Продуктивні і технологічні селекційні ознаки. Коефіцієнт фенотипової кореляції. Взаємодія між показниками молочної продуктивності. Характеристика селекційних ознак у корів різних порід. Кореляція між якісними ознаками жирномолочністю і білковомолочністю.
Взагалі продуктивні і технологічні селекційні ознаки є полігенними, причому кожна з ознак контролюється різною кількістю генів, яким притаманна різна експресивність, явища плейотропії та епістазу і тому для кореляційної мінливості між ознаками кожної групи характерна дуже висока варіабельність [6]. Дослідженнями встановлено, що коефіцієнт фенотипової кореляції надій-жирномолочність, надій - білковомолочність є відємним (-0,051 --0,090), але надій-інтенсивність молоковиведення (r = 0,147) [2], надій - вік при першому отеленні (r = 0,291) [7] є позитивним. При цьому коефіцієнт генетичної кореляції надій-жирномолочність в середньому складає-0,43, але надій-кількість молочного жиру (r = 0,81), жирномолочність-кількість молочного жиру (r = 0,14) [1], що говорить про необхідність контролювати селекційний процес за кожною ознакою. Також на хромосомному рівні встановлено, що найменшу відстань між локусами генів кодуючих показники молочної продуктивності (QTLS) контрастних ознак має надій і молочний білок-QTLS, наступними ідуть надій і % білка-QTLS, надій і % жиру-QTLS [8]. Іншими словами, селекційна робота обумовлена взаємодією між генами, що контролюють потрібні нам ознаки, залежністю їх від середовища, відселекціонованістю тварин на взаємодію між ознаками.Так, надій за 305 днів І-ї лактації перебільшує стандарти порід [1] на 2008…3218 кг, кількість молочного жиру - на 67…99 кг, кількість молочного білка - на 63…102 кг, маса при І-му осіменінні - на 23…82 кг, вік першого осіменіння вищий за оптимальні на 1,06…3,2 міс., а інтенсивність молоковиведення вища на 0,06…0,13 кг/хв. Надій, кг голштинська 23 6577 ± 267,8 19,50 чорно-ряба 74 6718 ± 164,4 21,04 червоно-ряба 40 6399 ± 189,1 18,71 червона 30 5108 ± 213,5 22,80 Надій - кількість молочного жиру голштинська 23 0,69 ± 0,16*** чорно-ряба 74 0,82 ± 0,07*** червоно-ряба 40 0,79 ± 0,1*** червона 30 0,80 ± 0,11 Фенотипова кореляція між надоєм та кількістю молочного жиру і білка, жирномолочністю і кількістю молочного жиру, а також між кількістю молочного жиру і молочного білка характеризуються високими, позитивними, високодостовірними величинами з коливаннями залежно від породної групи в межах 0,49***…0,98***. Для проведення послідовного добору, якщо він базується на визначенні взаємодії між плеєтропними генами, можна використовувати такі комплекси ознак молочної продуктивності, як надій-білковомолочність-кількість молочного жиру і білка, жирномолочність-білковомолочність, кількість молочного жиру-кількість молочного білка для всіх дослідних порід; жирномолочність - кількість молочного жиру і білка, білковомолочність-кількість молочного білку для чорнорябої, червоно-рябої і червоної молочних порід; білковомолочність-кількість молочного жиру для чорнорябої, червоно-рябої молочних і голштинської порід.Для проведення послідовного добору, якщо він базується на визначенні взаємодії між плеєтропними генами, можна використовувати такі комплекси ознак молочної продуктивності, як надій-білковомолочність-кількість молочного жиру і білка, жирномолочність-білковомолочність, кількість молочного жиру-молочного білка для всіх дослідних порід; жирномолочність-кількість молочного жиру і білка, білковомолочність-кількість молочного білка для чорнорябої, червоно-рябої і червоної молочних порід; білковомолочність-молочного жиру для чорнорябої, червоно-рябої молочних і голштинської порід.
Вывод
Для дослідження було відібрано 167 первісток українських чорнорябої, червоно-рябої, червоної молочних і голштинської порід. Середні показники продуктивних і технологічних ознак, що задіяні в досліджені, представлено в таблиці 1.
Аналізуючи матеріали таблиці 1, треба відмітити, що середні показники представлених ознак по-різному вкладаються в стандартні і фізіологічно обумовлені рамки. Так, надій за 305 днів І-ї лактації перебільшує стандарти порід [1] на 2008…3218 кг, кількість молочного жиру - на 67…99 кг, кількість молочного білка - на 63…102 кг, маса при І-му осіменінні - на 23…82 кг, вік першого осіменіння вищий за оптимальні на 1,06…3,2 міс., а інтенсивність молоковиведення вища на 0,06…0,13 кг/хв. Жирномолочність і білковомолочність нижчі за стандарт відповідно на 0,12…0,35 % і 0,02…0,08 %.
