Прогностичні маркери схильності до підвищення артеріального тиску (АТ), розвитку артеріальної гіпертензії у здорових осіб з різним фенотипом батьків. Реактивність серцево-судинної системи у осіб з нормальним та підвищеним рівнем АТ, обтяженою спадковістю.
При низкой оригинальности работы "Кореляти емоційного напруження у родичів хворих на гіпертонічну хворобу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Захворювання серцево-судинної системи залишається найважливішою медико-соціальною проблемою. Але звертає на себе увагу те, що більшість людей регулярно перебуває під впливом стресу, але тільки у певної її частини виникають дизрегуляторні реакції серцево-судинної системи. Виходячи з цього, актуальним є вивчення реактивності серцево-судинної системи, гормональних корелятів емоційного напруження, адаптивних можливостей організму в умовах моделювання стресу не тільки у хворих на ГХ, а і у здорових осіб з обтяженою спадковістю. Оцінити реактивність серцево-судинної системи у осіб з нормальним та підвищеним рівнем АТ з обтяженою спадковістю по ГХ в умовах моделювання емоційного напруження. Вперше проведено комплексне дослідження механізмів та ступеня звязку реактивності серцево-судинної системи, психофізіологічного профілю, гормональних корелятів стресу, процесів пероксидації у осіб з нормальним та підвищеним АТ з різними фенотипічними комбінаціями батьків в умовах моделювання емоційного напруження.
Список литературы
Опубліковано 11 друкованих робіт у наукових виданнях, з них 3 - в журналах, 2 - в збірниках, 6 - в матеріалах конференцій та зїздів, 1 - патент України.
Структура та обсяг дисертації
Матеріали дисертації викладені на 142 сторінках друкованого тексту, містять 79 таблиць, 14 малюнків, складаються із вступу, огляду літератури, результатів дослідження, обговорення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 259 літературних джерел.
Зміст роботи
Матеріали і методи дослідження
Дослідження проведено у 116 осіб чоловічої та жіночої статі, середній вік яких складав 20,8±0,02 років, поділених на групи. Перша група представлена 64 здоровими чоловіками і жінками, які мали в анамнезі хворих на ГХ батьків. В другу групу ввійшли 28 осіб хворих на мяку АГ з різним сімейним анамнезом по ГХ. Ця група в залежності від фенотипу батьків була поділена на дві підгрупи: хворі з обтяженою спадковістю по ГХ (21 особа) та пацієнти без сімейного анамнезу по цьому захворюванню (7 осіб). Контрольну групу склали 24 здорові особи, батьки яких мали нормальний рівень АТ. Всі обстежені були розподілені згідно з фенотипічною комбінацією батьків на групи: здоровий батько - здорова мати; здоровий батько - хвора мати; хворий батько-здорова мати; хворий батько - хвора мати.
Проводилося клінічне обстеження всіх осіб з вивченням скарг, генеалогічних даних, обєктивного дослідження, реєстрації ЕКГ в 12-и стандартних відведеннях та аналізу лабораторних даних. Встановлення діагнозу мякої АГ здійснювалося відповідно до рекомендацій ВООЗ та міжнародного товариства боротьби з артеріальною гипертензією, прийнятих у 1978 році та переглянутих у 1993 році.
Розподіл обстежених осіб за типом нервової системи проводився за допомогою психологічного тестування за методом Айзенка.
У всіх осіб було проведено моделювання ПЕН. У звязку з тим, що обстежені - люди з різним рівнем освіти, в якості навантажувальної проби було вибрано невербальний тест Шульте-Горбова, на результати якого рівень освіти впливав незначно.
До і після ПЕН в плазмі крові обстежених визначали рівень адреналіну (А) та норадреналіну (НА) біохімічним методом Colin and Tor, кортизолу - радіоімунологічним методом з використанням набору реактивів ІБОХ АН (Республіка Біларусь).
Аналіз інтенсивності ПОЛ проводили визначення рівню МДА біохімічним методом Т.І. Федорової і співавт.; ДК - методом Д.Ю. Гаврилова та співавт. Антиоксидантний статус вивчали за допомогою БХЛ сироватки крові з використанням приладу ХЛМІС-01.
