Коригування мовлення дітей - Автореферат

Важливого значення у цьому звязку набуває своєчасне і систематичне коригування мовленнєвих відхилень, огріхів і помилок у мовленні дітей у процесі провідної для означеного віку - ігрової діяльності, введення у зміст мовленнєвої гри оцінно-контрольних і коригувальних дій. Отже, протиріччя, що виникло між вимогами з мовленнєвої підготовки дітей до школи і відсутністю спеціальних досліджень з методики коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку, зумовили вибір теми дослідження «Коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності». Автором досліджувавсь аспект коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально апробувати лінгводидактичну модель, педагогічні умови та методику коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Гіпотеза дослідження: коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: комунікативна спрямованість коригувально-мовленнєвої роботи з дітьми старшого дошкільного віку; зіставлення і порівняння результатів мовленнєвої діяльності (різних типів висловлювання) із запропонованими еталонами (зразками розповіді, планом, вимовою звуків, вимогами); включення елементів контролю і оцінки (елементарних оцінно-контрольних дій) результатів мовленнєвих висловлювань в ігрову діяльність дітей; усвідомлення дітьми нормативності - ненормативності мовлення однолітків і свого власного; перенесення сформованих мовленнєвих дій оцінки і контролю з ігрової діяльності в навчально-мовленнєву та повсякденне спілкування.У першому розділі «Теоретичні засади коригування мовленнєвих недоліків у дітей в ігровій діяльності» висвітлено проблему коригування мовлення в сучасній педагогічній науці: розкрито сутність понять «корекція», «коригування мовлення», «корекційно-педагогічна діяльність», «коригувально-мовленнєва діяльність», «корекційна лінгводидактика», «нормативність мовлення»; охарактеризовано мовленнєві помилки, дано їх класифікацію; описано специфіку мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників, які вимагають педагогічного коригування; розкрито ігрову діяльність як провідну для дітей досліджуваного вікового періоду, показано її місце у коригуванні мовлення дітей. Під педагогічним коригуванням мовлення ми будемо розуміти цілеспрямований педагогічний вплив педагога (вихователя, вчителя) на мовлення дітей з метою усунення, виправлення наявних мовленнєвих помилок (фонетичної, граматичної, лексичної правильності мовлення, навичок діалогічного і монологічного мовлення), запобігання аналогічних помилок у мовленні інших дітей, формуванні культури мовленнєвого спілкування. Лінгводидактика, як і будь-яка наука, для успішного розвязання всіх завдань розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови користується методом перенесення (або запозичення) засобів, форм, методик і технологій навчання, які б відповідали загальній меті лінгводидактики. У другому розділі «Експериментальна методика коригування мовлення дітей в ігровій діяльності» висвітлено стан використання ігрової діяльності як засобу коригування мовлення дітей у сучасній педагогічній практиці; описано критерії і показники розвитку мовлення дітей; визначено ступені та охарактеризовано рівні розвитку мовлення дітей на констатувальному і прикінцевому етапах; розроблено й науково обґрунтовано лінгводидактичну модель коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Виявилось, що на високому рівні розвитку мовлення було 17,5% дітей експериментальної і 18% - контрольної груп; на достатньому - по 21,5% в обох групах; на середньому рівні 32% дітей експериментальної і 29,5% - контрольної груп; на низькому рівні 29% - в експериментальній і 31% дітей - в контрольній групах.