Кормова продуктивність тритикале озимого на зелений корм залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України - Автореферат

Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень кафедри рослинництва та кормовиробництва Національного аграрного університету, що виконувались за державною програмою “Розробити і впровадити високопродуктивні ланки зелених конвеєрів на основі використання бобово-злакових багаторічних та однорічних традиційних і мало поширених кормових культур в умовах Правобережного Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0101U003459). виявити сортові та видові відмінності щодо динаміки формування елементів продуктивності залежно від строку сівби і погодних умов року; встановити вплив строку сівби та сорту на тривалість міжфазних періодів з метою прогнозування календарних дат настання укісної стиглості; Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в агрокліматичних умовах правобережного Лісостепу України вперше проведені комплексні дослідження з вивчення взаємовпливу строку сівби, сорту тритикале озимого та гідротермічних умов на врожайність та якість вегетативної маси порівняно з житом та пшеницею озимими. Встановлено закономірності формування елементів продуктивності сортів тритикале різних за темпами накопичення вегетативної маси, удосконалено технологію їх вирощування шляхом оптимізації строку сівби та встановлено тривалість міжфазних періодів з метою прогнозування календарних дат настання укісної стиглості.На підставі опрацювання літературних джерел визначено роль тритикале у стабілізації галузі кормовиробництва, проаналізовано сучасний стан та показані різні погляди дослідників щодо особливостей формування продуктивності посівів тритикале озимого залежно від строку сівби та біологічних особливостей сорту. Дослід закладався за методом розщеплених ділянок таким чином: строки сівби - блоками; варіанти культур і сортів та повторення - систематично в межах блоку варіантів строків сівби. Дослідження виконували відповідно до загальноприйнятих методичних рекомендацій: - фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, облік густоти посіву та виживання рослин проводили за “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур”; Сорти АД 52 та Поліський 29 формували потужний стеблостій за сівби після 15 вересня. Висока зимостійкість посівів тритикале формувалась за сівби 5-25 вересня, де кількість збережених протягом зими рослин складала 81,2-91,0 %, в той час як на серпневих посівах вона становила 79,2-83,9 %.У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення питання підвищення кормової продуктивності сортів тритикале озимого в умовах правобережного Лісостепу України за рахунок встановлення оптимального строку сівби з урахуванням агрометеорологічних ресурсів регіону. Оптимальний розвиток рослин тритикале перед зимівлею забезпечується за умови засвоєння ними від фази сходів до припинення осінньої вегетації 312,1-460,5 0C суми середньодобових та 278,0-426,4 0C суми ефективних (понад 5ОС) температур. Найбільш зимостійкі сорти (АД 3/5, АД 44, Поліський 29, АД 52) формують вузол кущення глибоко - подібно до пшениці, а водорозчинних цукрів накопичують стільки, як жито, чим і забезпечується їх висока конкурентоспроможність за показником зимостійкості у всі строки сівби. Висота рослин тритикале у фазі трубкування, колосіння, цвітіння становила залежно від сорту та строку сівби - відповідно 29,2-44,7; 64,1-94,6; 81,0-134,7 см. Під час колосіння максимальна продуктивність фотосинтезу тритикале (4,4-4,8 г/м2 / добу) була за сівби від 25 серпня до 15 вересня у сортів АД 3/5, АДМ 9, Поліський 29 та АД 52.

Основний зміст

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення питання підвищення кормової продуктивності сортів тритикале озимого в умовах правобережного Лісостепу України за рахунок встановлення оптимального строку сівби з урахуванням агрометеорологічних ресурсів регіону.

1. За тривалістю досходового періоду тритикале займає проміжне положення між пшеницею та житом або подібне до останнього. Час появи сходів визначається більше строком сівби та погодними умовами, ніж сортовими особливостями.

2. Оптимальний розвиток рослин тритикале перед зимівлею забезпечується за умови засвоєння ними від фази сходів до припинення осінньої вегетації 312,1-460,5 0C суми середньодобових та 278,0-426,4 0C суми ефективних (понад 5ОС) температур. За таких умов активна вегетація посівів триває 39-54 діб, протягом яких рослини встигають сформувати 2,8-5,5 оптимально розвинених пагонів.

3. Найбільш зимостійкі сорти (АД 3/5, АД 44, Поліський 29, АД 52) формують вузол кущення глибоко - подібно до пшениці, а водорозчинних цукрів накопичують стільки, як жито, чим і забезпечується їх висока конкурентоспроможність за показником зимостійкості у всі строки сівби. Максимальна зимостійкість відмічалась за сівби 5-25.09 - 81,2-91,0 %.

4. Висота рослин тритикале у фазі трубкування, колосіння, цвітіння становила залежно від сорту та строку сівби - відповідно 29,2-44,7; 64,1-94,6; 81,0-134,7 см. Найвища інтенсивність лінійного росту відмічалась у високорослих сортів АД 3/5, АД 44 та АДМ 9 за сівби у ранні строки.

5. Найбільш потужний листковий апарат (53,3-61,7 тис. м2/га) посіви тритикале озимого формують у фазі колосіння за сівби 5-25 вересня. Кращими за цим показником виявились сорти АД 52 та Поліський 29.