Статистична обробка даних проводилася з використанням пакету статистичних програм "Statistika for Windows”. Для оцінки достовірності відмінностей між одержаними результатами було використано тест Стьюдента. Дисперсійний аналіз результатів здійснювали за допомогою програми "Microsoft Excel”. В процесі виконання роботи було запропоновано алгоритм оцінки вкладу фенотипу батьків у ступінь адаптивних можливостей організму у здорових осіб, в основі якого була математична модель прийняття рішень за допомогою сплайнінтерлінації.
Результати досліджень
Під час дослідження по тесту "інтроверсія-екстраверсія” було виявлено достовірне підвищення інтровертованості у хворих на мяку АГ в порівнянні з обстеженими контрольної групи (11,93±0,42 бали та 13,0±0,35 бали відповідно, р<0,001). Поряд з цим виявлено, що серед хворих з обтяженою спадковістю по ГХ переважають інтроверти (71,4%). Оцінюючи рівень емоційної стабільності було визначено, що найчастіше емоційно нестійкі люди зустрічаються в групі хворих на мяку АГ з обтяженою спадковістю по ГХ - в 80,9%. При аналізі звязку між фенотипом батьків та типологічними особливостями було встановлено, що на показник інтроверсії та рівень нейротизму максимально впливає фактор "хвора мати”. При цьому, у жінок найбільший вплив цього фактору зареєстрований в першій групі (26,6% та 14,1% відповідно), у чоловіків - у другій групі (23,8% та 23,8% відповідно). Ці дані треба вважати новими, оскільки в раніш проведених дослідженнях було встановлено, що рівень нейротизму у осіб з нормальним АТ не залежить від обтяженої спадковості по ГХ (Ю.С. Титков, 1990). Окрім цього, в раніш проведених роботах не був визначений конкретний взаємозвязок типологічних особливостей та фенотипу одного з батьків.
Під час дослідження було встановлено, що ПЕН викликає пресорну реакцію АТ та збільшення ЧСС у всіх обстежених осіб (таблиця).
Таблиця
Динаміка САТ, ДАТ, ЧСС у обстежених осіб під час моделювання ПЕН
Показники Р Перша група Друга група Контрольна група до ПЕН після ПЕН до ПЕН після ПЕН до ПЕН після ПЕН
ЧСС в 1 хв. 73,2 ±0,79 98,9 ±1,64 76,8 ±1,84 102,6 ±2,13 70,7 ±1,35 91,3 ±2,86
<0,001 <0,001 <0,001
Ступінь реагування серцево-судинної системи на ПЕН залежав від обтяженої спадковості. У хворих на мяку АГ приріст САТ, ДАТ, ЧСС був достовірно вищим у осіб з сімейним анамнезом в порівнянні з хворими, батьки яких мали нормальний АТ (13,9%; 18,6%; 35,0% та 12,6%; 13,9%; 19,6% відповідно). При порівнянні динаміки АТ у здорових осіб виявлено, що у інтровертів до ПЕН рівні САТ були практично однаковими (105,4±3,4 мм рт. ст. та 105,0±4,83 мм рт. ст. відповідно). Але після ПЕН у осіб першої групи рівень САТ був достовірно вищим, ніж у обстежених контрольної групи (127,2±2,82 мм рт. ст. та 117,5±4,05 мм рт. ст. відповідно, р<0,05). Рівень ДАТ достовірно не відрізнявся у інтровертів цих груп як до ПЕН (65,4±1,58 мм рт. ст. та 65,5±2,57 мм рт. ст. відповідно), так і після ПЕН (78,6±2,77 мм рт. ст та 77,5±2,50 мм рт. ст. відповідно). Рівні САТ у екстравертів обох груп також достовірно не відрізнялись як до ПЕН (108,1±3,30 мм рт. ст. та 110,0±2,02 мм рт. ст відповідно), так і після ПЕН (122,8±3,75 мм рт. ст. та 121,9 ±3,11 мм рт. ст відповідно). Разом з тим, рівень ДАТ був достовірно вищим у осіб першої групи в порівнянні з контролем до ПЕН (69,8±1,39 мм рт. ст. та 65,0±1,9 мм рт. ст. відповідно, р<0,05), так і після ПЕН (82,4±2,58 мм рт. ст. та 71,9±2,10 мм рт. ст. відповідно, р<0,001). Величина ЧСС у всіх осіб першої групи достовірно не відрізнялася від контролю до ПЕН. Разом з тим, після ПЕН зареєстроване достовірне підвищення цього показника в порівнянні з контролем як у інтровертів (99,7±3,23 та 90,0±3,58 відповідно, р<0,01), так і у емоційно лабільних екстравертів (98,1±3,19 та 90,0±2,62 відповідно, р<0,01).
