Кормова продуктивність тритикале ярого з капустяними та бобовими культурами залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах правобережного Лісостепу України - Автореферат

Сумісні посіви однорічних кормових культур відіграють важливу роль у виробництві біологічно повноцінних кормів. Однак у агроформуваннях Лісостепу України ще не у повній мірі використовують сумісні посіви тритикале ярого із капустяними чи бобовими культурами за недостатнього вивчення їх реакції на співвідношення норм висіву компонентів та дії мінеральних добрив на формування високопродуктивних ценозів. Робота є складовою частиною НТП „Кормовиробництво” Інституту кормів УААН згідно завдання “Удосконалити технології вирощування ранньо-середньо-і пізньодозріваючих сумішок однорічних культур з продуктивністю сухої речовини 70-110 ц/га” за номером держреєстрації 0104U005305 та “Дослідити процеси формування урожаю однорічних кормових культур та оптимізувати технології їх вирощування у системі сировинного конвеєра, які забезпечують виробництво повноцінних екологічно безпечних кормів” за номером держреєстрації 0106U009923. Поставлену мету досягали наступними завданнями досліджень: - визначити особливості росту і розвитку рослин у сумісних агрофітоценозах залежно від доз мінеральних добрив та рівня ущільнення капустяними чи бобовими компонентами; підібрати кормові культури для тритикале ярого та порівняти за продуктивністю і поживністю зеленого корму створюваних агрофітоценозів;У дослідах вивчали сорти однорічних кормових культур: тритикале яре - Арсенал, редька олійна - Райдуга, ріпак ярий - Шпат, гірчиця біла - Кароліна, вика яра - Прибузька 19, горох кормовий - Богун, люпин вузьколистий - Міртан, кукурудза - ранньостиглий гібрид Петрівський 169 СВ. Висівали навісною сівалкою СН-16А із нормами висіву насіннєвого матеріалу тритикале ярого 5,0 млн. схожих насінин/га, редьки олійної 3,0, ріпаку ярого 3,0, гірчиці білої 2,5, вики ярої 2,0, гороху кормового 1,4, люпину вузьколистого 0,9 млн. схожих насінин/га згідно схеми. Виявлені залежності росту рослин в сумісних посівах описані математичними методами аналізу при оцінці біологічної продуктивності кожного із компонентів, де редька олійна вважається більш агресивною культурою по відношенню до тритикале ярого (Рис.1). Так, при внесенні мінеральних добрив у дозі N60P60K60 рівняння регресії набуває вигляду: Y = 118,637 0,0712х1 - 3,9219х2, де Y - висота рослин тритикале ярого, см; х1 - опади, мм; х2 - середньодобова температура повітря 0С; Встановлено, що при вирощуванні двокомпонентних агрофітоценозів з рівним співвідношенням норм висіву компонентів, тритикале яре проявляє вищі ознаки агресивності при порівнянні з викою ярою, горохом кормовим, люпином вузьколистим.Узагальнені дані експериментальних досліджень, що представлені у дисертаційній роботі, розкривають шляхи підвищення кормової продуктивності агрофітоценозів тритикале ярого з капустяними чи бобовими компонентами адаптованих для виробництва зелених кормів в умовах Лісостепу України. Тритикале яре відрізняється високою інтенсивністю реалізації потенційної продуктивності, що перевищує за врожайністю зеленої маси на 1,38-4,19 т/га (9-26%) і сухої речовини на 0,75-1,36 т/га (22-38%) однорічні зернобобові культури. Найбільшу висоту тритикале ярого 88,6-88,8 см та найвищий показник агресивності злакового компонента (0.51) відмічено в сумісних посівах з люпином вузьколистим у фазі укісної стиглості. Вирощування тритикале ярого з гірчицею білою із співвідношенням 50 % і 75 % за темпами наростання сухої речовини забезпечило переваги при порівнянні із сумішами з редькою олійною чи ріпаком ярим. Порівняльна оцінка сумісних посівів з однорічними зернобобовими культурами показала, що найвищі показники LER (1.37) були у тритикале ярого з люпином вузьколистим, що вказує на високу ефективність їх вирощування при порівнянні з одновидовими ценозами тритикале ярого чи люпину вузьколистого.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Узагальнені дані експериментальних досліджень, що представлені у дисертаційній роботі, розкривають шляхи підвищення кормової продуктивності агрофітоценозів тритикале ярого з капустяними чи бобовими компонентами адаптованих для виробництва зелених кормів в умовах Лісостепу України.

1. Тритикале яре відрізняється високою інтенсивністю реалізації потенційної продуктивності, що перевищує за врожайністю зеленої маси на 1,38-4,19 т/га (9-26%) і сухої речовини на 0,75-1,36 т/га (22-38%) однорічні зернобобові культури. Укісна стиглість тритикале ярого з капустяними культурами наступала на початку фази колосіння на 48 день вегетації, а з бобовими культурами на 53 день після повних сходів.

2. Найбільшу висоту тритикале ярого 88,6-88,8 см та найвищий показник агресивності злакового компонента (0.51) відмічено в сумісних посівах з люпином вузьколистим у фазі укісної стиглості. Найнижчі коефіцієнти агресивності тритикале ярого відмічено у сумісних посівах з викою ярою.

3. Вирощування тритикале ярого з гірчицею білою із співвідношенням 50 % і 75 % за темпами наростання сухої речовини забезпечило переваги при порівнянні із сумішами з редькою олійною чи ріпаком ярим. Частка тритикале ярого в урожаї із гірчицею білою становила 40,6-38,5%, що суттєво більше у порівнянні з редькою олійною.