Представлені матеріали також свідчать про те, що група дослідних первісток незалежно від породи за варіабельністю ознак не виходить за загально визнані межі. селекційний ознака корова молочний
Таблиця 1
Характеристика селекційних ознак у корів різних порід за першу лактацію
Вік 1-го осіменіння, міс. голштинська 23 19,1 ± 0,25 6,4 чорно-ряба 17 20,9 ± 1,50 29,1 червоно-ряба 24 20,3 ± 0,77 18,5 червона 25 21,2 ± 1,06 25,02
Жива маса при 1-му осіменінні, кг голштинська 23 435,6 ± 7,43 8,11 чорно-ряба 17 432,6 ± 13,12 12,5 червоно-ряба 24 441,4 ± 11,17 12,4 червона 25 482,04± 5,74 16,3
Для виконання першого етапу досліджень було проаналізовано взаємозвязок між фенотипами селекційних ознак.
Результати розрахунків ступеня взаємодії між показниками молочної продуктивності представлено в таблиці 2.
Аналізуючи звязок між кількісними і якісними показниками молочної продуктивності, треба зазначити, що коефіцієнт фенотипової кореляції за всіма наведеними в таблиці 3 ознаками коливається в межах 0,68***…0,98***.
Звязок між надоєм та жирномолочністю у тварин голштинської, чорнорябої і червоної порід характеризується достовірними, відємними, середніми і високими значеннями (rp = -0,32…-0,68***), а червоно-рябої - відємними, але низькими величинами. Звязок між надоєм і білковомолочністю у більшості породних груп є низьким за величиною та позитивним (rp = -0,15…0,10) і тільки української червоно-рябої молочної - відємним за знаком.
Кількість молочного жиру - кількість молочного білку голштинська 23 0,70 ± 0,16*** чорно-ряба 74 0,79 ± 0,07*** червоно-ряба 40 0,79 ± 0,1*** червона 30 0,76 ± 0,12***
Примітка: * Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001.
Кореляція між якісними ознаками жирномолочністю і білковомолочністю характеризується низькими величинами з відємним знаком тільки в української червоної молочної породи (rp = -0,21…0,16).
Фенотипова кореляція між надоєм та кількістю молочного жиру і білка, жирномолочністю і кількістю молочного жиру, а також між кількістю молочного жиру і молочного білка характеризуються високими, позитивними, високодостовірними величинами з коливаннями залежно від породної групи в межах 0,49***…0,98***. Кореляція ж між жирномолочністю і кількістю молочного білка та білковомолочністю і кількістю молочного жиру і білка характеризується, як позитивними, так і відємними, але недостовірними і в більшості випадків низькими величинами.
Для визначення взаємодії між плейотропними генами, що контролюють показники молочної продуктивності було розраховано коефіцієнти генетичної кореляції по кожній породній групі. Результати розрахунків представлено в таблиці 3.
Розглядаючи кореляцію між плейотропними генами, які контролюють ознаки: жирномолочність, білковомолочність, кількість молочного жиру і білка, бачимо, що коефіцієнти суттєво відрізняються одне від одного, залежно від породної групи, з коливанням в межах -0,15…0,83***. Але порівнюючи взаємодію конкретних ознак спостерігаємо певні закономірності. Так, для кореляції між жирномолочністю та кількістю молочного жиру і білка характерні високодостовірні, позитивні за знаком, середні і високі за величиною коефіцієнти (rg = 0,31*...0,83***).
Причому це стосується тільки трьох порід: українських чорнорябої, червоно-рябої і червоної молочних. Коефіцієнти генетичної кореляції між білковомолочністю і кількістю молочного білка в породних групах, крім української червоної молочної, коливаються в межах 0,33*...0,57***.
Поясненням цього можуть слугувати дослідження російського вченого М.Г. Смарагдова [8], який стверджує, що розміщення локусів генів, кодуючих показники молочної продуктивності (QTLS) по хромосомах, відповідає біноміальному розподіленню. Самий близький паттерн розміщення QTLS у хромосомах характерний для ознак надій (М) та білок молока (Р), жир молока (F) і вміст жиру в молоці (%F). Найменшу відстань між QTLS контрастних ознак мають надій і молочний білок-QTLS, наступними є надій і % білка-QTLS, надій і % ЖИРУQTLS, що обумовлено плейотропією QTLS - дуже розповсюдженим явищем у великої рогатої худоби.