При зіставленні рівня САТ між хворими на мяку АГ, встановлено достовірне підвищення рівню цього показника лише у емоційно лабільних інтровертів в порівнянні з емоційно нестабільними екстравертами після ПЕН. Достовірної різниці в підвищенні рівню ДАТ в цих підгрупах не виявлено.
В порівнянні з контролем було виявлено достовірне підвищення тільки за величиною ЧСС у екстравертів та інтровертів, як до ПЕН (р<0,01 та р<0,01 відповідно), так і після ПЕН (р<0,05 та р<0,001 відповідно).
Для вивчення регуляторно-адаптаційних механізмів проведено дослідження динаміки А, НА. В процесі моделювання ПЕН встановлено достовірне підвищення їх рівня після ПЕН у всіх обстежених осіб (р<0,001). Але, проводячи зіставлення приросту рівнів катехоламінів (КА), виявлено, що як у здорових осіб з обтяженою спадковістю (122,4%), так і у хворих на мяку АГ (64,2%), особливо в підгрупі хворих з сімейним анамнезом по ГХ (45,1%), мас місце значно нижчий приріст НА в порівнянні з приростом А (139,0%; 104,0%; 77,7% відповідно). Виходячи з цього, можна зробити висновок, що в умовах ПЕН у хворих на мяку АГ з обтяженою спадковістю має місце значне зниження показників медіаторної ланки САС.
При дослідженні рівню кортизолу визначено значно нижчий приріст цього показника у хворих на мяку АГ (33,5%), особливо в підгрупі з обтяженою спадковістю (25,2%), в порівнянні із особами першої та контрольної груп (53,0% та 54,4% відповідно), та хворими на мяку АГ, у яких батьки мали нормальний АТ (56,1%), що свідчить про наявність зниження адаптивних можливостей у хворих на мяку АГ при обтяженій по ГХ спадковості в умовах моделювання ПЕН.
Аналізуючи динаміку гормонів згідно з типологічними особливостями, встановлено, що максимально схильні до зниження регуляторно-адаптивних механізмів в умовах ПЕН хворі на мяку АГ інтроверти, в порівнянні зі здоровими екстравертами, що проявляється достовірно нижчим приростом рівня НА та кортизолу (62,1%; 16,7% та 279,0%; 63,2% відповідно, р<0,01).
Досліджуючи вплив фенотипу батьків на процеси пероксидації в умовах моделювання ПЕН за допомогою методу БХЛ, встановлено, що в підгрупі хворих на мяку АГ з необтяженою спадковістю достовірно нижче показник відношення амплітуд (ВА) в порівнянні з підгрупою хворих на мяку АГ і обтяженим сімейним анамнезом як до ПЕН (1,79±0,10 та 2,48 ±0,31 відповідно, p<0,05), так і після ПЕН (2,08±0,22 та 3,0±0,30 відповідно, р<0,001), що говорить про більшу збалансованість захисних антиоксидантних систем. Аналогічна залежність виявлена в групах здорових осіб по показнику спонтанного світіння, який достовірно нижче в контролі в порівнянні з обстеженими першої групи до ПЕН (4,68±0,84 імп. /с та 8,0±1,31 імп. /с відповідно, р<0,05). Одержані дані дозволяють зробити висновок, що наявність обтяженої спадковості як у хворих на мяку АГ, так і у здорових осіб впливає на стан ПОЛ організму. Це повязано зі спадково обумовленим дефектом антиоксидантної системи, що ускладнює можливість реалізації вільнорадикального окислення. Також визначено, що в підгрупі хворих на мяку АГ з необтяженою спадковістю вона достовірно менш виражена, ніж у підгрупі хворих з сімейним анамнезом по показникам: інтенсивність ініційованого світіння (17,72±7,84 імп. /с та 67,49±17,24 імп. /с відповідно, р<0,01), показник активації (16,24±7,44 імп. /с та 63,50±16,42 імп. /с відповідно, р<0,01) та амплітуда початкова (17,28±2,56 імп. /с та 35,67±6, 92 відповідно, р<0,01), а по показнику ВА виявлена залежність була ще сильнішою (2,08±0,22 та 3,0±0,31 відповідно, р<0,001). У здорових осіб аналогічна залежність виражена значно слабше. Має місце достовірно нижче значення ВА після ПЕН у осіб контрольної групи в порівнянні з обстеженими першої групи (2,17±0,15 та 2,65±0,17 відповідно, р<0,05).