4. Обґрунтовано доцільність вирощування тритикале ярого в сумісних агрофітоценозах з капустяними культурами. При цьому Уп становив (0.38-0.73) і LER - (1.08-1.22), що за біологічною продуктивністю суттєво більше одновидових посівів тритикале ярого чи капустяних культур. Найбільший вихід сухої речовини 3,78-4,79 т/га формують тритикало-гірчичні агрофітоценози. Зміна співвідношення норм висіву компонентів при спільному вирощуванні впливала на рівень продуктивності кормових культур. Відмічено мінливість величини конкурентних взаємовідносин між тритикале ярим та капустяними компонентами. Конкурентоспроможність злакового компонента знижується при збільшенні доз мінеральних добрив до N90P90K90.

5. Порівняльна оцінка сумісних посівів з однорічними зернобобовими культурами показала, що найвищі показники LER (1.37) були у тритикале ярого з люпином вузьколистим, що вказує на високу ефективність їх вирощування при порівнянні з одновидовими ценозами тритикале ярого чи люпину вузьколистого. Найбільша врожайність сухої речовини 4,09-4,64 т/га одержана на варіантах з люпином вузьколистим.

6. Збільшення норми висіву в суміші редьки олійної до 75 % призводить до зниження вмісту сирого протеїну в рослинах з 15,11 до 14,56 % на варіантах із внесенням мінеральних добрив у дозі N90P90K90. Тоді як, з гірчицею білою з тими ж пропорціями відмічено збільшення вмісту сирого протеїну від 15,12 до 15,21 %.

7. За виходом обмінної енергії тритикало-капустяні суміші переважали одновидові посіви тритикале ярого, що вказує на більш ефективне вирощування культур при сумісному вирощуванні. Збільшення мінеральних добрив до N90P90K90 впливало на вихід обмінної енергії. Найбільший вихід обмінної енергії 45,8-48,4 ГДЖ містився у сумішах з гірчицею білою.

8. Найбільша акумуляція валової енергії серед сумісних посівів відмічена у сумішах тритикале ярого з використанням гороху кормового 76-96 ГДЖ чи люпину вузьколистого 75-99 ГДЖ.

9. Вирощування кукурудзи в післяукісних посівах є ефективним заходом у підвищенні продуктивності одиниці кормової площі. Після вирощування тритикало-капустяних сумішей у середньому вихід сухої речовини кукурудзи становив 7,1 т/га, що відповідає урожайності 41 т/га зеленої маси. Після тритикало-люпинових сумішей вихід сухої речовини кукурудзи складав 7,97-9,05 т/га, що більше ніж після тритикало-викових на 3,43-7,71 %, та тритикало-горохових сумісних посівів на 3,39-12,19 %.

10. Внесення мінеральних добрив у дозі N90P90K90 та їх післядія суттєво впливали на загальний вихід поживних речовин з одиниці площі. Сукупний економічний ефект від вирощування тритикало-капустяних агрофітоценозів та кукурудзи у післяукісних посівах становив 1718,6-2665,0 грн/га. Рівень рентабельності 67,0-88,5 %, а біоенергетичний коефіцієнт складав 3.94-4.35. При вирощуванні тритикало-бобових сумішей з післяукісною кукурудзою прибуток з одиниці площі становив 2284,9-3029,9 грн., а рівень рентабельності 72,9-87,8 %.

11. Оцінка конкурентоспроможності технологій вирощування тритикало-капустяних та тритикало-бобових сумішей вказує на їх інтенсивний напрямок розвитку. Серед досліджуваних двокомпонентних агрофітоценозів найефективнішими були моделі тритикале ярого з гірчицею білою та тритикале ярого з люпином вузьколистим.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі експериментальних досліджень узагальнених у дисертаційній роботі в умовах Лісостепу України рекомендується до впровадження в практику аграрного виробництва: 1. Висівати суміші тритикале ярого з гірчицею білою чи тритикале ярого з люпином вузьколистим на зелену масу у співвідношенні компонентів при сівбі 50 % до 75 % від повної їх норми висіву.

2. Після збирання ярих ранніх проміжних культур без розриву в часі, висівати кукурудзу на зелений корм в одновидових посівах звичайним рядковим способом з міжряддям 15 см.

1. Петриченко В.Ф., Пелех І.Я. Методологічні аспекти вивчення біологічної продуктивності кормових культур // Вісник аграрної науки, 2005. - №12. - С.12-16.

2. Пелех І.Я. Продуктивність тритикале ярого залежно від видового складу і удобрення в ранньовесняних посівах з капустяними культурами // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Діло, 2006. - Вип.57. - С.129-134.

3. Пелех І.Я. Хімічний склад і поживність зеленої маси тритикале ярого в умовах центрального Лісостепу України. - Зб. науков. праць ВДАУ, 2006. - Вип. 30. - С.- 24-31.

4. Пелех І.Я. Продуктивність ранньовесняних сумішок залежно від ущільнення капустяними компонентами та мінеральних добрив у центральному Лісостепу // Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів 29-30 листопада 2005 року. Чабани. - К.: ЕКМО, 2005. - С.98-99.

5. Пелех І.Я. Методологічні аспекти вивчення конкурентних взаємовідносин в агроценозах кормових культур // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Матеріали 3-ої Міжнародної наукової конференції 20-22 червня 2006 р. - Харків, 2006 - С.177-179.

6. Пелех І.Я.Формування продуктивності ранньовесняних сумішок залежно від видового складу та мінеральних добрив в умовах центрального Лісостепу // Аграрна наука - виробництву: Матеріали V державної науково-практичної конференції 23-25 листопада 2006 року. - Біла Церква, 2006. - Ч.1. - С.10.