Дослідження короткострокової і довгострокової рівноваги фірми. Аналіз розділення витрат на постійні і змінні у короткостроковому періоді функціонування фірми. Визначення лінійної функції пропозиції та еластичності попиту. Розрахунок прибутку підприємства.
Якщо покупця при придбанні товару на ринку цікавить, перш за все, його корисність, то для продавця (виробника) центральне місце займають витрати виробництва. Оскільки в умовах довершеної конкуренції виробник практично не може впливати на рівень ринкової ціни, остільки саме рівень витрат виробництва надає визначальну дію і на розмір прибутку, і на можливості розширення виробництва, і на те, чи залишиться фірма взагалі на даному ринку або буде вимушена покинути його. Галузева пропозиція як сума ринкової пропозиції окремих фірм залежить зрештою від рівня витрат виробництва, а вид кривої пропозиції безпосередньо звязаний з динамікою витрат. Разом з тим, часто фірма використовує ресурси, які належать їй самій (власний капітал в грошовій формі, власні виробничі приміщення, професійні навики власника фірми і т. п.). Такі альтернативні витрати використання ресурсів, що належать самій фірмі, називаються неявними витратами.Іншими словами, виходячи з аналізу видів витрат і їх динаміки, ми можемо провести відмінність між короткостроковим і довгостроковим періодами функціонування фірми. У довгостроковому періоді всі витрати стають змінними, тобто це достатньо тривалий часовий інтервал для того, щоб фірма могла змінити свої виробничі потужності. Як вже було показано, у витрати виробництва включаються не тільки витрати на сировину, устаткування, робочу силу, але і відсоток, який фірми могли б отримати на свій капітал, якби вкладали його в інші галузі. Якщо середні витрати нижчі за ціну, то фірма при певних обсягах виробництва (від Q1 до Q2) отримує в середньому прибуток вище за нормальний, тобто надприбуток, або квазіренту. Дійсно, якщо середні витрати нижчі за ціну, то на цій підставі ми можемо лише стверджувати, що в інтервалі від Q1 до Q2 знаходиться зона прибуткового виробництва, а при обсязі виробництва Q3, якому відповідають мінімальні середні витрати, фірма отримує максимальний прибуток на одиницю продукту.Проведений вище аналіз положення фірми на ринку, довершеній конкуренції описував ситуацію в короткостроковому тимчасовому інтервалі. У міру збільшення даного періоду часу, по-перше, для окремої фірми зникає відмінність між постійними і переменными витратами, і всі витрати становятся змінними, а по-друге, на ринку в цілому змінюється число фірм. Довгостроковим періодом називають такий період, протягом якого виробничі потужності можуть бути пристосовані до умов попиту і витрат. Якщо умови діяльності несприятливі для фірми, то вона може піти з ринку (галузі). Тому в довгостроковому періоді кожна фірма може вибрати і реалізувати найбільш ефектний варіант виробництва, внаслідок чого криві загальних витрат всіх фірм однієї галузі будуть ідентичні, і можна говорити, що в довгостроковому періоді галузь складається з однакових, або типових, фірм.Визначте еластичність попиту по ціні (EPD) при продажу q=16 одиниць продукції. Еластичність попиту по ціні визначається згідно формули: Де q - обсяг попиту Споживач витрачає 20 грн. на тиждень на апельсини та яблука. Ціна 1 кг яблук складає Рх=1 грн. Спочатку раціональний споживач купить 3 кг яблук, корисність кожного (17; 13; 9) буде більша за перший кг апельсинів - 7.
План
ЗМІСТ
1. Теоретичне питання. Короткострокова і довгострокова рівновага фірми
1.1 Рівновага фірми в короткостроковому періоді
1.2 Фірма у довгостроковому періоді
2. Практичне завдання
Завдання 1 (№2)
Завдання 2 (№5)
Завдання 3 (№7)
Завдання 4 (№11)
Завдання 5 (№14)
Література
1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ. КОРОТКОСТРОКОВА І ДОВГОСТРОКОВА РІВНОВАГА ФІРМИ
Список литературы
1. Старостенко Г.Г. Мікроекономіка: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 152с.