При оцінці адаптивних можливостей в залежності від фенотипу встановлено, що в підгрупі, де спадковість обтяжена по лінії обох батьків, вони найбільше виражені (р<0,05). Аналіз інтенсивності ПОЛ в залежності від типологічних характеристик визначив більшу збалансованість захисних антиоксидантних систем у емоційно лабільних екстравертів в порівнянні з емоційно нестійкими інтровертами.
Для оцінки ступеня впливу спадкових комбінацій на рівень адаптаційних можливостей і кардіоваскулярної реактивності в умовах проведення навантажувальної проби було проведено дисперсійний аналіз одержаних даних. Визначено, що на рівень гемодинамічної та гормональної відповіді як в загальній популяції, так і в підгрупі жінок достовірно впливає фактор "хворий батько”. В підгрупі чоловіків на рівень вісцеральних реакцій серцево-судинної системи - фактор "хвора мати”, а на ступінь адаптивних реакцій - фактор "хворий батько”. гіпертонічна хвороба тиск артеріальний
За даними результатів досліджень була створена математична модель, яка дозволяє проводити оцінку генетичної детермінації гіпертензивних реакцій при ПЕН.
Висновки
1. При психоемоційному напруженні визначена пресорна реакція артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень. Ступінь реагування серцево-судинної системи на ПЕН залежав від обтяженої спадковості. У хворих на мяку артеріальну гіпертензію приріст систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень був достовірно вищим у осіб з сімейним анамнезом в порівнянні з хворими, батьки яких мали нормальний артеріальний тиск.
2. На величину приросту систолічного артеріального тиску і діастолічного артеріального тиску у здорових осіб найбільше впливав фактор "хвора мати”, у хворих на мяку артеріальну гіпертензію - фактор "хворі батько і мати”. А на величину приросту частоти серцевих скорочень в обох групах максимально впливав фактор "хвора мати”.
3. При психологічному тестуванні виявлено, що серед хворих з обтяженою спадковістю переважають інтроверти, у осіб контрольної групи - екстраверти. Емоційно нестабільні особи достовірно частіше зустрічаються серед хворих на артеріальну гіпертензію з сімейним анамнезом по гіпертонічній хворобі.
4. Визначено вплив обтяженої спадковості по материнській лінії на рівень емоційної лабільності та показник інтроверсії як у групі здорових осіб, так і у групі хворих на мяку артеріальну гіпертензію.
5. При оцінці гормональних детермінантів стресу визначено підвищення активності симпатико-адреналової системи. У хворих на мяку артеріальну гіпертензію виявлена толерантність до емоційного навантаження, що проявляється зменшенням приросту адреналіну в порівнянні із здоровими особами. При наявності обтяженої спадковості у осіб другої групи має місце зниження показників медіаторної ланки симпатико-адреналової системи у відповідь на стрес.
6. За даними аналізу показників: інтенсивності ініційованого та спонтанного світіння, показника активації, амплітуди початкової, амплітуди кінцевої, відношення амплітуд, визначених методом біохемілюмінесценції сироватки крові, встановлено, що наявність спадковості як у хворих на мяку артеріальну гіпертензію, так і у здорових осіб впливає на стан перекисного окислення ліпідів. Це пояснюється спадково обумовленим дефектом антиоксидантної системи, що ускладнює можливість реалізації вільнорадикального окислення.