6. Інтенсивність синтезу органічної речовини знижується від фази трубкування до фази цвітіння. Під час колосіння максимальна продуктивність фотосинтезу тритикале (4,4-4,8 г/м2 / добу) була за сівби від 25 серпня до 15 вересня у сортів АД 3/5, АДМ 9, Поліський 29 та АД 52.

7. Більшість сортів тритикале під час трубкування формували високу врожайність за сівби 25.08-15.09, а під час колосіння та цвітіння - 5.09-25.09. Скошування тритикале озимого у фазі колосіння забезпечує вихід зеленої маси на рівні - 18,3-46,8 т/га. Кращими за даним показником є сорти АД 3/5, АД 52, АДМ 9 та Поліський 29.

8. Від фази трубкування до настання фази цвітіння облистненість тритикале знижується - відповідно від 52,3-60,5 до 16,2-23,0 %. Максимальна частка листків у фазі колосіння формувалась за сівби 15.09-5.10. У фазі колосіння найвищою облистненістю характеризувався сорт Поліський 29 - 34,2-35,3 %.

9. Максимальний вихід сухої речовини відмічено у фазі цвітіння за сівби 25.08-25.09 - 9,26-16,22 т/га. Найбільш продуктивними в зазначеній фазі були сорти тритикале АД 44, Поліський 29, АД 52, АДМ 9.

10. За виходом кормових одиниць (4,92-8,23 т/га) та перетравного протеїну (0,56-1,07 т/га) кращими виявились посіви тритикале у фазі колосіння за сівби від 25.08 до 25.09., особливо такі його сорти як АД 52, АД 3/5, Поліський 29.

11. Економічна ефективність вирощування сортів тритикале озимого за сівби 15 вересня та збирання у фазі колосіння висока, оскільки при цьому собівартість 1 т корм. од. становила 176,89-203,00 грн., умовно чистий прибуток 2467,18-3070,72 грн./га, рівень рентабельності - 171-211 %. Скошуючи тритикале у фазі колосіння вихід обмінної енергії дорівнював 29177-74616 МДЖ/га, КЕЕ - 1,79-3,01.

Рекомендації виробництву

В умовах правобережного Лісостепу України на чорноземах типових малогумусних рекомендується: 1. Високоврожайні сорти тритикале озимого, що різняться за інтенсивністю нарощування вегетативної маси, висівати у строки, які відповідають їх біологічним вимогам: АД 3/5 - за умови засвоєння посівами протягом осінньої вегетації суми ефективних (понад 50C) температур на рівні 574-278 0C; АДМ 9 - 188-403 0C; Поліське 29 - 188-510 0С; АД 52 -188-426 0C, що за календарними строками відповідає періоду від 5 до 25 вересня.

2. Збирання сортів тритикале за строками сівби проводити у фазі колосіння, що забезпечує надходження зеленої маси на рівні 33,0-46,8 т/га протягом 10-15 днів.

1. Каленська С.М., Єрмакова Л.М., Свистунова І.В. Тритикале - культура універсального використання // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2002. - № 47. - С. 62-66 (автору належить формування огляду літератури та підготовка статті до друку).

2. Свистунова І.В. Удосконалення зеленого конвеєра за рахунок добору високопродуктивних сортів озимого тритікале // Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна наука, 2002. - № 48. - С. 40-42.

3. Єрмакова Л.М., Івановська Р.Т., Свистунова І.В. Продуктивність культур та різних за групами стиглості сортів тритикале у ранньовесняному періоді сировинного конвеєра // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Тезис, 2003. - № 51. - С. 153-155 (автору належать експериментальні дані, формування огляду літератури та підготовка статті до друку).

4. Єрмакова Л.М., Івановська Р.Т., Свистунова І.В. Динаміка формування вегетативної маси різних за скоростиглістю сортів тритикале залежно від тривалості міжфазних періодів // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. праць УДАУ. - Умань, 2003. - С. 398-402 (автору належать експериментальні дані, формування огляду літератури та підготовка статті до друку).

5. Єрмакова Л.М., Івановська Р.Т., Свистунова І.В. Продуктивність озимого тритикале залежно від строків сівби // Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 2004. - № 53. - С. 135-143 (автору належать експериментальні дані, формування огляду літератури та підготовка статті до друку).

6. Івановська Р.Т., Єрмакова Л.М., Свистунова І.В. Взаємозвязок між строками сівби та осіннім станом посівів озимих проміжних культур у Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 2004. - № 8. - С. 101-107 (автору належать експериментальні дані, формування огляду літератури та підготовка статті до друку).

7. Свистунова І.В. Урожайність зеленої маси озимого тритикале залежно від строків сівби та біологічних особливостей сорту // Наукові доповіді НАУ. - Київ, 2007. - № 7 - http:www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2007-2/07sivsbp.pdf.

8. Свистунова І.В. Формування продуктивності тритикале озимого залежно від строків сівби та біологічних особливостей сорту // Землеробство. - Київ, 2007. - № 79. - С. 92-99.

9. Свистунова І.В. Осінній стан посівів озимих проміжних культур залежно від строків сівби // Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології: Тези матеріалів науково-практичної конференції молодих вчених. Чабани, 24-26 лист. 2003 р. - Чабани, 2003. - С. 52-53.