української РСР. Т. 2. - Київ. 1979, стор. 27-28.
3. Крипякевич І.П. Богдан Хмельницький. - Київ, 1954. - С. 129-130.
4. Петрів В. Стратегічні операції Богдана Хмельницького під час війни 1648-1649 років // Військо України. - 1993. - №6.
5. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. - К., 1993. - С. 84-88.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