7. На підставі дисперсійного аналізу встановлено, що в умовах моделювання психоемоційного напруження на показники, які визначають ступінь гемодинамічної відповіді та рівень адаптивних реакцій як взагалі у всіх досліджених, так і в підгрупі жінок, здійснює вірогідний вплив фактор "хворий батько”, в підгрупі чоловіків на рівень вісцеральних реакцій серцево-судинної системи достовірно впливає фактор "хвора мати”, а на ступінь адаптивних реакцій - фактор "хворий батько”.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Всім особам при наявності обтяженої спадковості з ГХ необхідно проводити динамічне спостереження за рівнем АТ не тільки в стані спокою, але й в процесі застосування навантажувальних проб.
2. Інформативним методом визначення гіпертензивних реакцій та адаптивних можливостей організму є моделювання ПЕН, яке завдяки своїй неінвазивності, відносній простоті та економічній доцільності рекомендується для застосування в клінічній практиці для проведення скринінгового дослідження.
3. Групу високого ризику по ГХ складають особи, у яких при ПЕН приріст САТ і ДАТ складає 15% і більше, а ЧСС - 30% і більше при обтяженій спадковості по лінії матері або обох батьків.
4. Схильність до гіпертензивного синдрому достовірно вища у осіб, які за даними психологічного тестування мають інтровертований тип нервової системи з емоційною нестабільністю та обтяженою спадковістю по лінії матері.
5. Несприятливими для прогнозу АГ є визначення під час ПЕН сполучення кардіоваскулярної реактивності з підвищенням тонусу адренергічних центрів регуляції АТ, інтенсифікація процесів ПОЛ. Саме серед цих осіб доцільно в першу чергу проводити генетичне консультування та засоби первинної профілактики АГ.
2. Питецкая Н.И. Оценка коррелятов эмоционального напряжения у лиц с мягкой гипертонией // Матеріали XIV зїзду терапевтів України. - Київ, 1998. - С.221-223
3. Питецкая Н.И. Особенности психосоматических характеристик у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни // Сборник научных работ ХГМУ "Медицина сегодня и завтра”. - Харьков, 1996. - С.81-82.
4. Питецкая Н.И. Взаимосвязь кортизола и прессорной реакции АД на психоэмоциональное напряжение у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни // Сборник научных работ ХГМУ "Медицина сегодня и завтра”. - Харьков, 1997. - С.53-54.
5. Ковальова О.М., Питецька Н.І. Спосіб прогнозування гіпертонічної хвороби. Патент України N20217А від 15.07.97 р.
6. Питецька Н.І. Рання діагностика гіперреактивності серцево-судинної системи у осіб з обтяженою спадковістю по гіпертонічній хворобі в умовах моделювання емоційного напруження // Український кардіологічний журнал. - 1996. - Додаток до N 3. - С.24.
7. Ковальова О.М., Питецька Н.І., Сергієнко М.Г. та ін. Предиктори гіпертонічної хвороби // Український кардіологічний журнал. - 1996. - Додаток до N 3. - С.13.
8. Ковалева О.Н., Питецкая Н.И., Сафаргалина Н.А. и др. Гемодинамические механизмы гипертензивной реакции у родственников больных гипертонической болезнью
// Материалы симпозиума, посвященного 150-летию кафедры факультетской терапии ГМУ "Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования”. - Киев. - 1994. - С.61.
9. Ковальова О.М., Питецька Н.І. Функціональний стан серцево-судинної системи та зміни кортизолу в умовах емоційної напруги у дітей пробандів з гіпертонічною хворобою // Матеріали ІІ зїзду медичних генетиків України. - 1995. - С.79.
10. Ковалева О.Н., Питецкая Н.И. Соотношения личностных характеристик и гипертензивных реакций у детей, больных гипертонической болезнью при моделировании эмоционального напряжения // Материалы республиканской научно-практической конференции "Психосоматические расстройства", Луганск. - 1995. - С.33-35
11. Ковальова О.М., Литвин О.М., Питецька Н.І., Лобанова Л.С. Математична модель оцінки механізмів адаптації при емоційному навантаженні у осіб з обтяженою спадковістю по гіпертонічній хворобі // Матеріали V міжнародної наукової конференції ім. ак.М. Кравчука. - 1996. - Київ. - С.245.
12. Питецкая Н.И. Оценка реактивности сердечно-сосудистой системы у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни с помощью математической модели // Матеріали наукових праць республіканської науково-практичної конференції "Роль загальнопрактикуючого лікаря у розвязанні проблем профілактики неінфекційних захворювань”. - Харків, 1997. - С.101.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
