Корекційна спрямованість музично-естетичної діяльності сліпих молодших школярів в позаурочний час - Автореферат

Відродження національної освіти і культури, яке відбулося завдяки соціально-історичним перетворенням в нашій державі, викликало активізацію музично-естетичних видів діяльності в аспекті їх соціально-художньої та виховної ролі в системі естетичних засобів гармонійного розвитку особистості (Ю.О.Афанасьєв, В.П.Іванов, І.А.Зязюн, М.І.Киященко, Б.Т.Лихачов, Т.І.Цвелих, В.М.Шацька). Провідним засобом естетичного виховання як в масовій, так і в спеціальній школі виступає мистецтво, яке акумулює в собі багатовіковий досвід естетичної культури та історії різних держав і народів, завдяки чому має значний вплив на формування загальнолюдських і духовних цінностей творчої особистості та упорядкування її життєвого досвіду, що в сукупності з іншими видами виховних впливів сприяє гуманізації і соціалізації розвитку дитини (І.Д.Бех, Ю.В.Борев, Л.П.Буєва, В. П. Проблема музично-естетичного розвитку дітей із зоровими порушеннями значно ускладнюється не лише через низку проблем, повязаних із самим дефектом, а також через її недостатню розробленість в дидактико-методичній літературі та цілим рядом інших причин, однією з яких є недосконала організація в практиці музично-естетичної діяльності учнів, певна недооцінка її корекційних можливостей. Актуальність проблеми музично-естетичного розвитку сліпої особистості обумовлена ще й тим, що частина дітей з вадами зору в дошкільний період не отримує повний комплекс корекційних та музично-естетичних впливів, через що має місце механічне перенесення у молодший шкільний вік форм, змісту, засобів та методів дошкільного виховання сліпих дітей без врахування вікових і психофізичних особливостей їх розвитку. Таким чином, суттєве підвищення рівня естетичної культури сліпих дітей з метою нормалізації їх взаємовідносин з оточуючим світом найбільш повно може здійснюватися шляхом посилення корекційної спрямованості організації музично-естетичної діяльності в позаурочній роботі, що створюватиме необхідні умови для виявлення творчих здібностей дітей з вадами зору, сприятиме більш ефективному формуванню у них естетичного сприймання, конкретизації взаємодії з довкіллям.У галузі естетичного виховання комплексний підхід розглядається як основоутворюючий принцип використання музично-естетичних видів діяльності, який забезпечує формування музично-естетичного досвіду, активізує творчу діяльність в різних її видах та емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва і довкілля (А.Т.Авдієвський, В.І.Лебедєв, Д.Б.Кабалевський, Б.Т.Лихачов, Л.О.Хлєбникова). Зокрема, нас цікавили такі питання: а/ ступінь використання музично-естетичних видів діяльності в позаурочних заняттях; б/ корекційно-розвивальна спрямованість засобів, що використовуються на позаурочних заняттях; в/ ступінь реалізації музично-естетичного потенціалу вчителів, сліпих учнів на позаурочних музично-естетичних заняттях; г/ ефективність існуючої практики організації музично-естетичної діяльності сліпих молодших школярів в нормалізації їх музично-естетичного розвитку. Для вирішення другого завдання - зясувати форми організації музично-естетичної діяльності в позаурочний час та ступінь використання корекційно-розвивального потенціалу музично-естетичних видів діяльності - були виділені такі конкретні питання: виявити існуючі форми гурткової і музично-естетичної діяльності /колективні, індивідуальні/, їх кількісний склад, відповідність змісту їх профілю, корекційну спрямованість; вивчити недоліки організації позаурочних заходів; зясувати характер участі та допомоги батьків в організації музично-естетичного виховання сліпих дітей у позаурочний час. Результати констатуючого дослідження засвідчили, що корені недостатнього використання корекційно-реабілітаційного потенціалу естетичного виховання криються в недосконалості його організації в спеціальній школі, яка проявляється не тільки в розєднанні корекційно-спрямованих зусиль педагогічного колективу, відсутності взаємозвязку між окремими формами музично-естетичної діяльності, а й у відсутності цілеспрямованої, організації процесу музично-естетичного виховання, яка б передбачала корекцію і розвиток повноцінного музично-естетичного сприймання і усвідомлення творів мистецтва. Для цього нами були адаптовані та доповнені методики В.К.Білобородової і Б.Т.Лихачова, розроблені критерії діагностування музично-естетичного розвитку сліпих молодших школярів, блоки і серії завдань: блок І - емоційний відгук на музику та інтерес до музично-естетичної, діяльності; блок ІІ - рівень музично-естетичної ерудиції.; блок ІІІ - рівень розвитку музичного слуху; блок IV - рівень емоційно-образного сприймання, утворення асоціативних звязків; блок V - розвиток творчих здібностей.Використання народознавчого матеріалу в позаурочній музично-естетичній діяльності сліпих учнів //Дефектологія. Музично-естетична діяльність сліпих під час позаурочних заходів на тему “Зима” // Дефектологія. “Рік Новий, Рік Новий, повен щастя та надій!”, “Зі Святим Різдвом, будьте здорові!” //Дефектологія. Корекційна спрямованість музично-естетичного виховання слі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОсновний зміст дослідження відображено в таких публікаціях автора