Корпоративізм як модель взаємодії держави і громадянського суспільства - Автореферат

В останні десятиріччя спостерігається ряд тенденцій, які стосуються зміни ролі держави і структур громадянського суспільства в умовах глобалізації і переходу ряду країн на постіндустріальну сходинку розвитку, що дозволило вченим говорити про трансформацію політичної системи, яка базується на ліберальній парадигмі протистояння держави і громадянського суспільства. Ще у 80-90-х роках минулого сторіччя в індустріально розвинених країнах намітились тенденції, які стосуються зміни ролі держави, структур громадянського суспільства, що зумовлює необхідність вивчення перспектив як ліберальної, так і корпоративної моделей, їхніх спроб до трансформації та уніфікації. У звязку з цим особливого значення набувають питання, що стосуються умов, передумов та перспектив корпоративної моделі в рамках постіндустріального суспільства і можливостей пошуку нових форм взаємодії держави і громадянського суспільства загалом і в Україні зокрема, яка здійснює рішучі кроки до ринку і демократії, болісно шукає форми взаємодії між працею і капіталом. Зазначене є органічним продовженням системного підходу до аналізу корпоративізму як моделі взаємодії держави і громадянського суспільства, який все ще не отримав достатнього висвітлення у вітчизняній науковій літературі. проаналізувати ефективність корпоративізму як моделі взаємодії держави і громадянського суспільства в умовах індустріального суспільства;У першому розділі “Теоретичні засади дослідження корпоративізму як моделі взаємодії держави та громадянського суспільства“ досліджено еволюцію історичних форм корпоративізму, виявлено його місце і значення в в світовій та європейській політичній традиції і конкретизовано визначення корпоративізму. Аналіз праць економічних шкіл і теорій дозволив зясувати, що в епоху середньовіччя корпоративізм визначався як тип соціальності, соціальний лад, що представляє органічну єдність держави й громадянського суспільства (С.Андерсон, Л.Бакун, С.Бартеньов, К.Гаджієв, Л.Гофф, В.Паньков, К.Холодковський); в епоху індустріального суспільства головною домінантою корпоративізму стає його економічна функція - бути інструментом взаємодії між державою, працею й бізнесом, стабілізуючи соціально-економічну ситуацію в країні (Р.Кнаак, В.Кузнєцов, У.Лафферти, Г.Лібман, Ш.Мийон-Дельсон, С.Перегудов, Г.Семигін, В.Шенаєв); в епоху постіндустріального суспільства можна говорити про повернення до соціальної домінанти корпоративізму, що представляє тип «включеності» особистості в суспільно-політичні процеси за допомогою функціональних асоціацій (Дж.Бхагвати, А.Володін, Д.Гелбрейт, В.Іноземцев,В.Кувалдін, А.Нєкіпелов, В.Пєфтієв, А.Рябов, В.Фішер, Г.Широков). Корпоративізм розглядається: 1) як нова, відмінна від капіталістичної та соціалістичної, система політичної економії, яка базується на державному спрямуванні переважно приватизованої промисловості згідно з ідеологічними принципами єдності, порядку та успіху; 2) як форма держави, яка розвивається в капіталістичному суспільстві пліч-о-пліч з парламентаризмом (корпоративізм здійснює функціональне представництво держави-посередника); 3) як форма опосередкування інтересів, яка відрізняється від плюралістичної системи, за якої обмежена кількість ієрархічно впорядкованих монополістичних організацій представляє інтереси своїх членів у ході переговорів та втілює в життя їхню внутрішню політику. Так, Ф.Шміттер, основоположник цього підходу, запропонував таку дефініцію корпоративізму: "Корпоративізм - це система представництва інтересів, складові частини якої організовані в особливих, примусових, неконкурентних, ієрархічно впорядкованих, функціонально різних розрядах, офіційно визнаних або дозволених державою, що наділяє їх монополією на представництво інтересів в обмін на відомий контроль за підбором лідерів і артикуляцією вимог і прихильностей". У другому розділі “Корпоративізм як модель взаємодії держави та громадянського суспільства в індустріальних країнах“ досліджується ефективність корпоративізму як моделі взаємодії держави і громадянського суспільства в умовах індустріального суспільства.Корпоративізм як суспільно-політичне явище виникає на певному етапі розвитку суспільства. Ця взаємодія значною мірою сприяла визріванню інструментально-технологічного підходу до корпоративізму, що визначилась через інституціоналізацію взаємозвязків держави й громадянського суспільства. Так, в епоху середньовіччя корпоративізм визначався як тип соціальності, соціальний лад, що представляє органічну єдність держави й громадянського суспільства; в епоху індустріального суспільства головною домінантою корпоративізму стає його економічна функція - бути інструментом взаємодії між державою й соціально-економічними субєктами (працею й бізнесом), стабілізуючи соціально-економічну ситуацію в країні. Корпоративізм, виступивши на початку XX століття ідеологічним викликом лібералізму, зміг наприкінці XX століття «ужитися» в ліберальну політичну систему, засновану на протистоянні держави й громадянського суспільства, стабілізуючи й розширююч

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