Таким чином, треба зазначити, що на рівень і спрямування генетичної кореляції між показниками молочної продуктивності, лише частково впливає породна група тварин. Причиною цього може бути той факт, що при виведенні українських чорнорябої, червоно-рябої та червоної молочних порід використовувалася голштинська порода.
Для проведення послідовного добору, якщо він базується на визначенні взаємодії між плеєтропними генами, можна використовувати такі комплекси ознак молочної продуктивності, як надій-білковомолочність-кількість молочного жиру і білка, жирномолочність-білковомолочність, кількість молочного жиру-кількість молочного білка для всіх дослідних порід; жирномолочність - кількість молочного жиру і білка, білковомолочність-кількість молочного білку для чорнорябої, червоно-рябої і червоної молочних порід; білковомолочність- кількість молочного жиру для чорнорябої, червоно-рябої молочних і голштинської порід.
Генетична кореляція між селекційними ознаками первісток
Кількість молочного жиру - кількість молочного білку голштинська 23 0,50 ± 0,18* чорно-ряба 74 0,65 ± 0,09*** червоно-ряба 40 0,90 ± 0,07*** червона 30 0,91 ± 0,08***
Примітка: * Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001.1. Середні показники представлених ознак по-різному вкладаються в стандартні і фізіологічно обумовлені рамки. Так, надій за 305 днів 1 лактації перебільшує стандарти порід на 2008…3218 кг, кількість молочного жиру - на 67…99 кг, кількість молочного білку - на 63…102 кг, маса при 1 осіменінні - на 23…82 кг, вік першого осіменіння вищий за оптимальні на 1,06…3,2 міс., а інтенсивність молоковиведення вища на 0,06…0,13 кг/хв. Жирномолочність і білковомолочність нижчі за стандарт відповідно на 0,12…0,35 % і 0,02…0,08 %.
2. Для проведення послідовного добору, якщо він базується на визначенні взаємодії між плеєтропними генами, можна використовувати такі комплекси ознак молочної продуктивності, як надій-білковомолочність-кількість молочного жиру і білка, жирномолочність-білковомолочність, кількість молочного жиру-молочного білка для всіх дослідних порід; жирномолочність-кількість молочного жиру і білка, білковомолочність-кількість молочного білка для чорнорябої, червоно-рябої і червоної молочних порід; білковомолочність- молочного жиру для чорнорябої, червоно-рябої молочних і голштинської порід.
3. Користуючись фенотиповою кореляцією, послідовно добирати тварин незалежно від породи можна за такими показниками молочної продуктивності, як надій, кількість молочного жиру і молочного білка, а також за жирномолочністю і кількістю молочного жиру в дослідних породних групах чорнорябої, червоно-рябої і червоної молочних порід.
Список литературы
1. Інструкція з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-мясних порід; Інструкція з ведення племінного обліку в молочному і молочно-мясному скотарстві / Держ. наукововиробничий концерн «Селекція». - К. : ППНВ, 2004. - 76 с.
2. Лакин Г.Ф. Биометрия : учеб. пособие для биол. спец. вузов / Г.Ф. Лакин. - [4-е изд., пере- раб. и доп.]. - М. : Высш. шк., 1990. - 352 с.
3. Лэсли Дж.Ф. Генетические основы селекции сельскохозяйственных животных / Дж.Ф. Лэсли. - М. : Колос, 1982. - 391 с.
4. Петухов В.Л. Генетические основы селекции животных / В.Л. Петухов, Л.К. Ернст, И.И. Гудилина. - М. : Агропромиздат, 1989. - 448 с.
5. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский. - М. : Колос, 1969. - 256 с.
6. Селекція сільськогосподарських тварин : підручник / Ю.Ф. Мельник, В.П. Коваленко, А.М. Угнівенко [та ін.]; за заг. ред. Ю.Ф. Мірошник, В.П. Коваленко, А.М. Угнівенка. - К. : Інтас, 2008. - 445 с.
7. Смарагдов М.Г. Анализ расположения локусов, влияющих на показатели молока, в хромосомах крупного рогатого скота / М.Г. Смарагдов // Генетика. - 2008. - Т. 44, № 6. - С. 829-834.
8. Шкурко Т.П. Продуктивне використання корів молочних порід : монографія / Т.П. Шкурко. - Дніпропетровськ : ІМА-Прес, 2009. - 240 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
